Рішення № 21443479, 10.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/542-201210.02.12 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-Буд»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС»

Про: стягнення 273221 грн. 16 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1. дов. № б/н від 20.01.2012; ОСОБА_2 дов. № б/н від 10.01.2012;

Відповідача:ОСОБА_3 дов. № б/н від 11.01.2012

У судовому засіданні 10.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-Буд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС»про стягнення 273221 грн. 16 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/542-2012, розгляд справи призначено на 01.02.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України було відкладено на 10.02.2012.

В судове засідання 10.02.2012 зявились представники сторін, судом долучено до матеріалів справи документи, надані представниками сторін на виконання вимог ухвал суду.

Представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Уником-Сервіс».

Суд відмовив в задоволенні заявленого клопотання, оскільки відповідач не довів, яким чином рішення господарського суду із даного спору може вплинути на права та обовязки зазначеної особи щодо однієї із сторін у справі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніком-Сервіс»на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС»(відповідача по справі) були перераховані грошові кошти в розмірах 248897 грн. 92 коп. та 24323 грн. 24 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 892 від 29.04.2011 та № 896 від 29.04.2011, із призначенням платежу: оплата за матеріали згідно акту звірки від 28.04.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніком-Сервіс»звернулося до відповідача зі вимогами № 405 від 03.11.2011, № 412 від 09.11.2011 та № 414 від 09.11.2011 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, з підстав помилкового перерахування, оскільки між даними сторонами не був складений акт звірки від 28.04.2011.

26.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніком-Сервіс»(Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уника-буд»(Новий кредитор, позивач) був укладений договір № 26/11-1 уступки права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор набув право вимоги сплати (повернення) Боржником безпідставно отриманих від Первісного кредитора (отриманих без достатньої правової підстави) грошових коштів у розмірі: 248897 грн. 92 коп. за платіжним дорученням № 892 від 29.04.2011 та 24323 грн. 24 коп. за платіжним дорученням № 896 від 29.04.2011, а всього 273221 грн. 16 коп. (Основне зобовязання) і став кредитором за Основним зобовязанням.

Відповідно до даного договору Новий кредитор (позивач) одержав право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС»(відповідача) сплати грошових коштів у розмірі 273221 грн. 16 коп.

Відповідно до п. 1.4. даного договору з моменту відступлення права вимоги Первісний кредитор вибуває з правовідносин, які склалися між ним і Боржником у Основному зобовязанні.

Враховуючи положення ст. 517 Цивільного кодексу України, 28.11.2011 позивачем було направлене відповідачу письмове повідомлення про відступлення права вимоги за зобовязанням Боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора в сумі 273221 грн. 16 коп. (лист за № 64 від 28.11.2011).

Відповідач у своїх письмових запереченнях стверджує та документально підтверджує, що 09.02.2011 звернувся до Первісного кредитора з повідомленням про те, що грошові кошти, які були останнім перераховані за платіжними дорученнями № 892 від 29.04.2011 на суму 248897 грн. 92 коп. та № 896 від 29.04.2011 на суму 24322 грн. 24 коп. з призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно акту звірки від 28.04.2011 є помилковими, так як вказаних акт сторонами не складався та не підписувався, проте просив вважати дані грошові кошти сплаченими відповідно до договору № 01/11 від 01.02.2011 та виданих податкових накладних.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Матеріали справи підтверджують відсутність підписаного між сторонами, а саме між Первісним кредитором та Боржником акту звірки взаєморозрахунків від 28.04.2011, відповідно до якого Первісним кредитором, на підставі платіжних доручень № 892 від 29.04.2011 та 896 від 29.04.2011, було здійснено перерахування грошових коштів на корить відповідача, що також не заперечує сам відповідач.

Відповідно до п. 3.8 розділу 3 постанови «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року N 22 реквізит «призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу".

Проте, як стверджує сам відповідач, дані грошові кошти він вважає сплаченими Первісним кредитором відповідно до договору № 01/11 від 01.02.2011 та виданих податкових накладних.

В той же час, відповідно до п. 3.8 розділу 3 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 N 22 та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95, отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу (Постанова Вищого господарського суду від 15.09.2011, № 5015/1494/11).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що сплачені платіжними дорученнями № № 892, 896 від 29.04.2011 на користь відповідача грошові кошти з призначенням платежу: «оплата за матеріали відповідно до акту звірки від 28.04.2011»були перераховані помилково.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 273221 грн. 16 коп. перерахованих грошових коштів, є обґрунтованими та законними, що дає підстави суду для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 15, кв. 82, код 34345626) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-Буд»(83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Челюскінців, 170; код 36559037) грошових коштів в розмірі 273221 (двісті сімдесят три тисячі двісті двадцять одна) грн. 16 коп., 5464 (пять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 42 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 15.02.2012