Рішення № 21442896, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/39430.01.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»

Простягнення 3741810,15 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1., довіреність № 52 від 22.01.2010

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»(далі відповідач) про стягнення 3741810,15 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1858-корп-ов від 03.11.2005р.

Ухвалою суду від 28.11.2011р. порушено провадження у справі № 1/394 та призначено розгляд на 23.12.2011 р.

23.12.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 30.01.2012, у звязку з відсутністю представника відповідача.

30.01.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 30.01.2012р., а саме: 02160, м.Київ, проспект Воззєднання 15.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»(далі - Банк, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальні Будівельні Технології" ( далі - Відповідач) було укладено Договір № 1858-корп-ов про надання овердрафтового кредиту (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору банк здійснює овердрафтове обслуговування клієнта, яке полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого договором. Овердрафт надається для поповнення обігових коштів та проведення поточних розрахунків клієнта. Пунктом 1.3. визначено, що лімітом є сума грошових коштів, в межах якої банк зобов'язується проводити оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Іншими словами, якщо на поточному рахунку клієнта коштів для здійснення платежу недостатньо, то банк за рахунок кредитних коштів в межах ліміту проводить розрахунки на суми, зазначені в платіжному дорученні клієнта. У такий спосіб товариство покриває розрив між необхідними витратами й фактичними надходженнями за рахунок банківських коштів. При цьому виникає дебетове сальдо (перевищення обсягу витрат з поточного рахунку відповідно до розрахункових документів клієнта над обсягом надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), що при закритті банківського дня фактично є сумою використаного клієнтом кредиту.

Згідно з п.1.4 Договору проведення платежів клієнта в порядку, встановленому даним договором, здійснюється Банком у термін до 03.11.2006р.В подальшому цей строк було продовжено до 03.11,2008р., що підтверджено Додатковою угодою №6 від 02.11.2007р.

Згідно з п. А.4 Договору з урахуванням Додаткової угоди №6 від 02.11.2007р., період безперервного користування кредитом - 30 днів.

Згідно з п.1.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди №6 від 02.11.2007р., кредит налається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів та винагороди в обумовлені даним договором строки.

На момент укладення договору ліміт кредитування складав 125 000,00 грн. В подальшому ліміт кредитування склав 2 000 000 грн.

При цьому пунктом 1.3 договору встановлено, що у період дії цього договору банком здійснюється перерахування ліміту не менш одного разу на місяць у термін не пізніше 05 числа кожного місяця. Зміна ліміту здійснюється за угодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Враховуючи зазначені умови п.1.3. договору Клієнту Банком проводився перерахунок кредитного ліміту та строк користування, про що було укладено відповідні Додаткові угоди № 1 від 26.12.2005 р„ № 2 від 07.09.2006 р„ № 3 від 03.11.2006 р„ № 4 від 30.03.2006 р„ № 5 від

30.08.2007р„ № 6 від 02.11.2007 р.

Пунктом А.7. Додаткової угоди № 6 від 02.11.2007 р. наведено у вигляді таблиці розмір відсотків за користування кредитом в залежності від терміну існування непогашеного залишку по кредиту:

протягом 1-3 днів - 12,5 %, протягом 4-7 днів - 14,5 %, протягом 8-15 днів - 17,5 %, протягом 16-30 днів - 18,5 %.

Згідно виписки період безперервного користування кредитом почався 26 вересня 2008 року. Тридцятиденний термін безперервного користування кредитом закінчився 27 жовтня 2008 року. Проте, ТОВ "Індустріальні Будівельні Технології-" не виконав свої зобов'язання за договором. 27.10.2008р. було винесено кредит на рахунок простроченої заборгованості, що підтверджується виписками по рахунку.

Згідно з п. 2.2.3. Договору Клієнт зобов'язується проводити погашення кредиту не пізніше періоду безперервного користування кредитом. Заборгованість за кредитом , яка не сплачена після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважається простроченою (п. 4.8. Договору).

Згідно з п.2.2.5 Договору з урахуванням Додаткової угоди №6 від 02.11.2007р., клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені п.п.1.4, 2.3.4. Тобто до 03.11.2008р.

Розмір заборгованості станом на 22.06.2011 року складає 3 741 810, 15 грн., з яких: основна сума заборгованості по кредиту - 1 425 028, 50 грн., заборгованість по відсотках - 1 365 913, 21 грн., нарахована згідно з п. 5.1. Договору пеня - 950 868, 44 грн.

В забезпечення виконання договірних зобов'язань по Договору між Позивачем та Відповідачем укладено Договори застави товару в обороті від 04.11.2005р. з додатковими угодами №1 від 07.09.2006р., №2 від 03.11.2006р., №3 від 30.03.2007р, №4 від 30.08.2007р., №5 від 02.11,2007р. (далі - Договір застави).

Відповідно до ч.І ст.40 Закону України «Про заставу»предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.

Згідно з п.1 Предметом цього договору є надання Заставодавцем в заставу товару в обороті, опис якого зазначений в п.6 договору, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Індустріальні Будівельні Технології»перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання Заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу товару в обороті переважно перед іншими кредиторами Заставодавця та (або) Позичальника.

По договору застави товару в обороті від 04.11.2005р. в заставу було передано наступний товар: алюмінієвий композитний матеріал АїроІік/РК вартістю 720219,34грн. Предмет застави знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шутова. 12.

Згідно з додатковою угодою №1 від 07.09.2006р. в заставу було передано алюмінійові композитні листи вартістю 3629644,33грн., що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Шутова. 12.

Згідно з додатковою угодою №2 від 03.11.2006р. в заставу було передано алюмінійові композитні листи вартістю 2039056,16грн.,що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Шутова, 12.

Згідно з додатковою угодою №3 від 30.03.2007р. в заставу було передано алюмінійові композитні листи вартістю 2039056,16грн.,що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Шутова, 12.

Згідно з додатковою угодою №4 від 30.08.2007р. в заставу було передано алюмінійові композитні листи вартістю 2600000,00грн.,що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1а..

Згідно з додатковою угодою №5 від 02.11.2007р. в заставу було передано алюмінійові композитні листи вартістю 2889959,44грн.,що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1а.

Згідно з п. 15.8.1 Договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником якого- небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Оскільки відповідачем умови договору не виконуються, кредитні кошти не повертаються, позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив суд Стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3 741 810, 15 грн., з яких основна сума заборгованості по кредиту - 425 028, 50 грн., заборгованість по відсотках - 1 365 913, 21 грн., нарахована згідно з п. 5.1. договору пеня - 950 868, 44 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави товару в обороті від 04.11.2005р.,а саме алюмінійові композиційні листи, заставна вартість яких 2 889 959,44 грн.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, на пдставі наступного.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за його користування; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату центів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

За приписами ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 56460,00 грн. - судового збору.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»(код ЄДРПОУ 32662289, 02160 м.Київ, вул. Воззєднання 15) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк»(код ЄДРПОУ 14360570, 49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50) заборгованість в сумі 3 741 810, 15 грн., з яких основна сума заборгованості по кредиту 425 028, 50 грн., заборгованість по відсотках - 1 365 913, 21 грн., пені у розмірі - 950 868, 44 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави товару в обороті від 04.11.2005р.,а саме алюмінійові композиційні листи, заставна вартість яких 2 889 959,44 грн.

Встановити спосіб реалізації предмета застави алюмінійові композиційні панелі, - шляхом надання права позивачу, Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк», на продаж цього предмета застави будь-якій особі-покупцеві з усіма правами, наданими актами чинного законодавства продавцю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»(код ЄДРПОУ 32662289, 02160 м.Київ, вул. Воззєднання 15) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк»(код ЄДРПОУ 14360570, 49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50) 56460 (пятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 10.02.2012р. )