Постанова № 21439536, 14.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 33/267

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1. (довір. №102/10 від 26.12.2011р.);

Від відповідача - ОСОБА_2 ( довір. №Д07/2011/04/21-10 від 21.04.2011р.);

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р.

у справі № 33/267 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до Публічного акціонерного товариства „Київенерго”

про визнання недійсним одностороннього правочину

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі №33/267 в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що відсутні підстави для визнання недійсним одностороннього правочину щодо припинення зобовязань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12 грудня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що на момент направлення заяви про зарахування однорідних вимог, у ДК „Газ України” відсутнє зобовязання перед ПАТ „Київенерго”, оскільки останнім, крім посилання на рішення суду у справі №37/45-17/72, яким було стягнуто з ДК „Газ України” 897,00 грн., не було надано доказів про існування у позивача зобовязання повернути відповідачу безпідставно сплачених коштів у розмірі 4134129,61 грн.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

29.06.2011 року відповідач звернувся до позивача із заявою від 21.06.2011 року №Д07/5530 про зарахування зустрічних однорідних вимог у порядку статті 601 ЦК України, якою відповідач повідомив позивача про припинення взаємних зобовязань сторін шляхом зарахування спільних однорідних вимог, а саме:

- припиняються зобовязання ПАТ «Київенерго» перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» з оплати спожитого природного газу сумою 4134129,61 грн. за договором від 12.01.2011 року № 06/11-5 ТЕ-41 за січень 2011 року,

- припиняються зобовязання ДК « Газ України» НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «Київенерго» з повернення безпідставно отриманих коштів сумою 4134129,61 грн. за наведеними нижче договорами:

- від 25.03.2008 р. № 06/08-105 сумою 2678433,15 грн. (п/д від 21.08.2009 № 5633),

- від 25.03.2008 р. № 06/08-106 сумою 1058889,01 грн. (п/д від 21.08.2009 № 5639),

- від 25.03.2008 р. № 06/08-106 сумою 897,00 грн. (п/д від 07.11.2008 № 9471),

- від 28.03.2008 р. № 06/08-509 БО-41 сумою 746,68 грн. (п/д від 21.08.2009 № 5634),

- від 28.03.2008 р. № 06/08-511 БО-41 сумою 72953,15 грн. (п/д від 21.08.2009 № 5635),

- від 28.03.2008 р. № 06/08-513 БО-41 сумою 119061,29 грн.(п/д від 21.08.2009 № 5636),

- від 28.03.2008 р. № 06/08-515 БО-41 сумою 42240,86 грн. (п/д від 21.08.2009 № 5637),

- від 28.03.2008 р. № 06/08-517 БО-41 сумою 160908,47 грн.(п/д від 21.08.2009 № 5638).

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відмовляючи в задоволенні позову Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” до Публічного акціонерного товариства „Київенерго” про визнання недійсним одностороннього правочину місцевий господарський суд зазначає про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2010р. у справі №37/45-17/72, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010 року, задоволено позов ПАТ «Київенерго» до ДК « Газ України» НАК «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно отриманих коштів на суму 897,00 грн. Разом з тим, місцевий господарський суд, приходить до висновку, який покладено в основу оскарженого рішення про те, що неправомірність нарахування та безпідставність отримання ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” грошових коштів в сумі 4133 232,61 грн., у вигляді цільової надбавки нарахованої на витрати НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу у 2008 році, не потребує додаткового доведення, що є необгрнутованим висновком, оскільки як зазначалось вище, рішенням у справі №37/45-17/72 встановлено обовязок ДК „Газ України” перерахувати на користь ПАТ „Київенерго” безпідставно сплачені грошові кошти у сумі 897 грн. лише за договору від 25.03.08р. №06/08-106. Таким чином у ДК „Газ України” відсутній обовязок перед ПАТ „Київенерго” повернути безпідставно сплачені грошові кошти у сумі 4134129,61 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що правочин оформлений заявою відповідача №Д07/5530 від 21.06.11р. про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить нормам чинного законодавства та не відповідає положенням ст.601 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частина 2 статті 601 Цивільного кодексу зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В листі Вищого господарського суду від 12.03.2009р., № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” зазначено про те, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Крім того, судова колегія зазначає про те, що зарахуванням може бути погашене дійсне зобовязання, забезпечене судовим захистом, а враховуючи те, що відповідачем не доведено обовязок у ДК „Газ України” перед ПАТ „Київенерго” повернути безпідставно сплачені грошові кошти, саме у сумі 4134129,61 грн., правові підстави для застосування ст.601 Цивільного кодексу України, на момент направлення відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, були відсутні.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі № 33/267 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин, оформлений заявою Публічного акціонерного товариства „Київенерго” до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про зарахування зустрічних однорідних вимог №Д07/5503 від 21.06.2011р.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київенерго” ( 01001, м.Київ, пл. Івана Франка,5; р. №26006359501 в АБ „Енергобанк МФО 300272, код ЄДРПОУ 00131305)и на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” ( 04116, м. Київ, вул.Шолуденка,1; р. №26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, м. Київ МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 85 грн. державного мита за подання позовної заяви та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м.Київ, пл. Івана Франка,5; р. №26006359501 в АБ „Енергобанк МФО 300272, код ЄДРПОУ 00131305)и на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” ( 04116, м. Київ, вул.Шолуденка,1; р. №26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, м. Київ МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 471 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №33/267 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяПашкіна С.А.

СуддіБаранець О.М.

Калатай Н.Ф.