Рішення № 21437355, 06.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.12 Справа № 4/257/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства “Інвестиційно фінансовий консалтинг”, м.Донецьк

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Опт”, м. Луганськ

відповідача-2 Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон”, м. Київ

про стягнення 3 859 грн. 89 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

представники сторін:

від позивача - не прибув;

від 1-го відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.2012;

від 2-го відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення на його корить з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Опт” суму безумовної франшизи в розмірі 510,00 грн. та з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон” суму матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 3349,89 грн., всього позивач просить відшкодувати матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 3 859 грн. 89 коп.

Представником відповідача-1 у судовому засіданні 10.01.2012 подано відзив на позовну заяву №270-ю від 10.01.2012, в якому відповідач -1 відхилив доводи позивача за позовною заявою у звязку з їх незаконністю, безпідставністю та необґрунтованістю, зазначає, що сума, заявлена до стягнення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Опт”, повинна бути відшкодована страховиком (Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Еталон”). Таким чином, відповідач -1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Опт”.

Представник відповідача-2 відзивом на позовну заяву №01-04-0008 від 05.01.2012 позовні вимоги відхилив та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на сплив строку позовної давності, оскільки, строк позовної давності за даним позовом сплинув 25.10.2011, а позовну заяву подано 12.12.2011.

Представник позивача надав до суду пояснення на додаткові пояснення від 03.02.2012 № 272, яким зазначив, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказане пояснення долучається до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 надав у судовому засіданні 06.02.2012 клопотання, згідно ст. 22 ГПК України, яким просить суд залучити до матеріалів справи надані документи.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 03.01.2012 вірне найменування відповідача-2 є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Еталон”, код ЄДРПОУ 20080515.

На підставі викладеного, відповідачем-2 у справі слід вважати Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Еталон”, код ЄДРПОУ 20080515.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 жовтня 2008 року в м.Луганську сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) - зіткнення автомобіля Fiat Crande Punto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3 та автомобіля Сhevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить TOB «Атлант-Опт», під керуванням ОСОБА_4.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Fiat Crande Punto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3

Згідно з довідкою Управління ДАІ в Луганській області № 11/18-2513 від 04 листопада 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Вина ОСОБА_4 об'єктивно встановлена постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 06 листопада 2008 року.

Таким чином, позивач, посилаючись на вимоги ст. 1172, ч.2 ст.1187 ЦК України, зазначив, що у ОСОБА_3 як у власника пошкодженого автомобіля виникло право вимоги до TOB «Атлант-Опт»про відшкодування завданих збитків.

Позивач у позові зазначив, що цивільно-правова відповідальність TOB «Атлант-Опт»на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ЗАТ CK «Еталон», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності серія ВА № 7410910.

09 вересня 2008 року між ЗАТ CK «ВУСО»та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 034810-02-13-01 (далі - Договір страхування).

Страховим випадком, згідно Договору страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП буде завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування є висновок експерта (п. 5.2. Договору страхування).

Відповідно до висновку авто товарознавчого дослідження спеціаліста ПП ОСОБА_5 № 232/27-08 від 11.11.2008 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 4781,81 грн.

Відповідно до п. 11.3.1 Договору страхування з суми матеріальних збитків було виключено деякі позиції загальною вартістю 195,00 грн.

Відповідно до п. 4.1.1.2 Договору страхування із суми матеріальних збитків була вирахувана франшиза у розмірі 510,00 грн.

Також, відповідно до п. 10.11. Договору страхування було застосовано коефіцієнт пропорційності. Таким чином, сума страхового відшкодування становить 3 859,89 грн.

Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 8405-02 від 12 грудня 2008 року, платіжним дорученням № 20349 від 15.12.2008 страхове відшкодування було сплачено в повному обсязі.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ CK «ВУСО»виникло право вимоги до TOB «Атлант-Опт», ЗАТ CK «Еталон»щодо відшкодування спричинених збитків в межах фактичних затрат ЗАТ CK „ВУСО", що дорівнює 3 859 грн. 89 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що згідно з договором відступлення прав вимоги від 23.12.2009 ПАТ «Інвестиційно-I фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ CK «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах.

Враховуючи той факт, що цивільно-правова відповідальність TOB «Атлант-Опт»(відповідач-1) була застрахована в ЗАТ CK «Еталон»(відповідач-2), позивачем на адресу даного страховика була направлена заява про страхове відшкодування № 1822 від 10.09.2010.

Позивачем на адресу відповідача -1-TOB «Атлант-Опт»була направлена вимога від 12.12.2011 № 2788 про сплату в добровільному порядку та перерахувати на поточний рахунок позивача розмір франшизи - 510,00 грн., згідно поліса обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності серія ВА № 7410910.

Але відповідачі на вимоги позивача відповіді не надали, страхове відшкодування не здійснили.

Позивач вказує на те, що у нього виникло право вимоги до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Опт», Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон»щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ CK «ВУСО», що становить 3 859 грн. 89 коп.

Позивач із посиланням на ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», позов обґрунтовує тим, що після виплати страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Опт” суму безумовної франшизи у розмірі 510,00 грн. та з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон” (відповідач-2) суму матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 3349,89 грн.

Відповідач-1 відзивом на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач-2 відзивом на позовну заяву вимоги позову відхилив з підстав, викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

- договори та інші правочини;

- створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

- завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

- інші юридичні факти.

Стаття 979 ЦК України та ст.16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст. 1187 зазначеного кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, мас право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 ГК України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, мас право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Оскільки внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми (у відповідності до ліміту відповідальності за страховим полісом) несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, ЗАТ CK «Еталон»(відповідач-2) стає відповідальною особою. Тобто, відповідач-2 взяв на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у рамках суми ліміту відповідальності.

У відповідності до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2008 в м.Луганську сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) - зіткнення автомобіля Fiat Crande Punto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3 та автомобіля Сhevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить TOB «Атлант-Опт», під керуванням ОСОБА_4.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Fiat Crande Punto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3

Згідно з довідкою Управління ДАІ в Луганській області № 11/18-2513 від 04 листопада 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Вина ОСОБА_4 об'єктивно встановлена постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 06 листопада 2008 року (а.с.11).

Таким чином, позивач, посилаючись на вимоги ст. 1172, ч.2 ст.1187 ЦК України, вказав, що у ОСОБА_3 як у власника пошкодженого автомобіля виникло право вимоги до TOB «Атлант-Опт»про відшкодування завданих збитків.

Позивач у позові зазначив, що цивільно-правова відповідальність TOB «Атлант-Опт»на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ЗАТ CK «Еталон», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності серія ВА № 7410910 (а.с.30).

09 вересня 2008 року між ЗАТ CK «ВУСО»та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 034810-02-13-01 (далі - Договір страхування) (а.с.11-13).

Страховим випадком, згідно Договору страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП буде завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування є висновок експерта (п. 5.2. Договору страхування).

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста ПП ОСОБА_5 №232/27-08 від 11.11.2008 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 4781,81 грн. (а.с17-28).

Відповідно до п. 11.3.1 Договору страхування з суми матеріальних збитків було виключено деякі позиції загальною вартістю 195,00 грн.

Відповідно до п. 4.1.1.2 Договору страхування із суми матеріальних збитків була вирахувана франшиза у розмірі 510,00 грн.

Також, відповідно до п. 10.11. Договору страхування було застосовано коефіцієнт пропорційності. Таким чином, сума страхового відшкодування становить 3 859,89 грн.

Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 8405-02 від 12 грудня 2008 року, платіжним дорученням № 20349 від 15.12.2008 страхове відшкодування було сплачено в повному обсязі (а.с.29).

Отже, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ CK «ВУСО»виникло право вимоги до TOB «Атлант-Опт», ЗАТ CK «Еталон»щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ CK „ВУСО", що дорівнює 3 859 грн. 89 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором відступлення прав вимоги від 23.12.2009 ПАТ «Інвестиційно- фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ CK «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.12.2009 між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „ВУСО" (за договором - Цедент) та Відкритим акціонерним товариством «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(за договором - Цессіонарій, далі-позивач) був укладений договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого, цедент передає цесіонарію, а цесіонарій здобуває належні цеденту права вимоги, які виникли у останнього на підставі ст.27 Закону України "Про страхування" у зв'язку з виплатами страхових відшкодувань за договорами добровільного страхування наземного транспорту, до осіб, відповідних за спричинені збитки (а.с.41-43).

Додатком №1 до договору уступки права вимоги від 23.12.2009 визначений вичерпний перелік прав вимог, які цедент уступає цесіонарію згідно з договором уступки прав вимоги від 23.12.2009.

Пунктом 6 Договору встановлено, що цедент передає цесіонарію право вимоги без будь-якої грошової компенсації.

До вказаного переліку входить і вимога, що виникла у зв'язку з виплатою страхового відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України "Про страхування". Так, до

страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що враховуючи укладений між ЗАТ „Страхова компанія „ВУСО" та ВАТ "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" договір уступки права вимоги від 23.12.009 та приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування" у позивача виникло право регресної вимоги.

Враховуючи той факт, що цивільно-правова відповідальність TOB «Атлант-Опт»(відповідач-1) була застрахована в ЗАТ CK «Еталон»(відповідач-2), позивачем на адресу даного страховика була направлена заява про страхове відшкодування №1822 від 10.09.2010.

Позивачем на адресу відповідача -1-TOB «Атлант-Опт»була направлена вимога від 12.12.2011 № 2788 про сплату в добровільному порядку та перерахувати на поточний рахунок позивача розмір франшизи - 510,00 грн., згідно поліса обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності серія ВА № 7410910.

Але відповідачі на вимоги позивача відповіді не надали, страхове відшкодування не здійснили.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач, сплативши суму страхового відшкодування, отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи ТОВ “Атлант Опт” (відповідач-1) у розмірі виплаченого відшкодування та оскільки відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, то відповідальною особою в даному випадку є Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Еталон” (відповідач-2).

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме:

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (копія) підтверджує право власності ОСОБА_3 на автомобіль Fiat Crande Punto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

- Довідка Управління ДАІ в Луганській області № 11/18-2513 від 04.11.2008 підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.

- Постанова Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.11.2008 підтверджує вину ОСОБА_4 в даній дорожньо-транспортній пригоді.

- Договір добровільного страхування наземного транспорту № 034810-02-13-01 від 09.09.2008 підтверджує наявність страхового захисту на автомобіль Fiat Crande Junto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

- Висновок авто товарознавчого дослідження спеціаліста ПП ОСОБА_5 № 232/27 -08 від 11.11.2008 підтверджує вартість матеріального збитку у сумі 3859 грн. 89 коп.

- Страховий акт № 8405-02 від 12.12.2008 є підставою для виплати страхового відшкодування.

- Платіжне доручення № 20349 від 15.12.2008 підтверджує виплату страхового відшкодування в повному обсязі. - Договір відступлення прав вимоги від 23.12.2009 підтверджує, що ВАГ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги.

Відповідачами не спростовано обставин, на які позивач посилається у своєму позові, не надано суду документів, які обґрунтовували б інший розмір стягуваних сум або свідчили б про відсутність вини водіїв у заподіянні шкоди застрахованому позивачем майну.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Згідно ст. 9 Закону України „Про страхування” франшиза це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

Договором між відповідачами франшиза передбачена в розмірі 510,00 грн. Дана сума не може бути стягнута з відповідача-2 в силу вищезазначеної норми.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-2 суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 034810-02-13-01 від 09.09.2008 (в порядку регресу) у розмірі 3349,89 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розмір стягуваної з відповідача-2 суми позивачем визначено відповідно до фактичних обставин справи, з урахуванням вини двох водіїв, згідно із умовами законів України про страхування та Договору страхування.

Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Опт“ застрахована в Закритому акціонерному товаристві “Еталон” за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія ВА № 7410910 (далі- Поліс) (а.с.30).

Пунктом 2 Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА № 7410910 встановлена безумовна франшиза у розмірі 510,00 грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За приписами п.37.5 ст.37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

З матеріалів справи вбачається, що в момент ДТП, водій відповідача-1 був працівником ТОВ “Атлант-ОПТ” та виконував покладені на нього трудові обовязки (а.с.106-108).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 суми безумовної франшизи (в порядку регресу) у розмірі 510,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ствердження відповідача-2 про сплив строку позовної давності щодо вимог до відповідача ЗАТ «СК Еталон», судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закону) передбачено, що для отримання страхового відшкодування, особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Заяву до ЗАТ СК «Еталон»про страхове відшкодування № 1822 позивачем було подано 10 вересня 2010 року.

Як встановлено ст. 37 Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів. Виплата відповідачем-2 в місячний строк здійснена не була.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідач, не виконавши зобов'язання в місячний строк з моменту звернення, порушив законні права та інтереси позивача. А так як вимоги не були виконані в строк, який встановлений законом (один місяць), строк позовної давності до відповідача виник саме з моменту порушення права, тобто з 11 жовтня 2010 року.

Таким чином, слід розмежувати, відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України (замість ч. 5 ст. 261 ЦК України) позовну давність за вимогою до винної особи (ТОВ «Атлант-Опт»(відповідач-1) з позовною давністю за вимогою до відповідача ЗАТ СК «Еталон»(відповідач-2). Як було зазначено вище таке ототожнення є безпідставним адже вимога до відповідача -2 ЗАТ СК «Еталон»є зовсім іншою вимогою зі своєю позовною давністю.

Доводи відповідача-1 ТОВ «Атлант- Опт», викладені у відзиві на позовну заяву від 10.01.2012 № 270-ю, спростовуються матеріалами справи та вимогами ст. 9 Закону України «Про страхування», п.12.1. ст.12 та п.37.5 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підставі викладеного, вимоги позову про стягнення з відповідача-1 суми матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 510,00 грн. та з відповідача-2 суми матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 3349,89 грн., заявлені позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, відповідачами не оспорені.

Суд вважає, вимоги позову такими, що підлягають задоволенню повністю та стягненню з відповідачів відповідно заявлених вимог.

У судовому засіданні 06.02.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог, а саме з відповідача-1 судовий збір у сумі 186 грн. 50 коп., з відповідача -2 судовий збір у сумі 1225 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 979,990,993,1172,1191,1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Опт”, вул. Гастелло, 39, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 19066846 на користь Публічного акціонерного товариства “Інвестиційно фінансовий консалтинг”, вул.Економічна,34,офіс 308, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 33792667, суму безумовної франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 186 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон”, вул. Дегтярівська, 33б, 2 Підїзд, м. Київ, код ЄДРПОУ 20080515 на користь Публічного акціонерного товариства “Інвестиційно фінансовий консалтинг”, вул. Економічна, 34, офіс 308, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 33792667, суми матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 3349 грн. 89 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1225 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано 13.02.2012.

Суддя Г.М.Старкова