Рішення № 21436959, 19.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.12 р. Справа № 13/223

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Павлоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінова Україна”, м. Макіївка, Донецька обл.

про стягнення неустойки в розмірі 12408грн.36коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 10.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 01.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Павлоград (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінова Україна”, Донецька обл., м. Макіївка (далі відповідач) про стягнення суми неустойки в розмірі 12408грн.36коп.

Ухвалою від 08.12.2011р. суд порушив провадження по справі, призначив до розгляду на 26.12.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача взятого на себе за договором поставки № ПУ-458 від 05.01.2011р. зобовязання відносно своєчасного постачання узгодженого сторонами в специфікації товару, внаслідок чого у позивача на підставі пункту 5.2 договору поставки № ПУ-458 від 05.01.2011р. виникло право стягнути з відповідачу неустойку в виді штрафу в розмірі 12408грн.36коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.12.2011р., вважає, що при виконанні умов договору порушив строки постачання лише першої партії продукції, в результаті чого визнає суму штрафу за недопоставлену в строк продукцію в кількості 4 штук у розмірі 24816грн.74коп., яка платіжним дорученням № 2231 03.11.2011р. була оплачена в повному обсязі.

Під час судових засідань представники сторін підтримали позиції, викладені письмово.

В судовому засіданні 19.01.2012р. сторони повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції зі спору, вважають що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для прийняття рішення.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

05.01.2011р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір № ПУ 458, згідно з яким постачальник зобовязується поставити в власність покупця продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення (в подальшому продукцію), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі, та специфікаціях, що є невідємними частинами до даного договору.

Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками без будь-яких заперечень, завірена копія додана до позову.

Відповідно п. 2.1 договору покупець зобовязується прийняти поставляєму в його власність продукцію та своєчасно оплатити її вартість у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п. 3.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до даного договору.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що умови поставки продукції DDP, згідно „ІНКОТЕРМС 2000”, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях до даного договору. Місце пункту призначення зазначається сторонами в відповідних специфікаціях до договору.

У випадку, коли сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими в міжнародних торгівельних термінах „ІНКОТЕРМС 2000”, з урахуванням узгоджених сторонами застережень та умов поставки у відповідних специфікаціях.

Відповідно п. 4.1 договору ціни на поставляєму постачальником продукцію встановлюються сторонами в відповідних специфікаціях до даного договору.

Згідно п. 4.2 договору розрахунки за поставляєму постачальником продукцію по даному договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки продукції, якщо інше не обумовлено в відповідних специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією, постачальник виплачує покупцю неустойку в виді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції та, крім цього, відшкодовує всі понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання постачальником зобовязань по даному договору.

Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 7.1 договору). Сторони прийшли до згоди, що у випадку неналежного виконання обома сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2011р включно. Дострокове розірвання даного договору допускається виключно зі згодою обох сторін та оформлюється відповідною Додатковою угодою, що є невідємною частиною даного договору. Договір вважається розірваним після завершення всіх розрахунків між сторонами.

Сторони уклали Специфікацію від 25.05.2011р. до договору № ПУ 458 від 05.01.2011р., яка є його невідємною частиною, за якою поставці підлягає буровий станок Super Turbo Bolter ST 1500/1300 2S с тех. оснащенням, кількістю 10 штук, ціною за одиницю 103403грн.10коп., загальною вартістю 1034031грн.00коп., строки поставки: 8 штук - до 17.06.2011р., 2 штуки - до 25.07.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно, а саме 25.06.2011р. за видатковою накладною № 302 поставив буровий станок у кількості 4 штук, строк поставки якого до 17.06.2011р.; поставив 01.09.2011р. за видатковою накладною № 441 буровий станок у кількості 2 штук, строк поставки якого до 25.07.2011р.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач поставив товар з порушенням строків, встановлених Специфікацією від 25.05.2011р. до договору № ПУ 458 від 05.01.2011р.

Позивач 21.09.2011р. направив відповідачу претензію № 8/10219 з вимогою сплатити неустойку у розмірі 37225грн.12коп., нараховану за порушення строків поставки товару.

Відповідач надіслав позивачу відповідь № 1 на вказану претензію, у якій, посилаючись на порушення строків поставки лише першої партії продукції, погодився зі штрафом у розмірі 24816грн. 74коп. За доводами відповідача, здійснюючи поставку чотирьох одиниць продукції за видатковою накладною № 302 від 25.06.2011р. він тим самим виконав прийняті на себе зобовязання щодо постачання другої партії продукції у кількості двох одиниць зі строком поставки до 25.07.2011р. та частково виконав порушене зобовязання щодо поставки першої партії продукції у кількості двох одиниць товару покупцю.

Платіжним дорученням № 2231 від 04.11.2011р. відповідач перерахував позивачу кошти у розмірі 24816грн. 74коп.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (своєчасно не поставив позивачу продукцію, що є підставою для нарахування суми неустойки), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми неустойки в розмірі 12408грн.36коп. у звязку з не належним виконанням умов договору поставки № ПУ 458 від 05.01.2011р. щодо своєчасної поставки продукції. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Аналогічні положення передбачені п.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачений обовязок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Таким чином, згідно з укладеним між сторонами договором у відповідача виник обовязок поставити та передати у власність товар у визначений строк, а у позивача - прийняти цей товар та оплати.

Специфікацією від 25.05.2011р., що є невідємною частиною договору поставки № ПУ 458 від 05.01.2011р. (п. 1.1 договору), сторонами визначені конкретні строки поставки продукції, а саме, 8 штук бурового станку Super Turbo Bolter ST 1500/1300 2S с тех. оснащенням відповідач повинен поставити в строк до 17.06.2011р., 2 штуки тієї ж самої продукції до 25.07.2011р.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач в строк, погоджений специфікацією 10.06.2011р. здійснив поставку продукції у кількості 4 штук за видатковою накладною № 270.

Між тим, всупереч укладеного між сторонами договору наступна поставка продукції покупцю у кількості 4 штук на загальну суму 496334грн.88коп. здійснена відповідачем тільки 25.06.2011р. (видаткова накладна № 302) та 01.09.2011р. у кількості 2 штук на загальну суму 248167грн.44коп. (видаткова накладна № 441), тобто з порушенням встановлених у Специфікації від 25.05.2011р. строків.

Поставка товару позивачу здійснювалася відповідачем без будь-яких застережень. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, в першу чергу відповідач повинен був виконати зобовязання поставити продукцію позивачу у кількості 8 штук в строк до 17.06.2011р.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією, постачальник виплачує покупцю неустойку в виді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції та, крім цього, відшкодовує всі понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання постачальником зобовязань по даному договору.

У зв'язку з оплатою відповідачем платіжним дорученням № 2231 від 03.11.2011р. суми штрафу в розмірі 24816грн.74коп., позивачем заявлена до стягнення сума неустойки в розмірі 12408грн.36коп.

Докази погашення заявленої суми штрафу суду не представлені.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобовязання щодо поставки товару згідно умов Специфікації від 25.05.2011р. до договору, що обумовлює правомірність застосування до останнього неустойки у вигляді штрафу відповідно до п. 5.2 договору, суд перевіривши арифметичний розрахунок позивача в цій частині, вважає позовні вимоги обґрунтованими та повністю задовольняє заявлену суму неустойки у розмірі 12408грн. 36коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Павлоград до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінова Україна”, Донецька обл., м. Макіївка про стягнення суми неустойки в розмірі 12408грн.36коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінова Україна” (юридична адреса: 86104, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Панченко, будинок 11, код ЄДРПОУ 35833631) на користь Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” (юридична адреса: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Леніна, будинок 76, код ЄДРПОУ 00178353) суму неустойки в розмірі 12408грн.36коп., витрати на сплату судового збору в розмірі 1411грн.50коп.

У судовому засіданні 19.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.