Постанова № 21438139, 14.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р. Справа № 5023/9395/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Полякова Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 116 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 30.11.11 р. у справі № 5023/9395/11

за позовом ТОВ "Агрофірма ім.Котовського"

до ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011р. позивач, ТОВ “Агрофірма ім. Котовського” звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 140086,71 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 124000,00 грн., інфляційних збитків в сумі 3151,79 грн., 3% річних в сумі 3403,46 грн. та пені в розмірі 9531,46 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2011 р. по справі №5023/9395/11(суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача суму основного боргу в розмірі 124000,00 грн., інфляційні збитки в сумі 3151,79 грн., 3% річних в сумі 3403,46 грн., адвокатські послуги в розмірі 4659,80 грн., державне мито в розмірі 1305,55 грн., 219,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1305,55 грн. судового збору. В частині стягнення пені в розмірі 9531,46 грн. в позові відмовлено.

Відповідач вважає рішення суду прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення.

У апеляційній скарзі зазначив, що пункт 6.5 договору поставки № 04П-10 від 01.10.2010 року свідчить, що при односторонній необґрунтованій відмові однієї із сторін от виконання умов дійсного договору, винна сторона виплачує добросовісній стороні неустойку у розмірі 10% від загальної вартості товару. Тому, одержавши від позивача лист № 225 від 29 жовтня 2010 року, який свідчив про відмову від виконання умов договору купівлі - продажу та прохання здійснити повернення передоплати, ТОВ «Торгівельний дім «Донснаб»29.10.2010 року з аналогічним проханням звернулося до керівництва ТОВ «Представництво «Ростсельмаш», яким прийнята наша відмова від однієї одиниці техніки, але відповідно до п.6.5. договору поставки утримано 10% неустойки від загальної вартості товару, що складає 112547,64 грн. Таким чином, ТОВ «Торгівельний дім «Донснаб»поніс витрати за необґрунтовану відмову від виконання договору від представника заводу - виробника в Україні - ТОВ «Представництва «Ростсельмаш» у розмірі 112 547,64 грн.

Представник позивача у призначене судове засідання не з’явився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що він не відмовлявся від договору, а в зв’язку з неможливістю виконання умов договору відповідачем просив повернути гроші за товар, що відповідачем виконано не в повному обсязі та договором не передбачено безспірний порядок стягнення санкцій.

Позивач зазначив, що відповідач є таким, що не передав товар у встановлений договором строк, рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/2156/11 встановлено, що відповідач фактично не мав змоги виконати свої зобов’язання по поставці товару в строки, передбачені договором факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд розглянути справу без участі його представника.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між ТОВ "ТД "Донснаб" (продавцем) та ТОВ "Агрофірма ім. Котовського" (покупцем) укладений договір купівлі-продажу № 20/10-2010 РСМ-Вс від 20.10.2010р., на підставі якого відповідач зобов’язується поставити та передати у власність товар, а позивач - прийняти та своєчасно оплатити товар у відповідності до умов договору, вартість товару становить 1240000,00 грн.

Пунктом 3.2. договору встановлено порядок оплати покупцем товару, а саме: - 372000,00 грн. - в строк до 27.10.2010 р. включно; - 868000,00 грн. - протягом одного банківського дня після поставки товару покупцеві.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту отримання продавцем суми передплати в розмірі 372000,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач перерахував попередню оплату за товар в розмірі 372000,00 грн. платіжним дорученням № 426 від 27.10.2010 р., тобто останнім днем поставки товару слід вважати 17.11.2010 р.

Як свідчать матеріали справи відповідач є сертифікованим дилером підприємства "Комбайновый завод "РОСТСЕЛЬМАШ".

29.10.2010р. позивач отримав від продавця факсом лист ТОВ "Представництва "Ростсельмаш" з повідомленням про те, що станом на 27.10.2010 р. комбайни Акрос-580 у вільному продажу по Україні відсутні, наступна поставка вказаних комбайнів на Україну планується в лютому 2011 р.

В зв’язку з чим 29.10.2010 р. позивач направив на адресу відповідача лист, в якому просив повернути передплату за комбайн в сумі 372000,00 грн. у зв’язку з тим, що умови поставки товару не будуть виконані в строк, передбачений договором.

Як свідчать матеріали справи відповідач погодився з вимогою позивача та платіжним дорученням № 1945 від 15.11.2010 р. частково перерахував суму в розмірі 248000,00 грн.

Претензія з вимогою повернути залишок перерахованої на рахунок відповідача суми попередньої оплати в розмірі 124000,00 грн., залишена без задоволення, так як відповідач вважав зазначену суму штрафними санкціями за розірвання договору за ініціативою покупця, по якому незалежно від причин розірвання, покупець сплачує на користь позивача штраф в розмірі 10% від загальної вартості товару, відповідно до п. 3.1. договору.

18.05.2011 р. господарським судом Харківської області прийнято рішення за позовом ТОВ "Агрофірма ім. Котовського" до ТОВ "ТД "Донснаб" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення коштів, яким в позові відмовлено, зазначеним рішенням встановлено, що відповідач фактично не мав змоги виконати свої зобов’язання по поставці товару в строки, передбачені договором купівлі-продажу №20/10-2010 РСМ- Вс від 20.10.2010 р.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач є таким, що не передав товар у встановлений договором строк та позивач мав право вимагати повернення попередньої плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Посилання відповідача на розірвання договору та застосування наслідків розірвання договору у вигляді штрафу безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема в установленому законом порядку договір не розривався, умовами договору не передбачено стягнення штрафних санкцій в безспірному порядку.

Отже, при наявності претензій до позивача відповідач мав право вирішити ці питання у відповідності до вимог діючого законодавства, а не шляхом неправомірного не повернення позивачу попередньої оплати в сумі 124000,00 грн.

В зв’язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 124000,00 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 9531,46 грн., з посиланням на недоведеність вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (що складають 3151,79 грн.), а також три проценти річних від простроченої суми (в розмірі 3403,46 грн.), якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо стягнення індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 3151,79 грн., а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 3403,46 грн.

17.11.2010 р. позивач уклав договір № 17/11-01 про надання правової допомоги з адвокатом Калініною Ю.О., згідно якого адвокат надає клієнту правову допомогу шляхом вчинення юридичних дій, спрямованих на стягнення з ТОВ "ТД "Донснаб" залишку передплати по договору купівлі-продажу №20/10-2010 РСМ-Вс від 20.10.2010 р., сума витрат, сплачених за послуги адвоката становить 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов щодо стягнення витрат на послуги адвоката пропорційно розміру задоволення позовних вимог у сумі 4659,80 грн.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 610, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 35, 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2011 р. по справі № 5023/9395/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 13.02.2012 р.