Постанова № 21439569, 15.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2012 № 37/393

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко О.В.

при секретарі:Дмитрина Д.О.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 16.12.2011 №010-01/10288;;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність б/н від 02.12.2011;

Розглянувши апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук”

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011

у справі № 37/393 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” в особі філії АТ „Укрексімбанк” в місті Києві

до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук”

про стягнення 380797,30 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” в особі філії АТ „Укрексімбанк” в місті Києві (далі позивач) до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” (далі відповідач) про стягнення 147731,25 грн. заборгованості за кредитом, 155971,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 50518,60 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 1162,00грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 10518,46 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту пені, 3034,02 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення нарахованих процентів пені та 71,97 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №27108К9 від 11.04.2008, додатком №1 до даного договору та додатковою угодою № 27108К9-1 від 06.01.2010.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №37/393 позов задоволено частково, стягнуто з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” на користь Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” суму заборгованості за кредитом 131313 грн. 25 коп., суму простроченої заборгованості за кредитом 172389 грн. 00 коп., суму простроченої заборгованості за відсотками - 55570 грн. 02 коп., суму заборгованості по сплаті комісії за управляння кредитом 1328 грн. 00 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту 11713 грн. 10 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3609 грн. 66 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом 83 грн. 87 коп., суму витрат по сплаті державного мита 3643 грн. 68 коп., суму судового збору 232 грн. 83коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 233 грн. 03 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №37/393 скасувати та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що між сторонами укладений договір застави, тому відповідач вважає, що позивач повинен задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2012.

В судове засідання 15.02.2012 зявились представники сторін.

Представником Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. .

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (змінена назва - Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк”) (банк) та Спільним українсько-німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»(позичальник) був укладений кредитний договір № 27108К9.

Згідно з пунктом 3.1. кредитного договору №27108К9 від 11.04.2008, банк надає позичальникові кредит на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

У відповідності до пунктів 3.2.1. 3.2.9. зазначеного кредитного договору, сума кредиту- 484300,25 грн.; кінцевий термін погашення кредиту 09.04.2013; цілі кредиту придбання нового легкового автомобіля «Lexus LS 460» 2007 року випуску; процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином ставка НБУ + 8,0 % процентів річних, але не менше 18,0% процентів річних; розмір плати за управління кредитом 83,0 грн. щомісячно; розмір плати за зміну умов договору (за ініціативою позичальника): у разі скорочення/продовження строку погашення кредиту, переведення боргу за ініціативою позичальника, реструктуризацію заборгованості, укладення мирової угоди, договорів про погашення заборгованості 1000,00 грн. за кожну зміну; розмір плати за зобовязання 0,5 % процентів річних; розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором подвійна ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня; розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту не менше, ніж 455,8 тис. грн.

Згідно з пунктами 3.4.1. та 3.4.2. кредитного договору №27108К9 від 11.04.2008, позичальник зобовязаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у пункті 3.8. цього договору в строк, зазначений у пункті 3.2. даного договору за графіком погашення кредиту, за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника; строки, передбачені графіком погашення кредиту, є обовязковими; у разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Відповідно до пункту 3.5.1. кредитного договору №27108К9 від 11.04.2008, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом і розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця, на рахунок, зазначений у пункті 3.8. цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня, після погашення основного боргу за кредитом.

Додатковою угодою №27108К9-1 від 06.01.2010 до кредитного договору№ 27108К9 від 11.04.2008 внесено зміни до пункту 3.5.1. даного договору та викладено його в наступній редакції:

«Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. даного договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 п 7 число кожного місяця (у січна та травні до 15 числа) на рахунок, зазначений у пункті 3.8. цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом».

У відповідності до пункту 3.9.1. договору №27108К9 від 11.04.2008, на дату надання кредиту позичальник зобовязаний надати забезпечення у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. цього договору. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватися позичальником протягом всього строку чинності даного договору. Заставою за цим договором є новий легковий автомобіль «Lexus LS 460» 2007 року випуску.

Згідно з пунктами 4.1.1. та 4.2.1. договору № 27108К9 від 11.04.2008, позичальник зобовязаний сплатити банку такі платежі:

-плату за управління кредитом у розмірі, визначеному в пункті 3.2. даного договору; плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений в пункті 3.8. цього договору; плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом;

-плату за зміну умов договору (за ініціативою позичальника) у розмірі, зазначеному у пункті 3.2. цього договору, за кожну зміну на рахунок, вказаний у пункті 3.8. даного договору, протягом 10 днів з дати виставлення рахунку-фактури або з дати укладання додаткової угоди до цього договору.

Пунктом 1.2. додаткової угоди № 27108К9-1 від 06.01.2010 до кредитного договору №27108К9 від 11.04.2008 внесено зміни та викладено пункт 4.1.1. даного договору в наступній редакції:

«Плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. цього договору. Плата за правління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні до 15 числа), на рахунок, зазначений у пункті 3.8. цього договору. плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом».

Згідно з пунктом 5.1.1. договору №27108К9 від 11.04.2008, позичальник зобовязаний своєчасно та у повному обсязі погашати банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитами та інші платежі за цим договором.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаних умов договору №27108К9 від 11.04.2008, на підставі наданого позичальником платіжного доручення № 1 від 11.04.2008 банк надав позичальнику грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами № 5111 від 11.04.2008 на суму 484300,25 грн. та №5112 від 11.04.2008 на суму 484300,00 грн. (належним чином засвідчені копії заяв, меморіальних ордерів додано до матеріалів справи). Загальний розмір перерахованих коштів за договором № 27108К9 від 11.04.2008 становив 968600,00 грн.

Однак Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»свої зобовязання за договором №27108К9 від 11.04.2008 щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим станом на станом на 25.10.2011 у нього виникла заборгованість у розмірі:

-сплата основного боргу за кредитом у розмірі 147731,25 грн.;

-сплата простроченого основного боргу за кредитом в розмірі 155971,00 грн.;

-сплата прострочених процентів за користування кредитом в сумі 4555,53 грн.;

-сплата простроченої комісії за управління кредитом в сумі 83,00 грн.;

-сплата прострочених понад 31 день процентів за користування кредитом в сумі 45963,07грн.;

-сплата простроченої понад 31 день комісії за управління кредитом в сумі 1079,00грн.

Загальна сума заборгованості відповідача станом на 25.10.2011 становила 355382,85 грн.

Позивач неодноразово направляв відповідачу вимоги про усунення порушень. Остання вимога (вих. № 040-29-2/5645 від 15.09.2011 була вручена відповідачу 19.09.2011. Проте, станом на день подачі позову до суду відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором №27108К9 від 11.04.2008

У звязку з чим Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк” в особі філії АТ „Укрексімбанк” в місті Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 19.12.2011 представник позивача надав суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, яку було прийнято місцевим господарським судом та згідно з якою позивач просив стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «міжнародні технології друку «Інтертехнодрук» 131313,25 грн. суми заборгованості за кредитом; 172389,00грн. суми простроченої заборгованості за кредитом; 60277,42 грн. суми простроченої заборгованості за відсотками; 1411,00 грн. суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом; 11713,10 грн. суми пені, що нарахована на прострочену заборгованість відповідача за несвоєчасне погашення часток кредиту; 3609,66 грн. суми пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) відповідача за несвоєчасне погашення нарахованих процентів; 83,87 сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) відповідача за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, всього 380797,30 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, перерахувавши Спільному українсько-німецького підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” за договором № 27108К9 від 11.04.2008 суму кредиту у розмірі 968600,00 грн., тоді як відповідач свої зобовязання за даним кредитним договором належним чином не виконував.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано копію платіжного доручення у підтвердження часткової сплати за кредитним договором №1863 від 30.11.2011 на суму 1130,00 грн. з призначенням платежу «Сплата відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 27108К9 від 11.04.2008».

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що оплата здійснена відповідачем на підставі платіжного доручення №1863 від 30.11.2011 була врахована позивачем при розрахунку збільшення позовних вимог, у підтвердження чого були надані банківські виписки з рахунку.

Крім того, відповідачем було надано суду платіжні доручення №1014 від 20.12.2011 на суму 4707,40 грн. з призначенням платежу «Сплата відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 27108/К9 від 11.04.2008» та №1015 від 20.12.2011 на суму 83,00 грн. з призначенням платежу «Сплата комісії за управління кредитом згідно кредитного договору №27108/К9 від 11.04.2008».

Оскільки зазначені платежі було здійснено після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 4707,40грн. суми простроченої заборгованості за відсотками та 83,00 грн. суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом за кредитним договором № 27108/К9 від 11.04.2008 підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, на які посилається позивач, не спростував та не довів належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, позов Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” в особі філії АТ „Укрексімбанк” в місті Києві про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом 131313,25 грн., суми простроченої заборгованості за кредитом 172389,00грн., суми простроченої заборгованості за відсотками 55570,02 грн. та суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом 1328,00 грн., визнається судовою колегією таким, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту 11713,10 грн., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3609,66 грн., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом 83,87 грн. за порушення строків погашення кредитних платежів за кредитним договором № 27108/К9 від 11.04.2008.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 7.2. кредитного договору №27108/К9 від 11.04.2008, у разі невиконання зобовязань у відповідності до пунктів 3.4.1., 3.5.1. та 4.1 даного договору, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму прострочених платежів з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, у розмірі, зазначеному у пункті 3.2. цього договору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань, то за розрахунком позивача, перевіреним колегією суддів, підлягають стягненню з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту 11713,10 грн., сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3609,66 грн., сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом 83,87 грн. за порушення строків погашення кредитних платежів за кредитним договором № 27108/К9 від 11.04.2008.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Києві до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук» підлягає задоволенню частково.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач має задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави не приймається судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України „ Про заставу” визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до статті 20 вищезазначеного закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Позивач в свою чергу не заявляє вимогу про звернення стягнення на предмет застави, що є правом, а не обовязком Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” в особі філії АТ „Укрексімбанк” в місті Києві.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було подано зустрічної позовної заяви, а отже посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права у звязку з незадоволенням вимог позивача за рахунок предмету застави є необґрунтованим.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №37/393 суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 4707,40грн. суми простроченої заборгованості за відсотками та 83,00 грн. суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом за кредитним договором № 27108/К9 від 11.04.2008 підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору, проте пунктом 3 даного рішення зазначено: „У решті позовних вимог відмовити”.

З огляду на встановлене, рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №37/393 підлягає зміні, а саме пункт 3 вищезазначеного рішення викладенню у новій редакції.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в звязку з чим апеляційна скарга Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 81, 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародні технології друку „Інтертехнодрук” на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №37/393 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №37/393 змінити.

3.Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №37/393 викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 26, код ЄДРПОУ 22901100) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) суму заборгованості за кредитом 131313 (сто тридцять одна тисяча триста тринадцять) грн. 25 коп., суму простроченої заборгованості за кредитом 172389 (сто сімдесят дві тисячі триста вісімдесят девять) грн. 00 коп., суму простроченої заборгованості за відсотками 55570 (пятдесят пять тисяч пятсот сімдесят) грн. 02 коп., суму заборгованості по сплаті комісії за управляння кредитом 1328 (одна тисяча триста двадцять вісім) грн. 00 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту 11713 (одинадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 10 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3609 (три тисячі шістсот девять) грн. 66 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом 83 (вісімдесят три) грн. 87 коп., суму витрат по сплаті державного мита 3643 (три тисячі шістсот сорок три) грн. 68 коп., суму судового збору 232 (двісті тридцять дві) грн. 83 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 233 (двісті тридцять три) грн. 03 коп.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості за відсотками у сумі 4707,40 грн. та заборгованості по сплаті комісії за управляння кредитом у сумі 83,00 грн. припинити.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

5.Матеріали справи №37/393 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддяСмірнова Л.Г.

СуддіЧорна Л.В.

Тищенко О.В.