Постанова № 21439556, 14.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 11/5026/2632/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Вербицької О.В.

за участю представників:

позивача Нерода В.В.;

відповідача 1 Крижанівська І.В.;

відповідача 2 не зявилися;

третьої особи - не зявилися;

прокуратури - не зявилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр»

на рішення господарського суду Черкаської області від 22.12.2011

у справі № 11/5026/2632/2011 (судді Довгань М.В., Дорошенко М.В., Швидкий В.А.)

за позовом Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації

до 1. Публічного акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр»;

2. Уманської міської ради

третя особа Асоціація єврейських організацій та общин України

про визнання незаконними рішень Уманської міської ради, визнання недійсним договору купівлі продажу та повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Заступника прокурора Черкаської області звернувся в інтересах держави в особі Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр» та Уманської міської ради про визнання незаконним п. 1 рішення Уманської міської ради № 2.9-22/5 від 17.07.2007 «Про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають приватизації» в частині приватизації шляхом викупу земельної ділянки площею 5,9602 га (по вул. Радянській, 49) ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»; визнання незаконним рішення Уманської міської ради № 5.19-25/5 від 30.11.2007 р. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Радянській, 49»; визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 06.12.2007, реєстровий № 1-4903, укладений між Уманською міською радою та ВАТ «Уманський завод «Мегомметр», щодо земельної ділянки вартістю 1 881 039,00 грн., розташованої в адміністративних межах м. Умань Черкаської області, площею 5,9602 га; зобовязання Публічного акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр» повернути Уманській міській раді земельну ділянку, що розташована в м. Умань по вул. Радянській, 49, загальною площею 5,9602 га вартістю 1881039 грн., та стягнення сплачених коштів за спірним договором.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.11.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 11/5026/2632/2011.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.12.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Асоціацію єврейських організацій та общин України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.12.2011 у справі № 11/5026/2632/2011 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 22.12.2011 відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2011 порушено апеляційне провадження у справі № 11/5026/2632/2011.

Представники відповідача-2, третьої особи та прокуратури в останнє судове засідання не зявилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, поважних причин відсутності суду не надано. В попередніх судових засіданнях ці представники надали свої поснення.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, суд встановив:

ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» (перший відповідач) володіє на праві колективної власності комплексом виробничих будівель в м. Умань по вул. Радянській, 49, що підтверджується свідоцтвом про право власності на комплекс виробничих будівель від 23.05.2001 за № 593.

11.10.2001 Уманська міська рада прийняла рішення № 538 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян міста з питань землекористування», яким надано в тимчасове користування на умовах оренди першому відповідачу земельну ділянку площею 5,9602 га, в т.ч. 1,7804 кв. м. охоронної зони пам'яток історії та культури по вул. Радянській, 49, для виробничих потреб за рахунок міських земель строком на 10 років.

На підставі вказаного рішення 12.11.2003 між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким Уманська міська рада надала, а ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» прийняв земельну ділянку на умовах оренди для виробничих потреб, передбачених статутом, площею 5,9602, га, в тому числі 1,7804 кв. м. - охоронна зона пам'яток історії та культури по вулиці Радянській, 49 за рахунок міських земель строком на 10 років.

17.07.2007 Уманська рада прийняла рішення № 2.9-22/5 «Про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення для приватизації», яким затвердила перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають приватизації шляхом викупу. До вказаного переліку увійшла земельна ділянка площею 5,9602 га (по вул. Радянській, 49), надана в оренду ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» для виробничих потреб.

30.11.2007 Уманською міською радою прийнято рішення № 5.19-25/5 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Радянській, 49», яким вирішено продати ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» земельну ділянку по вул. Радянській, 49 площею 5,9602 га для виробничих потреб.

06.12.2007 між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, зареєстрований за № 1-4903, відповідно до якого Уманська міська рада на підставі рішення останньої від 30.11.2007 за № 5.19-25/5 передала, а ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» прийняв у власність земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами в м. Умань по вул. Радянській, 49, загальною площею 5,9602 га. Ціна продажу земельної ділянки за цим договором склала 1 881 039 грн.

У подальшому на підставі вказаного договору Управлінням земельних ресурсів у м. Умань Черкаської області 29.02.2008 видано ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7110800000:02:005:0085. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020877900005.

На виконання цього договору перший відповідач сплатив другому відповідачу 1881039 грн.

На думку прокурора, спір між сторонами виник у звязку з тим, що земельна ділянка, яка була предметом спірного договору купівлі-продажу від 06.12.2007 знаходиться в межах пам'ятки археології «Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад)», а тому у відповідності до приписів ст. 54 Земельного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» може перебувати лише у державній власності, що на думку прокурора є підставою для визнання оспорюваних рішень та договору купівлі - продажу недійсними, а сама земельна ділянка підлягає поверненню.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції належить до категорії земель промисловості, а не історико - культурного призначення, що підтверджується звітом про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 06.08.2007, і була відведена в натурі (на місцевості) за проектом відведення земельної ділянки для виробничих потреб ВАТ «Уманський завод «Мегомметр».

За цільовим призначенням спірна ділянка належала до земель міської забудови населеного пункту, що підтверджується листом міськрайонного Управління Держкомзему в м. Умань та Уманському районі Черкаської області від 19.12.2011, який повідомляє, що згідно облікової форми 6 зем. станом на липень 2007 року, листопад 2007 та грудень 2007 року земельна ділянка 5, 9602 по вул. Радянська, 49 за основним цільовим призначенням відносилась до земель промисловості і обліковується так на даний час.

У позовній заяві прокурор не наводить жодного юридичного факту, який би підтверджував, що «Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад)» була відведена на місцевості у окрему земельну ділянку і переведена із земель промисловості у землі історико-культурного призначення. Крім того, паспорт вказаної пам'ятки, виданий ОСОБА_1. у лютому 1997 року, конкретно вказує, що межі охоронної зони і зони регулювання забудови не встановлені.

Прийняття відповідними органами рішення про надання статусу нововиявленого об'єкта археологічної спадщини на певній території автоматично, без виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування передбачених законом юридичних дій щодо переведення земель з однієї категорії в іншу, без вилучення (викупу) земельної ділянки або припинення права користування земельною ділянкою, без визначення меж земельної ділянки під виявленим об'єктом, не змінює існуючого правового режиму земельної ділянки, не позбавляє права власності чи права на користування земельною ділянкою землевласників і землекористувачів, які набули права на ці ділянки відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Таким чином, наведеною нормою встановлено, що землі України виключно на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування згідно їх повноважень, поділяються на відповідні категорії та підлягають зміні категорій.

Тобто в порядку ст. 20 Земельного кодексу України вирішення питань про зміну цільового призначення землі є виключним правом органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції не дослідив обставин стосовно того, до якої категорії земель було віднесено спірну земельну ділянку на момент укладення Договору купівлі - продажу від 06.12.2007 та чи було змінено в установленому законом порядку категорію (цільове призначення) спірної земельної ділянки.

З листа № 6357/7-19 міськрайонного Управління Держкомзему в м. Умань та Уманському районі Черкаської області від 23.12.2011 вбачається, що спірна земельна ділянка не мала обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на час укладення договору купівлі-продажу від 06.12.2007.

Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» від 28.12.2001, № 1768 передбачений обов'язок укладення охоронного договору між власником або землекористувачем земельної ділянки та відповідним органом охорони культурної спадщини.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, охоронний договір ніколи не укладався ні з ПАТ «Уманський завод «Мегомметр», ні з Уманською міською радою.

Крім того, судом першої інстанції було визнано недійсним договір купівлі - продажу від 06.12.2007 в цілому, не зважаючи на ту обставину, що лише частина спірної земельної ділянки площею 1,7804 кв. м. не підлягала відчуженню з огляду на віднесення її до охоронної зони пам'яток історії та культури.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність обєктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч.1 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Під частиною правочину, відповідно до вказаної норми, може розумітися частина майна, яка має бути передана за правочином.

Зазначена норма ЦК України узгоджуються з п. 1 ст. 83 і ч. 4 ст. 84 ГПК України, зі змісту яких вбачається право господарського суду визнати правочин недійсним лише в певній його частині, пов'язаній з предметом спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що визнання недійсними певних умов правочину не може тлумачитись як пряме встановлення недійсності решти умов правочину.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Прокурором не доведено обставини, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства, є підставою для визнання спірних рішень Уманської міської ради та договору купівлі продажу земельної ділянки від 06.12.2007 недійсними.

Навпаки, колегією суддів встановлено, що продаж спірної земельної ділянки було проведено відповідно до вимог чинного на той час законодавства, та відсутні належні докази того, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах памятки археології «Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад)».

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були зясовані не в повному обсязі, порушені норми матеріального права, а за таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції від 22.12.2011 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 22.12.2011 по справі № 11/5026/2632/2011 скасувати, прийняти нове рішення.

3. У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, кімн. 112, код ЄДРПОУ 37787404) на користь Публічного акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 49, код ЄДРПОУ 00226160) 19280 (девятнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн., 89 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 11/5026/2632/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

7. Копію постанови надіслати сторонам, третій особі та прокуратурі.

Головуючий суддяБуравльов С.І.

СуддіАндрієнко В.В.

Вербицька О.В.