Постанова № 21436393, 09.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5023/8753/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Горовенко В.Б.

1- відповідача - не з'явився

2- відповідача - Собченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 75Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.11 р. у справі № 5023/8753/11

за позовом ТОВ "Оргпрім Твердосплав", м. Харків

до ТОВ "ЦІЛЬ-8", м. Харків

ВАТ " Енергомашспецсталь, м. Краматорськ"

про стягнення 140647,97 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з другого відповідача ВАТ " Енергомашспецсталь" 111720,60 грн. боргу, 15116,87 грн. інфляційних, 8043,88 грн. пені за договором № 14/2061 від 24.12.2008р. укладеним між позивачем та другим відповідачем та просив стягнути солідарно з першого та другого відповідача 5766,62 грн. 3% річних за договором поруки, укладеним між позивачем та першим відповідачем 24.12.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2011 р. по справі № 5023/8753/11(суддя Присяжнюк О.О.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на недоведеність отримання продукції саме за договором № 14/2061 від 24.12.2008р., в накладних відсутні посилання на договір,несвоєчасне передання рахунків та податкових накладних,не направлення оригіналів сертифікатів на продукцію, відсутність впровадження продукції в виробництво.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі зазначив, що продукція по спірним накладним № 05 від 14.01.2010 р. на суму 111720,60 грн. передавалась в рамках саме спірного договору № 14/2061 від 24.12.200 р., про що свідчить довіреність № 49 від 14.01.2010 р. з посиланням на цій договір, сертифіката та паспорти –інструкції неодноразово направлялись другому відповідачу,продукція впроваджена в виробництво другим відповідачем, що підтверджується актом впровадження.

Позивач вважає, що судом першої інстанції помилково встановлений обов‘язок позивача передати відповідачу відповідні сертифікати на іноземну продукцію з використанням перекладу, оскільки жодним пунктом договору не передбачено надання таких документів.

Перший відповідач у призначене судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його присутності.

Другий відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів, при цьому не зазначив які докази він бажає надати та чому вони не були надані суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, так як другий відповідач не зазначив, саме які нові докази він бажає надати та не обґрунтував неможливість надання цих доказів у суді першої інстанції.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між позивачем (постачальник) та другим відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 14/2061 від 24 грудня 2008 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити продукцію у власність другого відповідача, а останній, в свою чергу, прийняти його і оплатити її. У пунктах 2.1.,4.1 договору зазначено, що ціна продукції вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору; порядок розрахунків та строки оплати за кожну партію товару обговорюються у відповідній спеціфікації до договору і проводяться на підставі рахунків – фактур.

В специфікації № 6 від 17.09.2009р. до договору встановлено, що оплата продукції повинна бути здійснена відповідачем протягом 30 календарних днів після отримання продукції та документів, зазначених в п. 5.5 договору та впровадження товару у виробництво.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що поставщик передає покупцю наступні документи: рахунок, накладну, податкову накладну на продукцію вітчизняного виробництва паспорт або сертифікат, на імпортну –паспорт –інструкцію.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору поставки № 14/2061 від 24.12.2008р. ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»поставило ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»товар на суму 111720,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 05 від 14.01.2010р. на суму 111720,60 грн., другий відповідач товар отримав, але вартість поставленого товару згідно видаткової накладної № 05 від 14.01.2010р. на суму 111720,60 грн. не сплатив, заборгованість складає 111720,60 грн.

Як свідчать матеріали справи при приймання продукції акти підтверджуючи неякісність продукції або її некомплектність не складались, претензій по якості та комплектності при приймання продукції не було.

Згідно зі ч. 4 ст. 268 ГК України, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі, а ч.2 ст.662 Цивільного Кодексу України, передбачено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору не передбачений порядок направлення паспорту та інших документів, підтверджуючих якість продукції, тому зазначені документі повинні направлятися одночасно з продукцією.

Другий відповідач зазначає, що документи підтверджуючи якість продукції йому не передавались, а позивач стверджує, що зазначені документі були передані відповідачу.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, вважає, що другим відповідачем не доведена відсутність документів, підтверджуючих якість товару, при прийманні товару.

Так, у п. 4 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробнично –технічного призначення та товарів народного споживання по якості»№ П-7, зазначено, що приймання продукції по якості та комплектності проводиться в точної відповідності зі стандартами, технічними умовами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність продукція, яка постачається/ технічний паспорт тощо / Відсутність зазначених супровідних документів не зупиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт о фактичної якості та комплектності одержаної продукції і у акті зазначається, які документи відсутні.

Другий відповідач не надав доказів наявності зауважень по якості та комплектності продукції або про відсутність документації на час прийняття продукції від позивача, акт прийняття по якості не складався, відсутні також листи та відповідні претензії на час прийняття товару.

Як свідчать матеріали справи продукція, яка є предметом договору має відповідні сертифікати, які неодноразово, зокрема 14.01.2011р., 15.04.2011р.,18.07.2011р., 20.09.2011р. передавались другому відповідачу.

Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, а у разі не передання продавцем приналежностей товару або зазначених документів у встановлений строк, покупець вправі відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцев.

Як свідчать матеріали справи з моменту приймання товару, тобто з 14.01.2010р., другий відповідач не вимагав від позивача надання йому або складання додаткових документів на підтвердження якості поставленої продукції та не встановлював строк для їх надання, не відмовлявся від договору та не повернув продукцію позивачу.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що претензії щодо відповідності документів, підтверджуючих якість продукції виникли тільки після пред’явлення претензії позивача 22.07.2011 року/ у відповіді на претензію позивача №17/1051-4309/, а вимога про надання сертифікатів якості взагалі не направлялась.

При цьому судом не досліджувались матеріали підтверджуючи неодноразове направлення другому відповідачу відповідних сертифікатів та паспортів - інструкції, зокрема супровідний лист від 14.01.2011р., опис вкладення у цінний лист від 15.04.2011р., опис вкладення у цінний лист від 19.07.2011р. та опис вкладення у цінний лист від 09.11.2011р. на підтвердження повторного надсилання оригіналів сертифікатів та паспортів-інструкцій по договору № 14/2061 від 24.12.2008р.

Суд першої інстанції зробив помилковий висновок що, договором встановлений обов'язок позивача передати відповідачу оригінали сертифікатів на іноземну продукцію з використанням перекладу, оскільки жодним пунктом договору не передбачено надання таких документів.

Отже, господарський суд безпідставно вважав, що позивач не надав сертифікатів якості на продукцію, хоча матеріали справи підтверджують, що другий відповідач мав сертифікати, які посвідчують якість продукції.

Суд першої інстанції неправомірно вважав, що продукція передана не за договором, при цьому не взяв до уваги видаткову накладну № 05 від 14.01.2010р. на суму 111720,60 грн. разом з довіреністю № 49 від 14.01.2010р. на отримання цінностей саме за договором № 14/2061 від 24.12.2008р., оскільки видаткова накладна № 5 від 14.01.2010р. містить посилання саме на довіреність № 49 від 14.01.2010р. В графі "на отримання цінностей за" довіреності № 49 від 14.01.2010р. зазначено саме договір № 14/2061 від 24.12.2008р.

Як свідчать матеріали справи за накладною № 5 від 14.01.2010р. другим відповідачем отримано 4 ножи та 4 пластини до радіусної головки, кількість та найменування товару повністю співпадає з найменуванням та кількістю товару зазначеної на зворотній стороні довіреності № 49 від 14.01.2010р., на адресу позивача жодних зауважень стосовно отриманого за накладною № 5 від 14.01.2010р. товару не надходило.

Отже, продукція по спірній накладній № 05 від 14.01.2010р. на суму 111720,60 грн. передавалась в рамках спірного договору № 14/2061 від 24.12.2008р., про що свідчить довіреність № 49 від 14.01.2010р. з посиланням саме на спірний договір № 14/2061 від 24.12.2008р.

Другий відповідач не надав документів підтверджуючих знаходження продукції на відповідальному зберіганні або повернення спірної продукції позивачу, тобто продукція використана в виробництві другого відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги надані позивачем в якості доказу на підтвердження впровадження другим відповідачем продукції у виробництво копії службових листувань та копію акту впровадження у виробництво до договору № 14/2061 від 24.12.2008р. та опис вкладення у цінний лист від 17.12.2011р. про направлення акту на адресу другого відповідача.

Другий відповідач не надав ніяких заперечень відносно зазначеного акту та доказів не впровадження продукції в виробництво.

Крім того, податкова накладна № 5 від 14.01.2010р. віднесена до податкового кредиту ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», що свідчить про використання отриманого товару у власній господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що в зв’язку з тим, що другий відповідач не надав доказів підтверджуючих відсутність сертифікатів та інших документів, не довів наявність порушення зобов’язання по передачі зазначених документів позивачем, відсутні відповідні акти та вимоги про надання документів при прийманні товару, не відмовився від договору та не повернув продукцію позивачу,продукція впроваджена в виробництво рішення суду в частині відмови у стягнені 111720,6 грн. заборгованості підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 8.1.договору передбачено, що у разі порушення покупцем строку щодо повної та своєчасної оплати передбачено нарахування пені у розмірі 0,15% та не більш подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 15116,87 грн. інфляційних, 8043,88 грн. пені. підлягають задоволенню.

Крім того, 24 грудня 2008р. між ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»та ТОВ «ЦІЛЬ-8»укладений договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ «ЦІЛЬ-8»поручається перед ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»за виконання обов'язку ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»,м. Краматорськ, ВАТ»ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», щодо оплати вартості товару за договором № 14/2061 від 24.12.2008р., укладеним між ТОВ«ОРГПРІМТВЕРДОСПЛАВ»та ВАТ«ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ».

Відповідно до п. 3.1 договору поруки від 24.12.2008р. ТОВ «ЦІЛЬ-8»зобов'язалося у разі порушення ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»обов'язку за договором№14/2061 від 24.12.2008р. самостійно виконати зазначений обов'язок ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»перед ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ», включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, на підставі письмової вимоги ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»в десятиденний строк.

Згідно п. 5.1 договору поруки від 24.12.2008р. ТОВ «ЦІЛЬ-8»та ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»несуть солідарну відповідальність перед ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»за прострочення оплати послуг ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»за договором № 14/2061 від 24.12.2008р. у вигляді трьох відсотків річних від простроченої суми.

ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»прострочило виконання свого обов'язку щодо своєчасної сплати послуг ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»за договором № 14/2061 від 24.12.2008р., тому ТОВ «ЦІЛЬ-8»несе солідарну відповідальність з ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»за прострочення оплати послуг ТОВ «ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ»у вигляді трьох відсотків річних від простроченої суми (111720,60 гри.), що складає суму у розмірі 5766,62 грн. (з 15.02.2010р. по 22.10.2011р., розрахунок: 111720,60 грн. х 628 днів х 0,03 / 365 днів = 5766,62 грн.)

В зв’язку з чим річні у сумі 5766,62 грн. підлягають стягненню солідарно з першого та другого відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що другим відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичних обставин справи, а мотиви заявника скарги можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 526, 610,611,625 ЦК України, ст. ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2011 р. у справі № 5023/8753/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ "Енергомашспецсталь, м. Краматорськ (84306, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602 ) на користь ТОВ "Оргпрім Твердосплав", м. Харків (61054, м. Харків, вул. Магаданська,7 код 32761512) 111720,62 грн. основного боргу, 15116,87 грн. інфляційних витрат, 8043,88 грн. пені, 1420 грн. держмита, 236 грн. судових витрат,1420 грн. держмита по скарзі.

Стягнути солідарно з ТОВ "ЦІЛЬ-8, м. Харків (61120, м. Харків, вул. Тимурівців,34 кв. 150, код 34632240 ) та ВАТ "Енергомашспецсталь, м. Краматорськ ( 84306, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602 ) на користь ТОВ "Оргпрім Твердосплав", м. Харків ( 61054, м. Харків, вул. Магаданська,7 код 32761512 ) 5766,62 грн. річних.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 06.02.2012 р.