Рішення № 21439111, 09.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2012 р. Справа № 26/002-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслюкс”, м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Елефант-12”, Київська обл., м. Узин

про

стягнення 2 381,85 грн.

за участю представників:

позивача:

не з’явилися

відповідача:

не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 2 297,40 грн. основного боргу, 84,45 грн. пені, а загалом 2 381,85 грн., у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором № 3191тр поставки продукції від 13.04.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2011 року справа № 38/451 передана за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.01.2012 року прийнято справу № 38/451 до свого провадження суддею Лилаком Т.Д., присвоєно їй № 26/002-12 та призначено до розгляду на 26.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 09.02.2012 року.

Представники сторін в судове засідання 09.02.2012 року не з’явилися, відповідач відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транслюкс” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Елефант-12” (покупець) укладено договір № 3191тр поставки продукції, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами цього договору.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 8.5 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 297,40 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ ВРС-006337 від 02.07.2011 року на суму 725,52 грн., ВРС-006575 від 08.07.2011 року на суму 1 571,88 грн.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 2 297,40 грн. не розрахувався, і має заборгованість перед останнім у сумі 2 297,40 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 2 297,40 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 2 297,40 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 5.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 84,45 грн. пені за наданим розрахунком, який відповідає вимогам закону та умовам договору.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 84,45 грн. є обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Елефант-12” (09161, Київська обл., м. Узин, вул. Красноармійська, буд. 126, код 36351631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслюкс” (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код 35465823) 2 297 (дві тисячі двісті дев’яносто сім) грн. 40 коп. основного боргу, 84 (вісімдесят чотири) грн. 45 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 14.02.2012 р.