Рішення № 21439112, 09.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2012 р. Справа № 26/208-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київська пересувна механізована колона-2”, м. Київ

до 1) Приватного підприємства „Агроплюс-К”, м. Кіровоград

2)Комунального підприємства Київської обласної ради „Вишгородське бюро технічної інвентаризації”, Київська обл., м. Вишгород

про розірвання договору та зобовязання вчинити дії

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № 90 від 22.04.2011 року,

відповідача-1:ОСОБА_2, довіреність № 03/01 від 03.01.2012 року,

відповідача-2:ОСОБА_3, довіреність № 212 від 07.02.2012 року, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому просив розірвати договір купівлі-продажу офісного приміщення від 01.12.2008 року укладений між Акціонерним товариством „Київська пересувна механізована колона-2” (позивач) та Приватним підприємством „Агроплюс-К” (відповідач-1), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 8960 та зобовязати Комунальне підприємство Київської обласної ради „Вишгородське бюро технічної інвентаризації” скасувати державну реєстрацію права власності на офісне приміщення номер 4 загальною площею 143,2 кв.м., що знаходиться в приміщенні 42 в будинку № 11 по вул. Кургузова у м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області за Приватним підприємством „Агроплюс-К”, у звязку з істотним порушенням відповідачем-1 умов договору в частині здійснення оплати за продане приміщення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.12.2011 року.

Через канцелярію суду 22.12.2011 року позивач надав клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.01.2012 року.

Через канцелярію суду 12.01.2012 року відповідач надав письмові пояснення на позовну заяву, в яких проти позову заперечував, та просив суд в задоволені позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2012 року.

У судовому засіданні 26.01.2012 року представниками відповідача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2012 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 09.02.2012 року.

У судовому засіданні 09.02.2012 року відповідач-2 надав заперечення на позовну заяву, в яких проти позову заперечував, та просив суд у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 року між Акціонерним товариством „Київська пересувна механізована колона-2”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Київська пересувна механізована колона-2” (продавець) та Приватним підприємством „Агроплюс-К” (покупцеь) укладено договір купівлі-продажу офісного приміщення, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність офісне приміщення номер 4 (чотири), що знаходиться у приміщені 42 (сорок два) в будинку номер 11 (одинадцять) по вул. Кургузова у м. Вишгороді Вишгородського району Київської області, та сплачує за нього обговорену грошову суму.

Офісне приміщення, яке відчужується за даним договором, має наступні характеристики: загальна площа: 143,2 кв.м., в літері А (п. 2 договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 8960.

Відповідно до п. 4 договору продаж зазначеного офісного приміщення здійснюється за 1217200,00 грн., які продавець зобовязується перерахувати в строк до 31.01.2009 року, на поточний рахунок продавця.

При розгляді справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач вартість офісного приміщення по договору купівлі-продажу від 01.12.2008р. станом на 30.11.2011 року здійснив частково в сумі 687138,85 грн., та має заборгованість перед останнім в сумі 530061,15 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача № 264 від 30.11.2011 року.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості відповідачем-1 суду не надано.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачає, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В звязку з тим, що відповідач-1 не сплатив повну вартість майна протягом строку обумовленого сторонами в договорі, позивач був позбавлений грошових надходжень в значній кількості, на які він розраховував при укладенні договору та зрештою втратив інтерес до результатів договору, оскільки не досягнуто мети останнього.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу офісного приміщення від 01.12.2008 року є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Предметом розгляду даної справи є також вимоги позивача про зобовязання відповідча-2 скасувати державну реєстрацію права власності на офісне приміщення номер 4 загальною площею 143,2 кв.м., що знаходиться в приміщенні 42 в будинку № 11 по вул. Кургузова у м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області за Приватним підприємством „Агроплюс-К.

Відповідно до ст. 1 ГПК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а тому право на позов у особи виникає після порушення відповідачами її права. Тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

При прийняті рішення суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

З огляду на наведене, позовні вимоги про зобовязання відповідача-2 скасувати державну реєстрацію права власності на офісне приміщення номер 4 загальною площею 143,2 кв.м., що знаходиться в приміщенні 42 в будинку № 11 по вул. Кургузова у м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області за Приватним підприємством „Агроплюс-К. є передчасними, оскільки підстави для скасування державної реєстрації права власності на момент звернення з позовом не виникли, а тому в цій частині в позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року у справі № 46/289.

Судовий збір у розмірі 941,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача-1 пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу офісного приміщення, що був укладений 01.12.2008 року між Акціонерним товариством „Київська пересувна механізована колона-2” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код 00858473) та Приватним підприємством „Агроплюс-К” (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, буд. 25, кв. 3, код 33797073) і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 8960.

Стягнути з Приватного підприємства „Агроплюс-К” (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, буд. 25, кв. 3, код 33797073) на користь Публічного акціонерного товариства „Київська пересувна механізована колона-2” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код 00858473) 941 (девятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяТ.Д. Лилак

Повне рішення складено 14.02.2012 р.