Рішення № 21442302, 13.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.12 р. Справа № 37/373

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тимченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТА ХОЛДИНГ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34435248

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „СЬОМА ЛІНІЯ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35951469

та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Долфін Стретеджі”, м. Київ, ідентифікаційний код 36001187

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ярославів Вал”, м. Київ, ідентифікаційний код 31354376

про: стягнення з Відповідача 2 за договором оренди від 01.09.2008р. грошових коштів в розмірі 912421,70 грн., з яких заборгованість з орендних платежів складає - 822184,18 грн., пеня 63242,99 грн., 3% річних 17772,69 грн., інфляційні нарахування 8221,84 грн.; стягнення солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 пені в розмірі 1000,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 (діє за довіреністю № б\н від 28.12.2011р.);

від Відповідача 1 не зявився від Відповідача 2 не зявився від Третьої особи не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 11.01.2012р. на 30.01.2012р., з 30.01.2012р на 13.02.2012р.

У судовому засіданні 13.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСТА ХОЛДИНГ”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СЬОМА ЛІНІЯ”, м. Донецьк (далі Відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Долфін Стретеджі”, м. Київ (далі Відповідач 2) про стягнення з Відповідача 2 за договором оренди від 01.09.2008р. грошових коштів в розмірі 912421,70 грн., з яких заборгованість з орендних платежів складає - 822184,18 грн., пеня 63242,99 грн., 3% річних 17772,69 грн., інфляційні нарахування 8221,84 грн.; стягнення солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 пені в розмірі 1000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем 2 грошових зобовязань за договором оренди від 01.09.2008р., внаслідок чого за період дії договору оренди з 02.04.2011р. по 20.12.2011р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційної індексації , 3% річних та пені та висування частини вимог солідарно і до Відповідача 1 як поручителя Відповідача 2 за договором поруки від 10.06.2010р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди від 01.09.2008р. з додатками, акт приймання-передачі, договір про внесення змін від 23.07.2009р., договір про розірвання договору оренди від 10.06.2010р. та акт приймання-передачі за ним, договір поруки від 10.06.2010р., довідку про наявність грошових зобовязань, розрахунок заборгованості, витяги з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланнями на ст.ст.554, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Крім того, Позивачем на виконання вимог суду були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.55-69, 74-150 т.1, а.с.а.с.1-50 т.2)

Відповідач 1 надав відзив на позов №01/12-003 від 27.01.2011р. (а.с.51 т.2), яким позовні вимоги відносно себе визнав в повному обсязі та просив розглянути справу без участі свого представника.

Відповідач 2 у судові засідання не зявлявся, відзиву та витребуваних судом документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.22-24 т.1), достовірність яких (відомостей) презюмується за змістом положень ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Обізнаність Відповідача 2 про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали (а.с.54 т.1).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.12.2011р. до участі у справі в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ярославів Вал”, м. Київ.

Третя особа процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась, своєї позиції по суті спору до відома суду не довела хоча повідомлялася належним чином про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи.

У судовому засіданні 13.02.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсягу, наполягаючи на їх вирішенні за наявними матеріалами справи, тоді як інші учасники справи без пояснення причин не зявилися, з огляду на що суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представників належним чином повідомлених учасників справи і не надання певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду свої позиції з наданням підтверджуючих доказів (у разі їх наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання учасників справи здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009р. між Третьою особою (Орендодавець1), Позивачем (Орендодавець 2) та Відповідачем 2 (Орендар) укладений і нотаріально посвідчений договір оренди (а.с.а.с.29-37 т.1), згідно п. 2.1, 3.1 та розділу 1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування 3 паркувальних місця, визначених в додатку 3 (а.с.40) та приміщення №25 (на плані додаток 3! а.с.38 т.1) корисною площею 272,8кв.м., розташоване на 5 поверсі нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд, 19-21 (літера А), строком на 5 років.

Приналежність Ѕ частини обєкту оренди Позивачеві на момент укладання означеного договору підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с.а.с.47-48 т.2) та витягом про державну реєстрацію прав (а.с.49 т.2), в подальшому, згідно витягу про державну реєстрацію прав від 22.12.2011р. (а.с.50 т.2) на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2011р. Позивач набув право власності нежитлові приміщення офісно-житлового комплексу, де розташовано обєкт оренди, в цілому.

Згідно умов п.п.4.1., 4.2. вказаного договору оренди на Орендаря покладено обовязок із щоквартального здійснення оплати за користування майном в розмірі 353,50 грн. за 1 кв.м. без ПДВ на місяць. Крім того, за умовами п. 2.3. одночасно із орендною платою має здійснюватися оплата послуг за паркування з розрахунку 1717грн. без ПДВ за одне паркувальне місце.

Поряд із цим, положення п. 5.3. покладають на Орендаря одночасно із сплатою орендної плати додатково сплачувати Орендодавцеві платежі за надання послуг з утримання у розмірі 32,83грн. за 1кв.м. орендованої площі (визначена як корисна площа приміщення, помножена на коефіцієнт 1,19) і 227,25грн. за утримання 1 паркувального місця на місяць , а 5.4. договору також визначає обовязок Орендаря компенсувати витрати Орендодавця з оплати комунальних послуг (тепло-, газо-, енерго- та водопостачання тощо) на підставі виставлених рахунків.

Згідно п. 4.9. договору оренди усі належні до сплати Орендарем суми сплачуються банківськими переказами Орендодавцям 1 і 2 у рівних частинах, а п. 4.3. договору визначено, що протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору Орендар здійснює передплату орендної плати, плати за послуги з утримання та плата за послуги паркування за перші три місяця оренди, а подальші платежі здійснюються Орендарем наперед за три місяці до 5 числа кварталу, за який здійснюється платіж, відповідно до наданих Орендодавцями рахунків.

Пунктом 9.1.1. вчасна сплата орендної плати, плати за послуги з утримання, послуги з паркування та компенсації витрат за спожиту електроенергію віднесено, серед іншого, до обовязків Орендаря, а п. 17.1. за прострочення будь-яких платежів за договором Орендареві встановлена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення платежу.

05.09.2008р. Третя особа та Позивач передали Відповідачу 2 орендоване майно, про що був складений та підписаний обома сторонами акт прийому-передачі (а.с.41 т.1). Задля забезпечення належного виконання грошових зобовязань на свою користь Позивачем виставлялися (згідно відміток про отримання) рахунки-фактури (а.с.а.с.57-69 т.1) з компенсації власних витрат за використаних газ за період квітень 2009р. березень 2010р., фактичне надання якого підтверджується актами здачі-приймання робіт (а.с.а.с.78-106 т.1) за договором №31/12/08-Л від 31.12.2008р. з додатковими угодами (а.с.а.с.148-150 т.1, а.с.а.с.1-20 т.2), укладеним Орендодавцями із ТОВ «Еста Проперті Менеджмент» (Оператором будівлі, де розташований обєкт оренди), а несення витрат з оплати газу підтверджується банківськими виписками (а.с.а.с.21-46 т.2)

Договором про внесення змін до договору оренди від 23.07.2009р. (а.с.42 т.1) сторони узгодили встановлення на період з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. базового тарифу з орендної плати на рівні 176,75 грн. на місяць за 1 кв.м., та відмову Орендаря від 3-х паркувальних місць з 01.04.2009р. до кінця строку оренди.

10.06.2010р. між тими ж сторонами був укладений договір про розірвання договору оренди, яким достроково припинено означений договір із фіксацією зобовязання Орендаря до 01.04.2011р. сплати наявну заборгованість у розмірі 1496112,44 грн. і з узгодженням подальшої додаткової сплати компенсаційних платежів за комунальні послуги на підставі виставлених рахунків. Цього ж дня Відповідач 2 повернув Третій особі та Позивачу орендоване майно, про що був складений акт приймання-передачі 10.06.2010р. (а.с.а.с.46, 47 т.1)

01.09.2008р. між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем 1 (Поручитель) був укладений договір поруки (а.с.а.с.50, 51 т.1), згідно п.п. 1.1, 2.1. та 4.2 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обовязків Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфін стретеджі» (Боржник) за договором оренди від 01.09.2008р., щодо внесення орендної плати за орендовані приміщення в розмірі 1000 грн., включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, який діє до моменту припинення поруки на підставах ст. 559 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.2. зазначеного договору встановлена солідарна відповідальність між Боржником та поручителем у разі порушення Боржником договору оренди від 01.09.2008р.

У звязку із несплатою означених рахунків з компенсації вартості комунальних послуг (спожитого газу) за період з 30.04.2009р. по 09.06.2010р. в сумі 7178,62грн., а також частини орендної плати в сумі 789008,29грн. і послуг з утримання в розмірі 92454,4грн. за цей же період, а усього в розмірі 822184,18грн. в строк, визначений угодою про розірвання договору оренди (до 01.04.2011р.), Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши додатково на суму заборгованості пеню, 3% річних та інфляційну індексацію.

Відповідач 1 визнав позовні вимоги відносно себе в повному обсязі, що підтверджується наданим 27.01.2011р. через канцелярію суду відзивом на позов. (а.с.51 т.2)

Відповідач 2 та Третя особа процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27, 59 відповідно Господарського процесуального кодексу України, не скористались. Крім того, Відповідач 2 ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.56 т.1), складеного та надісланого (а.с.55а, б) Позивачем на виконання вимог суду.

Як вбачається із наданої довідки №11/01 від 30.01.2012р. (а.с.76 т.1) за підписом головного бухгалтера Позивача, заявлена до стягнення сума заборгованості станом після порушення провадження у справі погашена не була.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки обєднання вимог цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди), а можливість висування вимог до декількох відповідачів передбачена ст. 23 цього Кодексу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідачів такими, що підлягають задоволенню у повному обсягну, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача 2 до виконання грошових зобовязань за договором оренди і застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення інфляційної індексації, 3% річних та пені, а також у притягненні Відповідача 1 до солідарної відповідальності як поручителя в межах, визначених договором поруки.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, та умовами укладеного між ними договору оренди від 01.09.2009р. (з подальшими угодами)

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення за умовами цього договору обовязку Орендаря здійснювати і інші повязані із орендними правовідносинами платежі (плата за утримання, паркування, компенсацію спожитих комунальних послуг) цілком узгоджується із приписами ст.627 Цивільного кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між за участю Позивача та Відповідача 2 договір оренди від 01.09.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 653, 654 Цивільного кодексу України сторони управнені за взаємною згодою змінювати умови зобовязань, зважаючи на що строк виконання платежу за всіма грошовими зобовязаннями (у тому числі розглядуваними за цим позовом перед Позивачем), які у Відповідача виникли до моменту припинення договору оренди 10.06.2010р., п. 3. договору про розірвання договору оренди визначався датою 01.04.2011р.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення частини несплачених в перебігу орендних правовідносин платежів на користь Позивача до 01.04.2011р. у заявленій до стягнення сумі 822184,18грн., з яких - 7178,62грн. компенсація вартості спожитих послуг, 789008,29грн. орендна плата і 92454,4грн. плата за послуги з утримання, що сформувалися за період з 30.04.2009р. по 09.06.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем 2 всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, до визначеної договором про розірвання договору оренди дати платежу, нараховані Позивачем платежі за договором оренди у визначених вище сумах не погашені. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної індексації та 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 822184,18 грн., 3% річних 17772,69 грн., інфляційні нарахування 8221,84 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача 2 про застосування пені у разі прострочення плати сформульована безпосередньо у п.17.1. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду нарахування, тривіальність прострочення платежу, суд, зважаючи на обмеження суми стягуваної пені приписами ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, а періоду її нарахування - положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснивши перерахунок за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення пені - в розмірі 63242,99 грн., який не перевищує розміру, що може бути нарахований за визначений Позивачем період.

Стосовно солідарних вимог Позивача до Відповідача 1 позиція суду полягає у наступному.

В силу укладеного між Позивачем та Відповідачем 1 договору поруки, останній набув статусу поручителя за зобовязаннями Відповідача 2 перед Позивачем за договором оренди, що цілком відповідає приписам ст.ст. 546, 547, 553 Цивільного кодексу України.

При цьому, з огляду на п. 1.1 договору поруки, розмір відповідальності Відповідача 1 перед Позивачем дорівнює 1000 грн., що узгоджується із ч. 2 ст.554 Цивільного кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України за відсутністю спеціального застереження статус Відповідача 1 як поручителя зумовлює його солідарну із Відповідачем 2 відповідальність за розглядуваними в межах цієї справи вимогами Позивача у відповідній частині (у розмірі 1000грн.).

З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності підстав, передбачених ст.559 Цивільного кодексу України для припинення поруки, суд, беручи до уваги визнання Відповідачем 2 позовних вимог щодо нього, яке (визнання) за змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість солідарних позовних вимог до Відповідача 2.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору стягуються з Відповідача 2 на користь Позивача, адже саме внаслідок його неправомірних дій виник розглядуваний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 23, 33, 34, 43, 44, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТА ХОЛДИНГ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34435248) до Товариства з обмеженою відповідальністю „СЬОМА ЛІНІЯ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35951469) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Долфін Стретеджі”, м. Київ (ідентифікаційний код 36001187) про стягнення з Відповідача 2 за договором оренди від 01.09.2008р. в розмірі 912421,70 грн., з яких заборгованість з орендних платежів складає - 822184,18 грн., пеня 63242,99 грн., 3% річних 17772,69 грн., інфляційні нарахування 8221,84 грн.; стягнення солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 пені в розмірі 1000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „СЬОМА ЛІНІЯ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35951469) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Долфін Стретеджі”, м. Київ (ідентифікаційний код 36001187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТА ХОЛДИНГ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34435248) пеню в розмірі 1000 грн.,

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Долфін Стретеджі”, м. Київ (ідентифікаційний код 36001187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТА ХОЛДИНГ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34435248) заборгованість у розмірі 822184,18 грн., пеню 63242,99 грн., 3% річних 17772,69 грн., та інфляційні нарахування 8221,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Долфін Стретеджі”, м. Київ (ідентифікаційний код 36001187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТА ХОЛДИНГ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34435248) витрати по сплаті судового збору у розмірі 18248,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2012р.

Суддя Попков Д.О.