Рішення № 21443359, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/55013.02.12

За позовом Приватного підприємства "Будмонтажліфт"

до Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві

про стягнення 195 313,76 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Борисейко П.А. директор

від відповідача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 25 від 01.02.2012

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства "Житлосервіс" Приозерне" Оболонського району у м. Києвізаборгованості за Договором підряду № 2 від 16.01.2006 в розмірі 195 313,76 грн., в тому числі 142668,93 грн. основного боргу, 39804,63 грн. збитків від інфляції, 12840,20 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав у повному обсязі свої зобовязання перед позивачем по оплаті виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2011 порушено провадження по справі № 53/550, розгляд справи призначено на 23.01.2012.

Представник позивача в судове засідання 23.01.2012 зявився та надав суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача в засідання суду та невиконання останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 23.01.2012 відклав розгляд справи на 13.02.2012.

Позивач в судовому засіданні 13.02.2012 позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати заборгованості.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав, наголосив на частковій оплаті заборгованості, на підтвердження чого надав суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення № 92 від 23.01.2012.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.02.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.01.2006 року між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) був укладений Договір № 2 підряду на виконання робіт по ремонту житлового фонду (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобовязання по ремонту ліфтів, ОДС, виготовлення кошторисів по заміні модернізації ОДС, ліфтів, поставці запчастин, агрегатів ліфтів, ОДС.

Згідно з п.2.1. Договору вартість робіт, доручених Підряднику, визначається на підставі складеного кошторису, який розробляється Підрядником і подається на затвердження Замовнику.

Відповідно до п.2.3. Договору вартість робіт визначається згідно актів КБ-2в (програмний комплекс АВК-3).

Згідно з п.2.6. Договору Замовник проводить розрахунок після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт з можливою передплатою в розмірі 30% для придбання матеріалів.

Згідно з п.4.1. Договору роботи вважаються виконаними після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 8.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2008.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, позивач виконав на користь відповідача роботи на загальну суму 142668,93 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт за червень 2008, вересень 2008, жовтень 2009, листопад 2008 які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні).

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про сплату боргу № 23/11 від 23.11.2010 (отримана відповідачем 23.11.2010, про що свідчить напис на претензії про прийняття) та б/№ від 07.12.2012 (отримана відповідачем 07.12.2011, про що свідчить штамп на претензії про отримання), проте відповіді не отримав.

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що після подання позову (29.12.2011 дата подання позову в канцелярію суду) відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за вказаним Договором у розмірі 18982,52 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 92 від 23.01.2012 наданим представником відповідача та випискою з банківського рахунку позивача.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи, у повному обсязі, відповідно до умов договору підряду № 2 від 16.01.2006, що підтверджено Актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008, вересень 2008, жовтень 2009, листопад 2008, будь-яких заперечень з боку відповідача щодо прийняття робіт в матеріали не надано.

Згідно з наданими до матеріалів справи платіжного доручення № 92 від 23.01.2012 та виписки з банківського рахунку позивача, відповідач частково здійснив оплату виконаних робіт у сумі 18982,52 грн.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений сторонами строк.

Згідно з п.2.6. Договору Замовник проводить розрахунок після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт з можливою передплатою в розмірі 30% для придбання матеріалів.

Досліджуючи подані на підтвердження своїх позовних вимог акти приймання виконаних робіт судом встановлено, що вказані акти не містять дати підписання, а передплата у розмірі 30% відповідачем не здійснювалась.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки виконання робіт відбувалося на договірній та платній основі, а строк проведення розрахунків не встановлений ані угодою сторін, ані законом, то це зумовлює застосування ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією за № 23/11 від 23.11.2010 з вимогою терміново сплати заборгованість по ремонту ліфтів згідно актів виконаних робіт за 2008 рік. Вказаний лист був отриманий відповідачем 23.11.2010.

Таким чином, відповідач був зобовязаний оплатити виконані позивачем на користь відповідача роботи у строк до 29.11.2010.

Проте, відповідач всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства не здійснив оплату виконаних роботів у повному обсязі.

Відповідно до наданих платіжного доручення № 92 від 23.01.2012 та виписки з банківського рахунку позивача, відповідач частково здійснив оплату виконаних робіт у сумі 18982,52 грн.

Пункт 1-1 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Відповідно до ч.2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи, що відповідачем погашена заборгованість перед позивачем у розмірі 18982,52 грн. після порушення провадження у справі, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 123686,41 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 123686,41 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив що позивач не вірно визначив дату початку нарахування 3% річних та інфляційних, оскільки судом вище встановлено, що відповідач мав погасити заборгованість перед позивачем до 29.11.2010 року. Таким чином, здійснивши перерахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив про можливість їх стягнення за період з 30.11.2010 до 29.12.2011 (у межа строку заявленого позивачем) у сумі 4631,85 грн. 3% річних та 7 704,12 грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

142668.9330.11.2010 - 29.12.20113953 %4631.85

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

30.11.2010 - 29.12.2011142668.931.0547704.12150373.05 У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-В, код ЄДРПОУ 33597153) на користь Приватного підприємства "Будмонтажліфт" (03146, м. Київ, вул. Івана Франка, 25/40, к. 18, код ЄДРПОУ 25412426) основний борг у сумі 123686,41 грн. (сто двадцять три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 41 копійка), 3% річних у сумі 4631,85 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять одна гривня вісімдесят пять копійок), збитки від інфляції у сумі 7704,12 грн. (сім тисяч сімсот чотири гривні дванадцять копійок) та судовий збір у сумі 2720,44 грн. (дві тисячі сімсот двадцять гривень сорок чотири копійки).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В частині стягнення основного боргу в розмірі 18982,52 грн. провадження у справі припинити.

5.В решті позовних вимог відмовити.

6.Повернути Приватному підприємству "Будмонтажліфт" (03146, м. Київ, вул. Івана Франка, 25/40, к. 18, код ЄДРПОУ 25412426) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 93,27 грн. сплачений згідно з платіжним дорученням № 6/12 від 20.12.2011. Платіжне доручення № 6/12 від 20.12.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 53/550.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 14.02.2012