Рішення № 21436956, 10.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.12 р. Справа № 13/220

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Дніпроенерго”, м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькенергоремонт”, м. Донецьк

про стягнення суми пені в розмірі 45967грн.90коп. та штрафу в розмірі 29656грн.70коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1(за довіреністю № 10/5-9 від 03.01.2012р.)

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „Дніпроенерго”, м. Запоріжжя (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькенергоремонт”, м. Донецьк (далі відповідач) про стягнення суми пені в розмірі 45967грн.90коп. та штрафу в розмірі 29656грн.70коп.

Ухвалою від 01.12.2011р. суд порушив провадження по справі, призначив до розгляду на 16.12.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача взятого на себе за договором № 494 від 11.04.2011р. зобовязання відносно своєчасного постачання узгодженого сторонами товару, що стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору поставки № 494 від 11.04.2011р. у виді пені та штрафу.

Уточненнями позовних вимог № 10/14397 від 15.12.2011р. позивач просив суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 1512грн.49коп.

05.01.2012р. позивач надав через канцелярію суду заперечення на відзив № 10/96 від 03.01.2012р., яким вважає позицію відповідача необґрунтованою, оскільки спосіб направлення письмової заявки сторони не встановили, крім того, всі заявки направлялися постачальником по факсу чи електронною поштою, доказом отримання відповідачем заявок на поставку продукції є їх виконання.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.12.2011р., вважає, що представлені позивачем докази копії поштового повідомлення про вручення поштового відправлення та реєстру відправлення рекомендованих листів за відсутності опису вкладення не підтверджують факт надсилання відповідачу заявок на поставку продукції, у звязку з чим не визнає позовні вимоги через їх недоведеність.

23.01.2012р. відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку з неможливістю явки представника та клопотання про продовження розгляду справи на пятнадцять днів. Суд, задовольняючи клопотання відповідача відклав розгляд справи на 10.02.2012р.

26.01.2012р. позивач надав суду в тому числі картки реєстрації вихідної кореспонденції за підписом завідуючого канцелярією.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні 10.02.2012р. не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

Під час судових засідань представник позивача підтримав позицію, викладену письмово, в судовому засіданні 10.02.2012р. позивач повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування позиції зі спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

11.04.2011р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 494, згідно з яким постачальник зобовязується у II-III квартал 2011 року поставити покупцю товари, зазначені в специфікації, а покупець прийняти та оплатити такі товари 28.30.2 парогенератори не змонтовані 4 лоти (запчастини до котельного та котельно допоміжного обладнання) 2011 року виготовлення, в кількості, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією, загальною вартістю разом з ПДВ 423667грн.20коп.

Відповідно п. 5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) - II-III квартал 2011 року протягом 30 календарних днів з моменту відправлення письмової заявки Покупцем.

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при закупівлі товарів за бюджетні кошти, а саме порушення постачальником строків поставки товару, обумовлених п. 5.1 цього договору, недопоставку, постачальник сплачує покупцю пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2% від суми товару, що не поставлений в установлений строк, недопоставлений. За порушення строків поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 30.10.2011р., а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх грошових зобовязань.

Таким чином, сторонами в договорі в тому числі обумовлений конкретний термін поставки товару.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств без будь-яких заперечень.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, а саме статуту, затвердженого 15 квітня 2011 року Загальними Зборами акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» та зареєстрованого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 20.04.2011р., номер запису 11031050025001099, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 034242, довідки АА № 479399 з ЄДРПОУ, позивач Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Дніпроенерго».

Позивачем, на виконання умов договору, направлені відповідачу наступні заявки:

- б/н від 13.04.2011р. на суму 211833грн.60коп., яка була надіслана 14.04.2011р. та отримана представником відповідача 21.04.2011р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення;

- № 04/4898 від 27.04.2011р. на суму 105915грн.80коп. була надіслана поштою 27.04.2011р. та отримана представником відповідача 05.05.2011р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення;

- № 04/5905 від 19.05.2011р. на суму 105915грн.80коп., яка була надіслана 19.05.2011р. згідно із реєстром відправлення замовлених листів та фіскальним чеком.

Встановлений факт, що в свою чергу відповідачем за заявкою б/н від 13.04.2011р. продукція була поставлена за видатковими накладними № РН 00261 від 30.06.2011р. на суму 105916грн.80коп. та № РН 00262 від 30.06.2011р. на суму 105916грн.80коп.; за заявкою № 04/4898 від 27.04.2011р. продукція була поставлена за видатковими накладними № РН 00321 від 03.08.2011р. на суму 52958грн.40коп. та № РН 00322 від 03.08.2011р. на суму 52958грн.40коп.; за заявкою № 04/5905 від 19.05.2011р. продукція була поставлена за видатковими накладними № РН 00346 від 16.08.2011р. на суму 52958грн.40коп. та № РН 00337 від 16.08.2011р. на суму 52958грн.40коп.

За розрахунком позивача, у зв'язку із порушенням відповідачем строків поставки продукції за договором № 494 від 11.04.2011р. відповідач повинен сплатити пеню в сумі 45967грн.90коп. та штраф в розмірі 29656грн.70коп.

05 липня 2011р. позивач направив до ТОВ „Донецькенергоремонт” претензію №10/7817 від 05.07.2011р. з вимогою сплатити пеню у розмірі 30927грн.61коп. за прострочення постачання продукції відповідно до укладеного між сторонами договору.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (своєчасно не поставив позивачу продукцію, що є підставою для нарахування суми неустойки), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми пені в розмірі 45967грн.90коп. та штрафу в розмірі 29656грн.70коп., у звязку з не належним виконанням умов договору № 494 від 11.04.2011р. щодо своєчасної поставки продукції. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачений обовязок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Таким чином, згідно з укладеним між сторонами договором у відповідача виник обовязок поставити та передати у власність товар у визначений строк, а у позивача - прийняти цей товар та оплати.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно п. 5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) - II-III квартал 2011 року протягом 30 календарних днів з моменту відправлення письмової заявки Покупцем.

Постачальник зобовязаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, що прямо передбачено п. 6.3.1. договору.

Однак, відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконав взяті на себе зобовязання, здійснивши поставку всієї партії товару за заявкою б/н від 13.04.2011р. на суму 211833грн.60коп. 30.06.2011р., тобто з простроченням на 46 дні, тоді як граничний строк поставки сплив 14.05.2011р.; за заявкою № 04/4898 від 27.04.2011р. на суму 105916грн.80коп. остання партія товару за видатковими накладними була поставлена відповідачем 03.08.2011р., тобто з простроченням на 67 дні, тоді як граничний строк поставки сплив 27.05.2011р.; за заявкою № 04/5905 від 19.05.2011р. на суму 105916грн.80коп. остання партія товару була поставлена відповідачем за видатковими накладними 16.08.2011р., тобто з простроченням на 58 дні, тоді як граничний строк поставки сплив 18.06.2011р.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Також у п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, згідно п. 7.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при закупівлі товарів за бюджетні кошти, а саме порушення постачальником строків поставки товару, обумовлених п. 5.1 цього договору, недопоставку, постачальник сплачує покупцю пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2% від суми товару, що не поставлений в установлений строк, недопоставлений.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що не суперечить принципу свободи договору, встановленого ст. 627 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо поставки товару у передбачені п. 5.1 договору строки, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.7.2 договору.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок пені, вважає його вірним та обґрунтованим.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, відповідно до п. 7.2 договору за порушення строків поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Керуючись умовою зазначеного договору, позивачем нарахований штраф у сумі 29656грн.70коп. (423667грн.20коп. вартість непоставленої продукції понад 30 календарних днів х 7%).

Суд перевіривши арифметичний розрахунок позивача в цій частині, вважає позовні вимоги обґрунтованими та повністю задовольняє заявлену суму штрафу.

Заперечення на розрахунок позивача відповідач не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження відповідача стосовно недоведеності позивачем надсилання спірних заявок на поставку продукції судом до уваги не приймається, оскільки умовами договору № 494 від 11.04.2011р. не передбачений обовязок покупця надсилати заявки листом з описом вкладення, крім того, своїми конклюдентними діями з постачання погодженого товару на вказану в заявці суму відповідач підтвердив отримання цих заявок.

В матеріалах справи відсутні будьякі інші заявки, ніж вищезазначені.

Відповідач не надав суду належних доказів в розумінні норм ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України поставки товару в повному обсязі у обумовлені строки, як і не спростував вимоги позивача.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що позовні вимоги є обґрунтованими та повністю задовольняє заявлену суму неустойки у заявленому розмірі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на нього покладаються судові витрати у розмірі передбаченому діючим законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,546,549,610 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.1 ст.230, п.4 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Дніпроенерго”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькенергоремонт”, м. Донецьк про стягнення суми пені в розмірі 45967грн.90коп. та штрафу в розмірі 29656грн.70коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькенергоремонт” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, вул. Економічна, будинок 24, код ЄДРПОУ 30341775) на користь Публічного акціонерного товариства „Дніпроенерго” (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, будинок 20, код ЄДРПОУ 00130872) суму пені в розмірі 45967грн.90коп., штрафу в розмірі 29656грн.70коп., витрати на сплату судового збору в розмірі 1512грн.49коп

У судовому засіданні 10.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.