Рішення № 21437359, 08.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.12 Справа № 19/209/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал ЛТД", м.Луганськ

про стягнення 56221 грн. 06 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 19.12.2011;

від відповідача Григоров О.В., директор, наказ № 1 від 16.07.2008, протокол № 1 від 16.07.2008.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 56221,06 грн., заподіяного прострочкою виконання зобов"язань за договором № 19-У від 12.09.2010.

В судовому засіданні 08.02.2012 представник позивача надав письмові пояснення, де пояснив, що 52485,12 грн. складає сума передплати, а 3735,94 грн. складає сума збитків, понесених позивачем, у зв"язку з пред"явленням Приватним акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо" штрафу.

Відповідач в цьому ж судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що прострочка виконання зобов"язань за зазначеним договором пов"язана зі складним фінансовим становищем, та зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал ЛТД" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" (покупець, позивач) 12.09.2010 був підписаний договір № 19-У, за умовами якого постачальник зобов"язується поставити, а покупець оплатити та прийняти на умовах, викладених в договорі, продукцію (далі товар), сортамент, кількість та ціна якого зазначені в протоколах узгодження цін або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і є його невід"ємною частиною.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за партію товару, яка постачається, на умовах передплати у розмірі 100% на підставі рахунка, який виставлений постачальником протягом 5 банківських днів.

Згідно до п.п.5.1-5.2 договору умови, строки поставки товару та інші додаткові вимоги зазначаються в специфікаціях на кожну окрему партію товару; зобов"язання по поставці товару вважаються виконаними після передачі товару, документів покупцю та підписання актів приймання-передачі товару між сторонами.

Відповідно до п.7.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язань по договору, винна сторона відшкодовує добропорядній стороні причинені у зв"язку з цим збитки.

Протягом вересня-листопада 2010 року позивач перерахував відповідачу 466299,48 грн. Відповідач, в свою чергу, відвантажив за реквізитами позивача товар (вугілля) на суму 392814,36 грн. Тобто залишок передплати складає 73485,12 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 16.12.2010, який підписаний між сторонами (а.с.12).

Після переговорів відповідач повідомив позивачу, що не зможе здійснити поставку товару на залишок перерахованих коштів.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ст.174 Господарського кодексу України, за якою господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст.220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобовязань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов"язань з поставки товару, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття товару та вимагати повернення попередньої оплати.

За правилами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи відсутність письмової згоди сторін щодо повернення відповідачем попередньої оплати, та строків такого повернення, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Позивач направив відповідачу листа № 34 від 03.03.2011 з вимогою повернути суму передплати.

На зазначену вимогу відповідач здійснив часткове повернення передплати у загальному розмірі 21000,00 грн. (платіжні доручення № 14 від 11.03.2011 та № 20 від 23.05.2011 а.с.16-17). Тобто неповернута сума передплати складає 52485,12 грн., що неоспорюється відповідачем.

Крім того, при здійсненні поставки товару за накладною № 46 від 06.11.2010 відповідач допустив порушення при завантаженні вагону № 66487455 (залізнична накладна № 52976026), тобто залізницею виявлено понаднормативне навантаження візків, про що складено акт № 30072 від 16.11.2010 та нарахований штраф у сумі 3735,94 грн.

Штрафні санкції ПАТ "Вінницяоблпаливо" заявлені у листі № 12/78 від 02.03.2011. На виконання своїх зобов"язань позивач за реквізитами ПАТ "Вінницяоблпаливо" відвантажило 2 вагони вугілля марки ГР на суму 80623,04 грн. Про проведені розрахунки свідчать акти звіряння взаємних розрахунків № 134 станом на 01.03.2011 та № 140 станом на 15.03.2011, які підписані між позивачем та ПАТ "Вінницяоблпаливо".

За правилами п.4 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Виходячи з цієї норми одним з основних способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків. Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом, за наявності вини несправного боржника.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ч.1 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Частиною 2 вказаної статті передбачені види господарських санкцій, в т.ч. відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно за ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з приписів ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 73 від 30.11.2011 про повернення коштів та відшкодування завданих збитків (а.с.18-20), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем господарських зобов"язань підтверджується матеріалами справи.

До того ж в ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як встановлено судом дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (з наступними змінами) позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 94 грн. 50 коп.

У судовому засіданні 08.02.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал ЛТД", м.Луганськ задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал ЛТД", м.Луганськ, кв.Дзєржинського, б.13,кв.92, код 21784508 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", м.Луганськ, вул.Леніна, б.38, код 31260393 передплату у розмірі 52485 грн. 12 коп., збитки у розмірі 3735 грн. 94 коп., судовий збір у сумі 1411 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", м.Луганськ, вул.Леніна, б.38, код 31260393 судовий збір у розмірі 94 грн. 50 коп.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 13.02.2012

Суддя Т.В. Косенко