Постанова № 21438051, 14.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 42/378

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів: Дзюбка П.О.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 12.04.2011),

від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 03.10.2011),

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Домофон. Інженіринг. Охорона”

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2011

у справі № 42/378 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Домофон. Інженіринг. Охорона”

про стягнення боргу, ціна позову 2516,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 у справі № 42/378 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Домофон. Інженіринг. Охорона” на користь Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” 2516,54 грн. матеріальної шкоди, 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 13.12.2011, прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування вимог скарги відповідач зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо встановлення порушення Правил користування електричною енергією саме відповідачем, а також неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 1 Закону України “Про електроенергетику”, п. 1.3 Правил користування електричною енергією.

Ухвалою від 31.01.20112 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Домофон. Інженіринг. Охорона”.

В судовому засіданні представник позивача заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної позивачем перевірки було встановлено самовільне безоблікове підключення відповідачем домофонів у будинках згідно переліку до електромереж без укладення договору на постачання електричної енергії, про що складено Акт № Г 004052 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору від 16 березня 2011 року. У зазначеному акті встановлено порушення відповідачем п. 1.3, 5.1, 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 р. (далі - Правила).

31 березня 2011 року Комісією з розгляду акту про порушення правил використання електричної енергії споживачем юридичною особою було прийняте рішення, оформлене протоколом № 3-25, про розрахунок величини вартості недоврахованої електричної енергії з 16.03.2010 до 16.03.2011 у загальному розмірі 2516,54 грн.

З посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України позивач звернувся з даним позовом про стягнення завданих збитків у звязку з несплатою відповідачем донарахованої вартості електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2007 2008 років між відповідачем та мешканцями зазначених у Акті № Г 004052 від 16.03.2011 житлових будинків укладено договори, за умовами яких відповідач зобов'язався встановити домофонне обладнання на замовлення мешканців із подальшим переданням цього обладнання мешканцям у власність згідно п. 10.7 договорів.

На виконання вказаних договорів відповідач виконав та передав, а замовники прийняли роботи, пов'язані з установкою домофонів, та обладнання, необхідне для їх функціонування, про що свідчать відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт по монтажу системи обмеженого доступу типу “Домофон” (а.с. 26-47 т. 1).

За визначенням, наведеним у спеціальному Законі України “Про електроенергетику”, споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Стаття 27 названого Закону визначає, що правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією (у редакції, чинній на час складання акту про порушення) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). При цьому, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Пунктом 7.6. Правил установлено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Як було зазначено вище, згідно п. 10.7 договорів, на підставі яких відповідачем були встановлені домофонні системи в житлових будинках, таке обладнання передається у власність замовнику, тобто мешканцям цих будинків.

Тобто, електрообладнання, яке підключене до електромережі позивача, є власністю мешканців відповідних будинків та використовується ними для несанкціонованого доступу третіх осіб до внутрішніх приміщень житлового будинку.

А за таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач не є споживачем електричної енергії в розумінні Закону України “Про електроенергетику” та Правил, оскільки не є власником та не використовує встановлене ним домофонне обладнання. Згідно договорів із мешканцями відповідач здійснює гарантійне обслуговування встановлених систем (п. 6.1-6.5). Отже, застосування до відповідача положень Правил користування електричною енергію, на підставі яких позивачем складений акт про порушення, є безпідставним.

Суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права на зазначені вище обставини справи уваги не звернув, не вжив відповідних заходів для встановлення та залучення до участі у справі належного відповідача, що призвело до помилкового висновку про задоволення позовних вимог до відповідача лише тільки на підставі поданого позивачем акту про встановлене порушення.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. При цьому, залучення іншого відповідача, або заміна неналежного відповідача належним можлива лише до прийняття рішення місцевим господарським судом (ст. 24 ГПК України).

Відповідно до ст. 101 зазначеного Кодексу апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи обмеження прав суду апеляційної інстанції щодо залучення до участі у справі іншого відповідача, колегія суддів відзначає про наявність беззаперечних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та необхідність прийняти нове рішення про відмову у позові та задоволення апеляційної скарги.

В звязку з задоволенням апеляційної скарги відповідача та ухваленням рішення про відмову у позові, судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Домофон. Інженіринг. Охорона” задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 у справі № 42/378 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.В позові Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Домофон. Інженіринг. Охорона” про стягнення 2516,54 грн. відмовити повністю.

5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (код 23359034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Домофон. Інженіринг. Охорона” (код 35092907) 804,75 грн. витрат по сплаті судового збору.

6.Видачу відповідно наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7.Матеріали справи № 42/378 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддяСотніков С.В.

СуддіДзюбко П.О.

Разіна Т.І.