Рішення № 21443758, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 35/207-27/1606.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» До Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»в особі Комбінату комунальних підприємств Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»

Про стягнення 3155, 08 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 22.04.2011 року;

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»в особі Комбінату комунальних підприємств Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»про стягнення 2396, 29 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 600, 04 грн. збитків від інфляції та 158, 75 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою відповідно до якої просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року у звязку із тим, що воно прийнято з порушеннями матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго»залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 року касаційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року у справі № 35/207 скасовано в частині відмови у стягненні 2013, 34 грн. основного боргу, 600, 04 грн. збитків від інфляції та 158, 75 грн. 3% річних, та справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року, справу № 35/207 прийнято до провадження суддею Дідиченко М.А., присвоєно справі № 35/207-27/16 та призначено до розгляду на 06.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 06.02.2012 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 12902534.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступник Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», далі енергопостачальна організація) та Комбінатом комунальних підприємств АТФ «Укргазбуд»(правонаступник - Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд»в особі Комбінату комунальних підприємств Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд», далі абонент) було укладено договір № 810376 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору предметом даного договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.п.2.2.1 та п.2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді для потреб: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, яку відповідач зобовязаний оплачувати щомісячно, своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 договору та звернення доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Згідно додатку №3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору відповідач зобовязаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграм фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Згідно п. 2 додатку № 4 до договору відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач зазначає, що відповідач не сплатив за теплову енергію, яка поставлялася у період з листопада 2008 року по квітень 2011 року, та заборгованість відповідача за цей період становить 2396, 29 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року по справі № 35/207 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.10.2011 року в частині стягнення заборгованості за листопад 2008 року рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року залишено без змін, в іншій частині скасовано та направлено на новий розгляд.

Отже, при повторному розгляді справи, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з грудня 2008 року по квітень 2011 року.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому хоча одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Частиною 1 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами електропостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно із п. 4 додатку № 4 до договору встановлено, що різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2008 року порушено провадження у справі № 49/18-б про визнання банкрутом Акціонерне товариство фірму «Укргазбуд»(код 14277604).

З моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зупинено виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію). Зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію. Мораторій діє на весь час провадження справи про банкрутство.

Як встановлено судом, 14.02.2009 року в газеті «Голос України»було опубліковано інформацію про порушення справи про банкрутство АТФ «Укргазбуд».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно із п.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними і не розглядаються, про що зазначається в ухвалі господарського суду, якою затверджено реєстр кредиторів.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з грудня 2008 року по квітень 2011 року є поточними вимогами, оскільки строк виконання зобовязання по ним настав після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Нормами чинного законодавства України, не передбачено поширення дії мораторію або інших обмежень на поточних кредиторів, а тому відповідач зобовязаний здійснити оплату наданої енергії за період з грудня 2008 року по квітень 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті послуг з постачання теплової енергії за період з грудня 2008 року по квітень 2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 2 013, 34 грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього за період з листопада 2008 року по квітень 2011 року, 3% річних у розмірі 158, 75 грн. та збитки від інфляції у сумі 600, 04 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Водночас, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобовязання (Постанова ВСУ № 4/719 від 08.11.2010 року).

Враховуючи зазначене, 3 % річних за період з грудня 2008 року по квітень 2011 року (період прострочення зобовязання щодо оплати енергії) становить:

107, 42 грн. * 3% * 31 (з 16.01.2009 року по 15.02.2009 року) / 365 = 0, 27 грн.

769, 54 грн. * 3% * 28 (з 16.02.2009 року по 15.03.2009 року) / 365 = 1, 77 грн.

1347, 11 грн. * 3% * 31 (з 16.03.2009 року по 15.04.2009 року) / 365 = 3, 43 грн.

1915, 36 грн. * 3% * 30 (з 16.04.2009 року по 15.05.2009 року) / 365 = 4, 72 грн.

2013, 34 грн. * 3% * 685 (з 16.05.2009 року по 31.03.2011 року) / 365 = 113, 35 грн.

Таким чином, за перерахунком суду 3 % річних становлять 123, 54 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

107, 42 грн. * 101, 5% (індекс інфляції за лютий 2009 року) 107, 42 грн. = 1, 61 грн.

769, 54 грн. * 101, 4% (індекс інфляції за березень 2009 року) 769, 54 грн. = 10, 77 грн.

1347, 11 грн. * 100, 9% (індекс інфляції за квітень 2009 року) - 1347, 11 грн. = 12, 12 грн.

1915, 36 грн. * 100, 5% (індекс інфляції за травень 2009 року) - 1915, 36 грн. = 9, 58 грн.

2013, 34 грн. * 117, 9% (зведений індекс інфляції за червень 2009 року березень 2011 року) 2013, 34 грн. = 360, 39 грн.

Отже, збитки від інфляції за перерахунком суду становлять 394, 47 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» в особі Комбінату комунальних підприємств Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 2; код ЄДРПОУ 14277604) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість у сумі 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 34 коп., збитки від інфляції у розмірі 394 (триста девяносто чотири) грн. 47 коп., 123 (сто двадцять три) грн. 54 коп. 3% річних, 81 (вісімдесят одну) грн. 83 коп. витрат по сплаті державного мита та 189 (сто вісімдесят девять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А. Дата підписання 13.02.2012 року