Рішення № 21436963, 12.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.12 р. Справа № 13/164

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія Донецьк”, м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод”, Донецька обл., м. Макіївка

про стягнення суми основного боргу в розмірі 208523грн.49коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.10.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2(довіреність № 2082/14 від 01.03.2011р.)

В судовому засіданні 15.12.2011р.

оголошувалась перерва до 12.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія Донецьк”, м. Донецьк (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод”, Донецька обл., м. Макіївка (далі відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 208523грн.49коп.

Ухвалою від 14.10.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 03.11.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 23.11.2011р. справа № 13/164 у звязку із знаходженням судді Макарової Ю.В. на лікарняному передана судді Риженко Т.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 12.12.2011р. справа № 13/164 передана в провадження судді Макарової Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі усної домовленості про купівлю-продаж за видатковими накладними здійснив поставку товару відповідачу, який був сплачений покупцем лише частково, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 208523грн.49коп.

Супровідним листом б/н від 02.11.2011р. позивач надав пояснення, якими зазначив, що дійсно між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., який діяв впродовж 2007-2008р., будь яких інших договорів у формі єдиного документу між сторонами не укладалось; у довіреностях та податкових накладних помилково вказано договір № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.; крім того, позивач надав бухгалтерську довідку за підписом директора та головного бухгалтера, згідно з якою станом на 02.11.2011р. за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 208523грн.49коп.

Супровідним листом б/н від 23.11.2011р. позивач надав письмові пояснення, якими заперечував проти тверджень відповідача щодо продажу спірного товару за договором купівлі-продажу № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., мотивуючи свою позицію тим, що умовами вказаного договору передбачено, що кількість товару та його істотні характеристики обумовлюються сторонами в специфікаціях до договору, однак будь-які специфікації на товар, який був поставлений відповідачу, між сторонами не укладались; заперечував проти заяви відповідача про застосування позовної давності.

Крім того, позивач надав бухгалтерську довідку № 01/28-1 від 21.11.2011р., якою повідомив, що розрахунки здійснювалися за правилом першої черговості, тобто спочатку погашалась заборгованість за раніше здійсненні поставки товару, а саме, спочатку позивачем була погашена заборгованість у сумі 225814грн.25коп., яка виникла на підставі поставок за договором купівлі продажу № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.; зокрема, надав суду акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.2008р. по 21.11.2011р., за яким станом на 21.11.2011р. значиться сальдо в розмірі 208523грн.49коп.

Поясненнями б/н від 15.12.2011р. позивач зауважив, що відповідачем на рахунок позивача були перераховані грошові кошти на загальну суму 268756грн.64коп., проте оскільки в кожному платіжному дорученні відповідач в якості підстави оплати посилався як на договір № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., так і на рахунок, а за усним договором зобовязання по оплаті ще не настало, то в першу чергу грошові кошти відносились на погашення заборгованості за договором № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, надав пояснення № 9019 від 02.11.2011р. Вважає, що поставка товару за спірними видатковими накладними була здійснена на виконання укладеного між сторонами договору № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., в довіреностях та податкових накладних є посилання саме на цей договір; надав для залучення до матеріалів справи договір № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.

У відзиві № 9008/14 від 02.11.2011р., зокрема, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до заявлених вимог.

У письмових поясненнях № 9547/14 від 22.11.2011р. відповідач визначив яким чином здійснював оплату товару, у підтвердження оплат надав засвідчені копії платіжних доручень № 8665 від 31.07.2008р., № 9331 від 18.08.2008р., № 9304 від 18.08.2008р., № 6526 від 19.06.2008р., № 6523 від 19.06.2008р. та односторонній акт звірки станом на 21.11.2011р., за яким заборгованість перед позивачем складає 9891грн. 74коп.

Клопотанням № 10107/14 від 14.12.2011р. відповідач просив суд залучити до участі у справі у якості відповідача 2 ЗАТ „Донецьксталь-металургійний завод”, мотивуючи свою позицію тим, що від відповідача, як покупця, при укладанні договору № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р. на підставі договору комерційного представництва № 13542 дс від 02.04.2007р. діяв ЗАТ „Донецьксталь металургійний завод”, яке відклоняється судом за недоцільністю. ЗАТ „Донецьксталь-металургійний завод” не набуває жодних прав та обовязків по відношенню до позивача у спірних правовідносинах.

Під час судових засідань представники сторін підтримали позиції, викладені письмово.

В судовому засіданні 12.01.2012р. сторони повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія Донецьк” на підставі усної домовленості про купівлю-продаж з Публічним акціонерним товариством „Ясинівський коксохімічний завод” були виставлені рахунки фактури № УД 0002048 від 06.06.2008р. на суму 210689грн.14коп., № УД 0002276 від 23.06.2008р. на суму 35868грн.00коп., № УД 0002333 від 04.08.2008р. на суму 10848грн.60коп., № УД 0002334 від 04.08.2008р. на суму 11175грн.00коп., № УД 0002473 від 04.08.2008р. на суму 10739грн.50коп., всього на загальну суму 279320грн.24коп.

В подальшому позивачем була здійснена поставка товару загальною вартістю 251465грн.88коп., про що свідчать видаткові накладні № УД 0001505 від 17.06.2008р. на суму 141997грн.25коп., № УД 0001506 від 17.06.2008р. на суму 10057грн.50коп., № УД 0001515 від 18.06.2008р. на суму 31334грн.39коп., № УД 0001725 від 06.08.2008р. на суму 35868грн.00коп., № УД 0001763 від 19.08.2008р. на суму 10690грн.75коп., № УД -0001769 від 21.08.2008р. на суму 10848грн.60коп., № УД 0001887 від 30.09.2008р. на суму 3729грн.49коп., № УД 0001899 від 06.10.2008р. на суму 6939грн.90коп.

Позивач посилається на те, що отримавши товар відповідач здійснив його оплату лише частково, а саме, лише видаткова накладна № УД 0001505 від 17.06.2008р. на суму 141997грн.25коп. була сплачена у розмірі 42942грн.39коп., внаслідок чого виникла загальна сума боргу по всім поставкам у розмірі 208523грн.49коп.

Листом вимогою № 01/81 від 21.09.2009р. позивач просив відповідача погасити виниклу суму заборгованості, проте позивач зазначає, що станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідач не надав жодної відповіді на направлену претензію, оплату боргу у сумі 208523грн. 49коп. не здійснив.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач наполягає, що підставою виникнення взаємних прав та обовязків у сторін щодо купівлі-продажу є видаткові накладні, тобто між сторонами був укладений господарських договір у спрощений спосіб. Тому вважає, що позивачем та відповідачем помилково вказано у довіреностях на отримання матеріальних цінностей та податкових накладних договір № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.

Позивач в свою чергу вважає, що твердження відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки поставки були здійснені у виконання укладеного між сторонами договору № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.

За письмовими поясненнями сторін у спірний період інші договори з поставки продукції у формі єдиного документа, підписані сторонами та скріплені печатками, крім договору № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., не укладались.

Дослідивши наявний в матеріалах справи договір № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., суд встановив, що за змістом розділу 1 „Предмет договору” якого Постачальник (позивач) зобовязується поставити та передати у встановлений строк у власність, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі металопродукцію, далі «Товар», асортимент, кількість, якість, умови поставки та ціна якого вказані в Специфікаціях до даного договору, оформлених вигляді Додатків, які є його невідємною частиною.

Відповідно до п. 2.1., п. 3.1. договору кількість кожної партії Товару, ціна кожної партії Товару за одиницю та по позиціям обумовлюється у Специфікаціях до данного договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007р., в частині взаєморозрахунків до повного виконання. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні одна з сторін не сповістить про його розірвання, то договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах. (п. 12.1. договору).

Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За вимогами ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Однак, в матеріалах справи відсутні Специфікації до зазначеного договору, у письмових поясненнях від 21.11.2011р. позивач стверджує, що будь-які Специфікації на товар, який був поставлений відповідачу, між сторонами не укладалися. Протилежне не спростовано відповідачем під час слухання справи.

Крім того суд відзначає, що спірні накладні не містять посилань у якості підстави постачання на договір 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.

Суд дослідивши представлені сторонами докази дійшов до висновку, що суду не надані належні та допустимі докази, наявні в матеріалах справи, які свідчать що спірні правовідносини між сторонами з поставки товару за накладними № УД 0001505 від 17.06.2008р., № УД 0001506 від 17.06.2008р., № УД 0001515 від 18.06.2008р., № УД 0001725 від 06.08.2008р., № УД 0001763 від 19.08.2008р., № УД -0001769 від 21.08.2008р., № УД 0001887 від 30.09.2008р., № УД 0001899 від 06.10.2008р. виникли за договором № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р.

Фактично між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу за видатковими накладними.

Так, предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 208523грн.49коп. за отриманий ним від позивача по видатковим накладним товар.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно з нормами ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір викладені у формі рахунків-фактур № УД 0002048 від 06.06.2008р., № УД 0002276 від 23.06.2008р., № УД 0002333 від 04.08.2008р., № УД 0002334 від 04.08.2008р., № УД 0002473 від 04.08.2008р., адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, кількість товару.

Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме отримання повноважними на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей особами підприємства відповідача по видатковим накладним № УД 0001505 від 17.06.2008р. на суму 141997грн.25коп., № УД 0001506 від 17.06.2008р. на суму 10057грн.50коп., № УД 0001515 від 18.06.2008р. на суму 31334грн.39коп., № УД 0001725 від 06.08.2008р. на суму 35868грн.00коп., № УД 0001763 від 19.08.2008р. на суму 10690грн.75коп., № УД -0001769 від 21.08.2008р. на суму 10848грн.60коп., № УД 0001887 від 30.09.2008р. на суму 3729грн.49коп., № УД 0001899 від 06.10.2008р. на суму 6939грн.90коп. без будь-яких заперечень та зауважень товару на загальну суму 251465грн.88коп.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо купівлі-продажу товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обовязки та підлягає належному виконанню сторонами.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.. 530 Цивільного Кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня предявлення вимоги.

Сторонами не узгоджений конкретний термін оплати товару, тому позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу про оплату №01/81 від 21.09.2009р., яка отримана останнім 24.09.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 зазначеного Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач повинен був оплатити отриманий товар до 01.10.2009р. включно, тобто протягом 7 днів з дня отримання вимоги, а вже з 02.10.2009р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання.

Щодо розміру заборгованості суд виходить з наступного.

За змістом позову позивач посилається на часткове погашення боргу за накладною № УД-0001505 від 17.06.2008р. у розмірі 42942грн. 39коп., з урахуванням чого заявлена сума боргу склала 208523грн.49коп.

Відповідно до наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія Донецьк” за підписом директора та головного бухгалтера № 01/28-1 від 21.11.2011р., розрахунки між сторонами здійснювались за правилом першої події, яка базується на тому, що дебіторська заборгованість погашається покупцем у той послідовності, відносно якої вона формулювалася, з часу відвантаженого товару згідно з видатковими накладними. Станом на 30.07.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною № УД-0001505 від 17.06.2008р. склала 141997грн. 25коп. Отже, сплачені відповідачем 31.07.2008р. грошові кошти у розмірі 36015грн. 00коп. погасили заборгованість по накладній № УД-0001405 від 03.06.2008р. (не є предметом розгляду) у розмірі 4067грн. 61коп., а інша частина перерахованих коштів у розмірі 31947грн. 39коп. частково погасила заборгованість, яка виникла за спірною видатковою накладною № УД-0001505 від 17.06.2008р. Перераховані відповідачем 18.08.2008р. кошти у розмірі 10995грн. 00коп. також частково погасили заборгованість за видатковою накладною УД-0001505 від 17.06.2008р. Отже, загальна сума 42942грн. 39коп. частково погасила заборгованість за спірною накладною № УД-0001505 від 17.06.2008р.

В свою чергу відповідач посилається на оплату виставлених позивачем рахунків, у підтвердження чого суду надані платіжні доручення № 8665 від 31.07.2008р. на суму 36015грн. 00коп., № 9331 від 18.08.2008р. на суму 10995грн. 00коп., № 9304 від 18.08.2008р. на суму 11175грн. 00коп., № 6526 від 19.06.2008р. на суму 10057грн. 50коп., № 6523 від 19.06.2008р. на суму 173331грн. 64коп.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи банківськи виписки та платіжні доручення встановив, що в призначенні платежу відповідач посилається одночасно як на договір № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., так і на рахунки №№ УД 0002276 від 23.06.2008р., УД 0002333 від 04.08.2008р., УД 0002334 від 04.08.2008р., УД 0002048 від 06.06.2008р.

Відповідач не довів що правовідносини сторін з поставки товару за накладними № УД 0001505 від 17.06.2008р., № УД 0001506 від 17.06.2008р., № УД 0001515 від 18.06.2008р., № УД 0001725 від 06.08.2008р., № УД 0001763 від 19.08.2008р., № УД -0001769 від 21.08.2008р., № УД 0001887 від 30.09.2008р., № УД 0001899 від 06.10.2008р. виникли саме за договором № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., укладеним у письмовій формі.

Отже, оскільки в призначенні платежів зазначено два взаємовиключних призначень, тобто має місце не конкретизація призначення платежу, позивач правомірно здійснив зарахування перерахованих покупцем сум на погашення заборгованості за договором № 300-Пр-др.о./52у від 01.05.2007р., по мірі черговості виникнення заборгованості.

За ініціативи відповідача коректування призначення платежу у вищезазначених платіжних дорученнях у двосторонньому порядку між сторонами не відбувалось.

Відповідно до представленої суду позивачем картки рахунку 361 за період з 06.06.2008р. 08.12.2011р., за контрагентом Ясинівський коксохімічний завод, станом на 06.06.2008р. у відповідача перед позивачем обліковувалась заборгованість у розмірі 225814грн. 25коп., у звязку з чим, відповідно до бухгалтерського обліку позивача, здійснені платежі в першу чергу розподілялися на погашення вже виниклої суми боргу. Сальдо на користь позивача станом на 08.12.2011р. складає 208523грн. 49коп.

В матеріалах справи наявний двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2009р. по 31.10.2009р., скріплений печатками обох сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 208523грн. 49коп., при цьому суд зазначає, що підставою внесення сум до бухгалтерського обліку сторін зазначений договір без номеру та 361 рахунок.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у встановлені терміни, господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 208523грн. 49коп. правомірними.

Оскільки відповідач заявляє, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого права, суд відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України при розгляді справи застосовує позовну давність.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому ч. 5 зазначеної статті встановлює, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки у сторін виникли взаємні права та обовязки на підставі усної домовленості, що вказує на не визначення сторонами строку виконання боржникои обовязку, то строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті товару визначається згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За висновками суду саме 02.10.2009р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання, отже перебіг позовної давності починається з 02.10.2009р., тобто коли позивач вже був обізнаний про порушення своїх прав, та спливає 02.10.2012р.

Як свідчить відбиток печатки канцелярії позовна заява була подана до господарського суду Донецької області та зареєстрована 12.10.2011р., таким чином позивач не пропустив строк позовної давності для предявлення вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у сумі 208523грн.49коп.

У відповідності з вимогами ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).

Обставини, які б свідчили про припинення грошового зобовязання відповідача у матеріалах справи відсутні, на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому розмірі 208523грн.49коп.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 202, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія Донецьк”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод”, Донецька обл., м. Макіївка про стягнення суми боргу в розмірі 208523грн.49коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод”, (86110, Донецька обл., м. Макіївка, вул. 50 років утворення СРСР, буд 5, код ЄДРПОУ 00191035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія Донецьк” (83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 1 „З”, код ЄДРПОУ 34384513) суму основного боргу в розмірі 208523грн.49коп., витрати на оплату державного мита в сумі 2085грн. 23коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 12.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.