Постанова № 21439572, 15.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2012 № 17/108-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Кондес Л.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури:Галезник О.І. прокурор відділу Прокуратури Київської області, посв. НОМЕР_1 від 14.09.2007;

від позивача:ОСОБА_1 представник, дов. № 490 від 05.12.2011;

від відповідачів:1. не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

2. ОСОБА_2. представник, дов. № 109 від 09.02.2012;

від третіх осіб: 1. не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

2. ОСОБА_3. представник, дов. б/н від 25.07.2011;

3. не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

4. ОСОБА_4. представник, дов. № 11/01-42/124 від 24.01.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Заступника прокурора Київської області та Дочірнього підприємства "Київоблтурист"

на рішенняГосподарського судуКиївської області від19.08.2011

у справі№ 17/108-11 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовомПереяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

доЦиблівської сільської ради Київської області, Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідачаКомунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації",

Дочірнє підприємство "Київоблтурист",

Філія оздоровчого закладу для дітей "Переяславський",

Федерація професійних спілок України

провизнання незаконним рішення, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 № 01-24/802 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 26.12.2011, 25.01.2012 розгляд апеляційної скарги відкладався на 25.01.2012 та 15.02.2012, відповідно.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційних скарг продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2011 у справі № 17/108-11 позов задоволено частково; визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано рішення Виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" Дочірнього підприємства "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур", що розташований в с. Циблі № 51/1 від 12.07.2001р.; визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 обєктів нерухомого майна загальною вартістю 2 076 200 грн. і площею 3 926,4 м2 та розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та на який 25.07.2001 Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації Закритому акціонерному товариству "Укрпрофтур" видане свідоцтво про право власності; підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" в доход Державного бюджету України 10 381,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що майно, передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофтур" є державною власністю; суд дійшов висновку, що спірний обєкт є майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, який розташований на території України; другий відповідач заснований Федерацією незалежних профспілок України, правомірність його створення згідно із ст. 35 ГПК України не підлягає доказуванню у даній справі, оскільки цей факт встановлений рішенням Вищого арбітражного суду України у справі № 138/7 від 20.01.1997; до статутного капіталу другого відповідача передано спірний майновий комплекс; враховуючи положення норм наведеного законодавства, суд вважає, що з проголошенням незалежності 24.08.1991 право власності на спірний обєкт набула держава Україна в особі органу, якому відповідно до Постанов Верховної Ради України № 2268-ХП від 10.04.1992 та № 3943-ХІІ від 01.03.1994 надані повноваження прийняти це майно та розпоряджатись ним до визначення субєктів його права, тобто, Фонду державного майна України позивача; суд дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001 порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Фонду державного майна України; вимога про витребування із чужого незаконного володіння спірного цілісного комплексу та повернення його у власність держави в особі Фонду державного майна України не підлягає задоволенню, оскільки суд встановив, що станом на момент звернення прокурора до суду з позовом (04.08.2011) держава в особі Фонду державного майна України не була власником цілісного майнового комплексу оздоровчого закладу, а позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, тому позовна вимога про витребування із чужого незаконного володіння Закритого акціонерного товариства "Укрпрофтур" спірного цілісного майнового комплексу та повернення його у власність держави в особі Фонду державного майна України є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Заступник прокурора Київської області в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2011 у справі № 17/108-11 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння та повернення його у власність держави з підстав порушення норм матеріального права скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити, витребувати із чужого незаконного володіння ПАТ "Укрпрофтур" цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський" та повернути його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовуються тим, що висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога про витребування із чужого незаконного володіння ПАТ "Укрпрофтур" спірного майна та повернення його у власність держави є передчасною, не відповідає вимогам ст.ст. 387, 388, 393 ЦК України; повноцінний захист інтересів держави як власника спірного майнового комплексу може відбутися лише шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння ПАТ "Укрпрофтур" та повернення його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Третя особа Дочірнє підприємство "Київоблтурист" в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2011 у справі № 17/108-11 скасувати повністю з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними доводами.

Скаржник посилається на положення висновку науково-правової експертизи нормативно-правових актів Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України від 14.06.2006 щодо права власності на майно, набуте Федерацією профспілок України в порядку правонаступництва від колишніх Української ради профспілок України та Загальної конфедерації профспілок СРСР.

На думку скаржника, Постанова Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ та Постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ не можуть застосовуватися, оскільки не відповідають ст. 92 Конституції України, згідно з якою правовий режим власності визначається виключно законами України.

Посилаючись на структуру та статус профспілкових організацій СРСР та УРСР, скаржник стверджує, що загальносоюзний статус мали лише професійні спілки СРСР та їх органи управління, а профспілки УРСР мали статус республіканський та не відносилися до загальносоюзних громадських організацій.

Як стверджує скаржник, Постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" не передбачала вилучення майна профспілок УРСР на користь держави, а стосувалася майна та фінансових ресурсів підприємств та установ, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних організацій, в профспілках такими організаціями були ВЦСПС і Центральна рада по туризму та екскурсіях.

Скаржник, вказуючи на положення ст. 10 Конституції УРСР 1978р., ст.ст. 87, 97, 98 ЦК УРСР, стверджує, що профспілкова власність була визнана на рівні з державною (загальнонародною) та захищалася законом, а також посилається на прийняття 10.12.1990 Закону СРСР № 1818-1 "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності", положення ст. 20 цього Закону; затвердження договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991, укладеного між загальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України та те, що згідно з випискою з переліку обєктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності, за вказаним договором було, в тому числі, передано у власність наступне майно, розташоване у Київській області: турбаза "Переяслівська", м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра.

Як зазначає скаржник, Постанова Верховної Ради УРСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506-ХІІ не могла поширюватись на правовідносини у даній справі, оскільки учасниками або ініціаторами створення ЗАТ "Укрпрофтур" органи державної влади і управління не виступали, крім того, вказана постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови Верховної Ради України від 04.03.1992 №2164, тобто до видання оспорюваних документів.

Скаржник вказує на відсутність у додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.1991 № 227 "Про заходи щодо виконання Закону "Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України", про який зазначено у ст. 1 цієї Постанови, Української республіканської ради профспілок України, також як і Федерації незалежних профспілок України.

У письмових поясненнях до апеляційної скарги та доповненні до письмових пояснень скаржник вказує на те, що статтею 2 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 № 697-ХІІ передбачалось, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна; всі форми власності є рівноправними; професійні спілки є субєктами права колективної власності; ЦК України не передбачає колективної форми власності, натомість з 01.01.2004 відповідно до ст. 8 зазначеного Кодексу професійні спілки є юридичною особою приватного права; Постанова Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР" не стосується туристичних баз, спортивних та оздоровчих таборів, що підтверджується самою назвою Постанови та додатками №№ 1і 2 до неї.

Другий відповідач у письмовому приєднанні до апеляційної скарги, зокрема, зазначає про початок перебігу строку позовної давності з 2000р., та стверджує, що в задоволенні позову мало бути відмовлено в тому числі й у звязку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 25.01.2012 Заступником прокурора Київської області, другим відповідачем та третьою особою Дочірнім підприємством "Київоблтурист" надані письмові пояснення та документи.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, представників позивача, другого відповідача, третьої особи-2 та третьої особи-4, враховуючи доводи письмових пояснень, колегія суддів встановила наступне.

Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до суду першої інстанції з позовом до Циблівської сільської ради Київської області, Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", у якому просив визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001 року "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" Дочірнього підприємства "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур", що розташований в с. Циблі"; визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 обєктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн., площею 3926, 4 м кв., розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, та на який 25.07.2001 Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації Закритому акціонерному товариству "Укрпрофтур" видане свідоцтво про право власності; витребувати із чужого незаконного володіння ЗАТ "Укрпрофтур" спірний цілісний майновий комплекс та повернути його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавчим комітетом Циблівської сільської ради прийнято рішення № 51/1 від 12.07.2001 "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" ДП "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур", що розташований в с. Циблі" видати свідоцтво на право власності на цілісний майновий комплекс, який розташований в с. Циблі і належить ЗАТ "Укрпрофтур" на праві колективної власності; доручити Переяслав-Хмельницькому міжміському бюро технічної інвентаризації провести правову реєстрацію нерухомого майна згідно із даним рішенням.

На підставі рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради від 12.07.2001 № 51/1 видане свідоцтво 25.07.2001 про те, що цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" (з 26 обєктів), розташований в с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, в мікрорайоні "Переяславський", належить ЗАТ "Укрпрофтур" на праві колективної власності, реєстраційний напис вчинено Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації 25.07.2001 за реєстровим № 1.

Рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької районної Ради народних депутатів від 27.06.1983 № 208 затверджено акт державної приймальної комісії про введення в дію туристичної бази на 200 місць, збудованої господарськими засобами Київської обласної ради по туризму і екскурсіях в урочищі Козинські Горби.

Згідно із постановою колегії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 14.06.1984, протокол № 8, "Про створення туристичної бази "Переяславська" Київської обласної ради по туризму та екскурсіях", створено з 01.06.1983 туристичну базу "Переяславська" сезонної дії та їдальню з підпорядкуванням Київській раді по туризму та екскурсіях.

Договором про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1990, укладеним між Всезагальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України закріплено на праві власності за Федерацією незалежних профспілок України майно згідно із додатком. Як вбачається з витягу із зазначеного додатку, під № 115 у переліку значиться Турбаза "Переяслівська" м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра.

Відповідно до п.1 постанови президії Ради федерації незалежних профспілок України від 23.08.1991 № П-7-7, в редакції постанови президії від 09.10.1991 № П-9-5г, створено, на базі туристично-екскурсійних підприємств, обєднань і організацій профспілок України та пайового внеску Фонду соціального страхування України, Українське акціонерне товариство "Укрпрофтур".

Згідно із п.п. 1.2, 1.8 Статуту Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", зареєстрованого 28.10.1991 № 010-247 АТ, засновниками АТ є Рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України; АТ "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях.

Як вбачається із Переліку майна, переданого ФП України в статутний фонд АТ "Укрпрофтур", по Київській області до цього Переліку включено Т/б "Переяславська", 1983 року створення.

Відповідно до п.п. 1, 2 постанови президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991 № П-11-9, доручено Українській республіканській раді по туризму і екскурсіях ліквідувати з 10.12.1991, в тому числі обласні туристично-екскурсійні виробничі обєднання, а також реорганізувати підпорядковані їм туристично-екскурсійні підприємства і організації у встановленому чинним законодавством порядку; постановлено ліквідувати Українську республіканську раду по туризму та екскурсіях з 20.12.1991.

Рішенням правління Дочірнього підприємства "Київоблтурист" від 28.11.1997 № 5 філію турбази "Переяслівська" перейменовано у філію оздоровчий табір для дітей "Переяславський" дочірнього підприємства "Київоблтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

Згідно із п.п. 1.2, 1.5 Статуту Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", зареєстрованого 12.05.1998 № 06097, засновниками ЗАТ "Укрпрофтур" є Федерація профспілок України, Фонд соціального страхування України; ЗАТ "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристично-екскурсійних підприємств, установ, організацій профспілок України.

Відповідно до п.1.4 Статуту Дочірнього підприємства "Київоблтурист", зареєстрованого 16.12.1999 № 0089-818, підприємство є правонаступником обласної ради по туризму та екскурсіях.

Згідно з п.1.2 Положення про філію оздоровчий табір для дітей, підлітків та учнівської молоді "Переяславський" дочірнього підприємства "Київоблтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", затвердженого Генеральним директором дочірнього підприємства "Київоблтурист", філія є структурним підрозділом дочірнього підприємства "Київоблтурист", здійснює захист і представництво інтересів юридичної особи "Київоблтурист".

31.03.2011 рішенням чергових загальних зборів акціонерів Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" № Р-27-5 вирішено змінити найменування Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" на Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур".

Статут Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" зареєстровано 29.04.2011 за № 10671050008006502.

Згідно із ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом.

20.04.1978 на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР девятого скликання було прийнято Конституцію (Основний Закон) України, згідно зі ст. 10 якої основу економічної системи України становлять соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної), до якої віднесено майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань і колгоспно-кооперативної власності.

Постановою Верховної ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших обєктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Враховуючи, що профспілки у СРСР існували як єдина загальносоюзна громадська організація, діяльність якої регулювалася єдиним Статутом, Українська республіканська організація профспілок, як складова загальносоюзної організації і яку в єдиній системі профспілок СРСР представляла Українська республіканська Рада профспілок, є організацією союзного підпорядкування.

Додатковим доказом зазначених обставин можна вважати Постанову Верховної Ради України від 01.11.1996 № 461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" зі змінами і доповненнями, внесеними Постановою Верховної Ради України від 18.02.1997 № 71/97-ВР, якою Фонду державного майна України разом з відповідними громадськими організаціями України доручено до 01.04.1997 провести інвентаризацію майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР станом на 24.08.1991 і подати Верховній Раді України перелік субєктів, у віданні яких знаходиться це майно.

Згідно з п.1 Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та обєктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово переданих Фонду державного майна України.

Відповідно до п.4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 № 2558-ХІІ, основними завданнями Фонду є захист майнових прав України на її території та за кордоном.

Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення субєктів права власності майна загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР, розташованих на територіях України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

В тексті діючої Конституції України, прийнятої на пятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, таке поняття як соціалістична (загальнонародна) власність відсутнє, а згідно зі ст. 41 Конституції України 1996р. власність в Україні існує у трьох формах приватна, державна та комунальна.

Отже, відсутні підстави вважати, що спірне майно, одержане другим відповідачем, відноситься до іншої, ніж державна, форми власності в розумінні ст. 41 Конституції України 1996р.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про управління обєктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-V Фонд державного майна України здійснює відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного.

Отже, згідно із законодавством України власником спірного майна є держава в особі уповноваженого нею Фонду державного майна України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності.

Згідно з ч.10 ст. 59 зазначеного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В ч.2 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи вищевикладене, рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001 "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" дочірнього підприємства "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур" порушує права та охоронювані інтереси держави в особі Фонду державного майна України.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення позову про визнання незаконним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001; визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський".

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка не законно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи, що спірне майно вибуло з володіння держави не з її волі та не з волі Фонду державного майна України, вимоги про витребування спірного майна із чужого незаконного володіння є такими, що відповідають вимогам норм чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Із висновком суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позову в цій частині, апеляційна інстанція не погоджується, як із таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства.

Із доводами апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Київоблтурист" немає підстав погодитись, враховуючи викладене та наступні обставини.

Згідно із ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, відповідно до ст. 42 ГПК України навіть висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

За відсутності відповідного рішення Конституційного Суду України немає підстав для твердження про невідповідність Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ та Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ Конституції України.

Висновки про наявність у бувшому СРСР різного статусу профспілкових органів та організацій, що не всі профспілкові органи були загальносоюзними, не підтверджується нормами законодавства. Таке твердження скаржника спростовується і положеннями Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1990, укладеним між Всезагальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України.

В ч.1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

У позовній заяві вказано, що Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор дізнався про порушення вимог закону при видачі відповідачу спірного свідоцтва на право власності на спірний цілісний майновий комплекс лише 06.06.2011 в ході перевірки завдання Прокуратури Київської області, так само не знав про порушення і позивач.

В матеріалах справи є лист Прокуратури Київської області від 06.06.2011 № 07/1-2346, адресований Прокурору м. Ірпеня та Переяслав-Хмельницькому міжрайонному прокурору про проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження майна професійних спілок.

Таким чином, оскільки про порушення стало відомо після проведення відповідної перевірки, тобто не раніше 06.06.2011, а позов предявлено 04.08.2011, то відсутні підстави для твердження про сплив позовної давності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню, а підстави, встановлені нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Київоблтурист", у звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Київоблтурист" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2011 у справі № 17/108-11 скасувати частково.

4. Позов Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити повністю

5. Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001 року "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" дочірнього підприємства "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур", що розташований в с. Циблі".

6. Визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 обєктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн. і площею 3926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та на який 25.07.2001 Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації Закритому акціонерному товариству "Укрпрофтур" видане свідоцтво про право власності.

7. Витребувати із чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" спірний цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 обєктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн. площею 3926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та повернути його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

8. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2; ідентифікаційний код 02605473) в дохід Державного бюджету України 20 847,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2; ідентифікаційний код 02605473) в дохід Державного бюджету України 10 381,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

10. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

11. Справу № 17/108-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддяРопій Л.М.

СуддіРябуха В.І.

Кондес Л.О.

20.02.12 (відправлено)