Рішення № 21442655, 23.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/26423.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмашстрой»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Україна ТАКА Сервіс»

Простягнення 29221,64 грн.

СуддяШаптала Є.Ю.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 за дов. № 1 від 20.06.2011 р.

Від відповідачане з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмашстрой»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна ТАКА Сервіс» про стягнення 29221,64 грн.

Ухвалою суду Господарського суду міста Києва від 29.11.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 19/264 та призначено розгляд справи на 19.12.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 23.01.2012 р. в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 23.01.12 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.01.12 р. повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 19/264 від 29.11.2011р. та 19.12.2011 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 9в, офіс 1).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 19.12.2011 р. та 18.01.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.01.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.11.2006 року між ТОВ «Продмашстрой»(Замовник) та ТОВ «Україна ТАКА Сервіс»(Експедитор) було укладено Контракт № TR-34/06 на транспортно-експедиторське обслуговування перевезень зовнішньоторгових вантажів.

Відповідно до п. 1.1 Контракту, замовник доручає, а Експедитор зобовязується організувати міжнародні перевезення зовнішньоторгових вантажів Замовника та приймає їх до перевезення на умовах, обумовлених в контракті. Маршрут перевезень, вартість, характер вантажу, терміни доставки та інше обумовлюється в Додатках до контракту за кожним перевезенням та являються його невідємною частиною.

24.02.2011 року між сторонами було укладено та підписано Додаток № 12 до Контракту № TR-34/06 від 14.11.2006 року.

Відповідно до п. 1 Додатку № 12 Експедитор прийняв до перевезення вантаж Замовника від м. Арак (Іран) до м. Северодонецьк (Україна), дата подачі автомобіля на завантаження 02.03.2011 року.

Згідно п. 2.1 Додатку № 12 вартість перевезення вантажу становить 28000,00 грн. Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 100% даного перевезення та послуг Експедитора (п. 2.2 Додатку № 12).

24.02.2011 року Експедитором був виставлений рахунок в розмірі 28000,00 грн., що підтверджується копією рахунку № 02/11.

На виконання умов Контракту, Замовник проведено попередню оплату за послуги перевезення в сумі 28000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 145 від 02.03.2011 року.

Всупереч умовам Контракту, Експедитором автомобіль на завантаження вантажу 02.03.2011 року не наданий.

16.05.2011 року позивач направив в адресу відповідача претензію за вих.. № 317 від 13.05.2011 року про повернення суми попередньої оплати. Відповіді від відповідача на претензію на надійшло.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Контрактом складає 28000,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення Контракту № TR-34/06 від 14.11.06 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що відповідач без достатньої правової підстави одержав кошти в розмірі 28000,00 грн..

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми боргу в розмірі 28000,00 грн. доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно ст.. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобовязана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за період з 02.03.2011 року по 07.11.2011 року в розмірі 577,64 грн. та суму боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 644,00.

За таких обставин, судом визнається позов про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 28000,00 грн., 3% річних в сумі 577,64 грн., інфляційні втрати в сумі 644,00 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 1212,1214,625 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна ТАКА-Сервіс»(юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 9в, офіс 1, код ЄДРПОУ 23745814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмашстрой»(93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Маяковського, 2в, код ЄДРПОУ 21817337), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн.. 00 коп. 3% річних 577 (пятсот сімдесят сім) грн.. 64 коп., інфляційні втрати 644 (шістсот сорок чотири) грн.. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЄ.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 27.01.12 р.