Рішення № 21443660, 08.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/24308.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД", м. Київ

про стягнення 62832,85 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат

від відповідача: Олефіренко О.В. юрисконсульт

Громадянин України: ОСОБА_2

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 15 год. 20 хв. 07.02.2012 р. по 12 год. 55 хв. 08.02.2012 р. згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 61536,31 грн., пені в сумі 1086,29 грн. та 3% річних в розмірі 210,25 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання згідно Договору №30/11 від 28.07.211 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач 31.01.2012 р. через канцелярію чуду подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначав про погашення відповідачем основної заборгованості в сумі 61536,31 грн. та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 2556,61 грн. та 3% річних у розмірі 418,88 грн., а всього - 2556,61 грн.

Відповідач проти стягнення пені у розмірі 2556,61 грн. та 3% річних у розмірі 418,88 грн. заперечує з огляду на відсутність у Договорі №30/11 від 28.07.211 р. положення, що передбачає відповідальність за прострочення остаточної плати.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор", далі Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД", в подальшому Замовник, був укладений Договір №30/11, далі Договір.

Відповідно пункту 1.1. Договору виконавець бере на себе зобовязання своїми силами і засобами за дорученням замовника виготовити та встановити метало пластикові вікна по вул. Госпітальна, 12 в м. Києві з профілю «Деко»в кількості 64 шт. (238 м.кв.) та передати продукцію замовнику, а замовник зобовязується прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору вартість продукції за даним договором складає 205121,02 грн.

Пунктом 2.3 Договору сторони передбачили, що замовник здійснює 70% передоплату від загальної ціни договору в розмірі 143587,71 грн., а остаточну оплату (30% від загальної ціни договору, що становить 61536,31 грн., замовник здійснює протягом двох робочих днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконані роботи, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №22 від 30.08.2011 р. та №24 від 21.10.2011 р.

Свої зобовязання з оплати виконаних робіт відповідач виконав не в повному обсязі (сплатив лише суму передоплати), у звязку з чим за ним станом на 05.12.2011 р. утворилася заборгованість у розмірі 61536,31 грн.

Позивач стверджує, що відповідно вимог пункту 5.2 Договору несвоєчасне виконання зобовязання забезпечено неустойкою в розумінні вимог статті 549 ЦК України.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань за Договором позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 2556,61 грн. за період прострочення з 26.10.2011 р. по 22.01.2012 р.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 418,88 грн. за період прострочення грошового зобовязання з 26.10.2011 р. по 22.01.2012 р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийняття виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 854 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобовязання за договором підряду. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 61536,31 грн. підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

До прийняття рішення у справі від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за ознаками п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору, оскільки відповідач платіжними дорученнями №1396 від 29.12.2011 р. та №1521 від 23.01.2012 р. перерахував на рахунок позивача заборгованість у розмірі 61536,31 грн.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України) зокрема у таких випадках:

·припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

·спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки відповідач сплатив суму основної заборгованості після звернення кредитора з позовом, провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 61536,31 грн. слід припинити за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

У задоволенні позовним вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2556,61 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання необхідно відмовити, оскільки як на підставу нарахування пені позивач посилається на положення п. 5.2 Договору, в той час як зазначений пункт передбачає відповідальність виконавця (тобто самого позивача) за прострочення виготовлення продукції, а тому нарахування суми пені позивачем є безпідставним.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за Договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 418,88 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини пятої ст. 49 ГПК України.

Оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 599, 614, 623, 837, 859, 883, ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України 2003р., ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, п. 1-1 ч. 1 ст. 81, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" щодо стягнення основного боргу в сумі 61536,31 грн. припинити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД", 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 33693145, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор", 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 7-А, код ЄДРПОУ 31481820, три проценти річних в сумі 418,88 грн. та витрати по судовому збору у розмірі 1391,78 грн., видавши наказ.

4. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" в частині стягнення з останнього пені у розмірі 2556,61 грн. відмовити. 5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 13.02.12р.