Рішення № 21442686, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/33507.02.12

Господарський суд міста Києва, у складі головуючої судді Джарти В.В., суддів: Любченко М.О., Ягічева Н.І. розглянувши матеріали справи

за позовомВійськовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЛАЙН БРОК"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир 2) 25 гарнізонний будинок офіцерів за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" провизнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна Представники сторін: від прокуратури Святецький М.П. посв. № 850 від позивача Курдиляс Ю.Л. представник; від відповідачів 1) не з'явились 2) не з'явились від третіх осіб 1) Курдиляс Ю.Л. представник; . 2) Вовкогон Л.В. представник;.

3) не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго -аудит плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЛАЙН БРОК" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир та 25 гарнізонний будинок офіцерів, а також за участю третьої особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.01.2008, будівлі 25 гарнізонного будинку офіцерів, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ЛАЙН БРОК".

Ухвалою господарського суду Житомирської області № 6/428 від 08.10.2010 вказаний позов передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2010 порушено провадження по справі № 56/335 та призначено розгляд справи на 03.11.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладений на підставі договорів від 16.03.2006 №16/03-0-07160, які оспорюється в судовому порядку. Зміст спірного договору не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки в наслідок укладення між відповідачами такого договору відбулось відчуження державного майна з порушенням порядку його відчуження, без згоди Міністерства оборони України, погодження відповідного органу охорони культурної спадщини, тому такий договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач вказує на те, що спірний договір порушує публічний порядок, оскільки він спрямований на знищення, пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, тому такий договір є нікчемним та підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідачі письмових пояснень по суті позовних вимог не надали, представники в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.

Ухвали суду були надіслані відповідачам на адреси, вказані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Однак ухвали суду були повернуті поштовим відділенням на адресу суду у зв'язку з незнаходженням відповідачів за адресами. Враховуючи положення ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідачі були належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи.

Треті особи -1,3 письмових пояснень по суті позовних вимог не надала.

Третя особа -2 позовні вимоги підтримує та просить суд позовні вимоги задовольнити, оскільки в результаті укладення спірного договору відбулось незаконне виведення з відання Міністерства оборони України нерухомого військового майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2010 зупинено провадження у справі № 56/335 до вирішення господарським судом Київської області справи № 13/013-10 за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" про визнання договорів недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2011 поновлено провадження у справі № 56/335 та призначено розгляд справи на 17.08.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2011 зупинено провадження у справі № 56/335 до вирішення Київським господарським апеляційним судом справи №13/013-10 за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" про визнання договорів недійсними.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.11.2011 поновлено провадження у справі № 56/335, а розгляд справи призначено на 25.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 призначено колегіальний розгляд справи № 56/335.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.12.2011 визначено наступний склад суду для колегіального розгляду справи № 56/335: головуючий суддя Джарти В.В., судді Любченко М.О., Ягічева Н.І.

07.02.2012 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання, оскільки останній знаходиться на лікарняному. У задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.

Представники учасників судового процесу клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

16.03.2006 між Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном, Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" укладений договір №16/03-07160 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 4 (м. Житомир, вул. Пушкінська, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Згідно з пунктом 2.5 предметом договору є спільна діяльність по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: військове містечко № 4 (м. Житомир, вул. Пушкінська. 27). Площа території становить 3897 метрів квадратних.

Пайовим внеском Міністерства оборони України за договором складали об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на території будівельного майданчика, перелік яких наведено в пункті 2.6 Договору. Загальна вартість, наведеного майнового комплексу становить 5857000,00грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до підпункту "б" пункту 6.1. договору позивач передає відповідачу-1 пайовий внесок у спільну діяльність для цілей цього договору.

У пункті 5.1 та підпункті "а" пункту 6.1 договору зазначено, що Міністерство оборони України забезпечує оформлення землевпорядної документації стосовно користування земельною ділянкою, цільовим призначенням якої є будівництво об'єкту і передає будівлі та споруди військового містечка № 4.

Також, відповідно до пункту 6.5 договору передбачено, що відповідач-1 здійснює реєстрацію нерухомого майна та перереєстрацію земельної ділянки, що підлягає забудові за цим договором.

Пунктами 10.1, 10.2 договору передбачено право відповідача-1 здійснити достроковий викуп вартості пайової участі (паю) Міністерства оборони України, що полягає в укладені цивільно-правових угод за якими буде здійснено перехід права власності на майно у цьому договорі. Передача нерухомого майна, що складає розмір паю здійснюється шляхом підписання актів прийому-передачі.

16.03.2006 відповідно до наведених вище умов договору, між Державою Україна в особі органу,уповноваженого управляти майном, Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" укладений договір про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 16.03.2006 №16/03-07160 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №44 (м. Житомир, вул. Пушкінська, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до умов договору про компенсацію, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №16/03-07160 шляхом купівлі - продажу майна, розташованого на території військового містечка №4, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27 та становить розмір пайової участі Міністерства оборони України, а саме будинок офіцерів загальною площею 3897,0 кв.м. Вартість нерухомого майна становить 4648350,00 грн.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-аудит плюс" звернулось до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване на території військового містечка №81 в м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27, який був постановою суду від 03.12.2007 задоволений. Постанова Корольовського районного суду міста Житомира від 03.12.2007 скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009, а провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

08.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-аудит плюс", як продавцем (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Лайн Брок", як покупцем (відповідач-2) укладений договір купівлі - продажу (спірний договір), відповідно до умов якого відповідач-1 зобов'язується передати у власність, а відповідач-2 зобов'язується прийняти у власність приміщення будинку офіцерів, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27, загальною площею 4246,6 кв.м. та сплатити за них 1782346,00 грн. Як зазначено у п. 1.2 договору, приміщення будинку офіцерів належить відповідачу-1 на правах приватної власності на підставі постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 03.12.2007 №2-4233/07. Даний договір нотаріально посвідчений за №60.

В свою чергу 10.01.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Лайн Брок" здійснило відчуження нерухомого майна - приміщення "Будинок офіцерів", загальною площею 4246,6м. кв., що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД", згідно нотаріально посвідченого договору за №19. Відповідно до договору від 10.01.2008 приміщення будинку офіцерів належить відповідачу-2 на правах приватної власності на підставі договору купівлі -продажу нотаріально посвідченого договору від 08.01.2008 за №60, витягу з державного реєстру правочинів №2625856 від 08.01.2008, акту приймання - передачі від 09.01.2008, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17312406 виданого КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" 10.01.2008 №21511152.

За таких обставин, судом встановлено, що на день розгляду справи нерухоме майно -приміщення "Будинок офіцерів", загальною площею 4246,6 м.кв, що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2008 із Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ЛАЙН БРОК" (продавцем), посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрованим в реєстрі за №19.

Прокурор зазначає, що договір від 08.01.2008 не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним повністю з моменту укладення у зв'язку з тим, що в даному випадку із укладанням сторонами оспорюваного договору відбулось незаконне виведення з власності Міністерства оборони України нерухомого військового майна, а саме приміщення "Будинок офіцерів", загальною площею 4246,6м.кв, що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27, що суттєво вплинуло на боєздатність збройних сил України, оскільки в будівлі розташованій за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27 розташована військова установа - 25 гарнізонний будинок офіцерів.

Розглядаючи даний спір, судом неодноразово зупинялось провадження до остаточного вирішення справи №13/013-10 за позовом військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-аудит плюс", за участю третіх осіб: квартірно-експлуатаційний відділ міста Житомир, 25 гарнізонний будинок офіцерів, Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю " ФК Лайн Брок" про визнання укладених 16.03.2006 між позивачем та відповідачем -1 інвестиційного договору №16/03-07260 та договору про компенсацію пайової участі №16/03-07260 недійсними.

Рішенням Господарського Київської області від 26.06.2011 №13/013-10, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011, постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012, позов задоволено, визнано недійсними: інвестиційний договір від 16.03.2006 №16/03-07260 та договір про компенсацію пайової участі №16/03-07260.

Під час розгляду справи №13/013-10, судовими інстанціями встановлено наступне.

04.10.1979 рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів № 605 "Про підтвердження права користування КЕЧ ПрикВО земельними площами в межах міста Житомира" було підтверджено право користування військових частин, установ та організацій земельними площами в межах м. Житомира, в тому числі і земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27 яка закріплена відповідно за 25 гарнізонним будинком офіцерів.

10.11.1994 рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів № 603 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель Міністерства оборони України" було підтверджено право користування військових частин, установ та організацій земельними площами в межах м. Житомира, в тому числі і земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27.

На підставі Директиви Міністерства оборони України № Д322/1/010 від 20.04.2005 Житомирська квартирно-експлуатаційна частина району переформована в квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир з 10.11.2005.

З метою впорядкування обліку земель військового містечка №4 на підставі акту прийому-передачі від 16.11.2007 земельна ділянка за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27, загальною площею 0,45 га була передана на бухгалтерський облік від 25 гарнізонного будинку офіцерів до квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир.

Таким чином станом на 30.03.2010 на обліку в КЕВ м. Житомир перебуває земельна ділянка військового містечка № 4 (м. Житомир, вул. Пушкінська, 27) загальною площею 0,81 га, на якій дислокується 25 гарнізонний будинок офіцерів та сама будівля 25 гарнізонного будинку офіцерів.

З урахуванням викладеного судовими інстанціями встановлено, що власником спірного військового майна, що розташоване па території військового містечка №4 є держава уповноваженим органом управління яким є Міністерство оборони України.

Порядок відчуження військового майна встановлений статтею 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (далі - Закон) та постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 "Про затвердження Положення про порядок відчуження військового майна Збройних Сил".

Відчуження військового майна здійснюється у спеціальному порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, при цьому Міністерство оборони України та Філія Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" не уповноважені на реалізацію військового нерухомого майна.

Таким чином, зміст договорів № 16/03-07160 від 16.03.2006 та № 16/03-07260 від 16.03.2006 прямо суперечить чинному законодавству України з питань реалізації військового майна, а тому наявні підстави для визнання його недійсним встановлені пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 16.03.2006 на виконання пункту 6.1 Договору № 16/03-07160 від 16.03.2006, Міністерство оборони України за актом прийому-передачі розміру пайової участі передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" у спільну діяльність майно що знаходиться на території військового містечка №4.

На підставі вказаного акту прийому-передачі відбулась фактична зміна правового статусу військового майна (будівель та споруд військового містечка № 4), чим було порушено порядок відчуження державного майна визначений Кабінетом Міністрів України, оскільки Міністерство оборони України не мало обсягу повноважень щодо передачі майна у спільну власність, тобто відповідний договір суперечить вимогам актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 якого уповноважено діяти довіреністю Міністра оборони України від 09.03.2006 N 610 (ВСР N 232423) вийшов за межі своїх повноважень оскільки зазначені вище оспорювані договори ОСОБА_2 як директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони -"Укроборонбуд" мав право укладати лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України таке погодження не надавалось.

Крім того, судом встановлено порушення норм Закону України "Про інвестиційну діяльність", оскільки положення оспорюваного договору №16/03-07160 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 4 (м. Житомир, вул. Пушкінська, 27) не містять механізму залучення коштів інвесторів у будівництво житла, а тому зміст договору суперечить вимогам закону та з підстав визначених у пункті 1 статті 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи №13/013-10 беруть участь ті самі сторони та треті особи, що й під час розгляду справи №56/335.

Отже, факти встановлені під час розгляду справи №13/013-10 не доводяться знову при вирішенні справи №56/335.

За таких обставин, не доводяться знову наступні факти: факт того, що відчуження військового майна, а саме приміщення "Будинок офіцерів", загальною площею 4246,6 м.кв, що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27, в результаті укладення 16.03.2006 між позивачем та відповідачем-1 договорів №16/03-07260 відбулось з порушенням норм чинного законодавства, оскільки Міністерство оборони України та Філія Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" не уповноважені на реалізацію військового нерухомого майна; ОСОБА_2, як директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони -"Укроборонбуд" мав право укладати лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України, якого не було.

Крім того, прокуратурою надано до матеріалів справи копію вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 20.10.2010, яким встановлено (9 аркуш вироку), що 16.03.2006 ОСОБА_2, перевищуючи надані йому службові повноваження, діючи в інтересах третіх осіб - TOB "Аудиторська фірма "Енерго-Аудит Плюс", з метою реалізації військового майна зазначеній комерційні структурі в умовах відсутності відповідного рішення Міністра оборони України та погодження директора Департаменту будівництва МО України, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, уклавши від імені Держави України в особі Міністерства оборони України інвестиційний договір №16/03-07160, а також передавши вказане нерухоме майно TOB "Аудиторська фірма "Енерго-Аудит Плюс" по акту прийому - передачі паю. Згідно вказаного вироку ОСОБА_2 визнано винного у вчинені злочину, передбаченого ч. З ст. 365 КК України. Згідно Ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16.03.2011 вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 20.10.2010 щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Відповідно до ч. З ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, встановлення вироком суду перевищення ОСОБА_2 повноважень під час укладання договорів від 16.03.2006, є обов'язковим для господарського суду.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання спірних договорів), яка, зокрема, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави та наслідки недійсності правочинів передбачені, зокрема, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України в постанові від 28.04.1978 N3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.

Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, необхідно правильно визначити момент вчинення правочину (ст. ст. 205-210, 640 Цивільного кодексу України (постова Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9).

Згідно зі статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ст. 656 Цивільного кодексу України).

Договір купівлі - продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 Цивільного кодексу України .)

Згідно з ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що договір купівлі - продажу від 08.01.2008 зареєстрований КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" 10.01.2008 №21511152.

Таким чином, спірний договір купівлі - продажу від 08.01.2008 укладений у письмовій формі, нотаріально посвідчений та зареєстрований у передбаченому порядку, отже є таким, що вчинений з додержанням встановленої форми.

За таких обставин, оскільки договір від 08.01.2008 є вчиненим, то у суду наявні всі правові підстави для розгляду вимоги позивача про визнання його недійсним.

Згідно з ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи матеріали цієї справи та факти встановлені судом під час розгляду справи №13/013-10, судом встановлено, що під час розгляду справи №13/013-10 визнано недійсними договори від 16.03.2006, на підставі яких до відповідача-1 перейшло право власності на приміщення "Будинок офіцерів", загальною площею 4246,6 м.кв, що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27, який в подальшому був відчужений відповідачем -1 на користь відповідача-2 в результаті укладення спірного договору, у зв'язку з порушенням порядку відчуження військового майна, оскільки Міністерство оборони України та Філія Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" не уповноважені на реалізацію військового нерухомого майна;

Міністерство оборони України не мало обсягу повноважень щодо передачі майна у спільну власність; ОСОБА_2 мав право укладати договори тільки за згодою Кабінету Міністрів України, якої не було.

За таких обставин, оскільки договір від 08.01.2008 зі сторони власника був укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-Аудит Плюс", яке не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договору купівлі- продажу приміщення "Будинок офіцерів", загальною площею 4246,6 м.кв, що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27, зі сторони власника, так як право власності набуло на підставі договорів від 16.03.2006, які в судовому порядку визнані недійсними, оскільки відчуження на користь відповідача-1 об'єкта нерухомості, а саме військового майна, відбулось з порушенням норм чинного законодавства та особою, яка не уповноважена на таке відчуження, то договір від 08.01.2008 укладений між відповідачами підлягає визнанню недійсним.

Посилання позивача на нікчемність спірного договору на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України, судом відхиляються, оскільки позивачем не доведено наявність у відповідачів, в момент укладання спірного договору, умислу на знищення, пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що положення спірного договору не відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме будівлі 25 гарнізонного будинку офіцерів, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27, укладений 08.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 33293897) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Лайн Брок" (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 15-А, код 34529702).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Енерго-аудит плюс" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 33293897) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Лайн Брок" (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 15-А, код 34529702) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 (сорок дві) грн.50 коп. та 118 (сто вісшнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуюча суддя В.В. Джарти

Судді М.О. Любченко

Н.І. Ягічева

Дата складення повного тексту рішення 10.02.2012року.