Постанова № 21436356, 14.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р.Справа № 5016/3678/2011(17/173)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 09/14 від 07.02.12 р.

від відповідача:

-Константиновський Г.Б. голова правління, паспорт серія НОМЕР_1, дата видачі : 23.12.97 р.;

-ОСОБА_2., довіреність б/н від 01.10.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Машпроект”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.2011 р.

по справі № 5016/3678/2011(17/173)

за позовом відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі за текстом - ВАТ „Миколаївська ТЕЦ”)

до обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Машпроект” (далі за текстом - ОСББ „Машпроект”)

про стягнення 38185,81 грн.

В С Т А Н О В И В:

28.10.11р. ВАТ “Миколаївська ТЕЦ” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСББ “Машпроект” про стягнення заборгованості у сумі 24317,61 грн. за поставлену теплову енергію у період з листопада 2009 р. по вересень 2011 р., а також за прострочення оплати основного боргу збитки від інфляції у сумі 7190,35 грн. за період з грудня 2010 р. по вересень 2011 р., 3% річних 2266,21 грн. за період з 26.11.09 р. по 30.09.11 р., пеню у сумі 4411,64 грн. на заборгованість:

- жовтня 2010 р. за період з 26.10.10 р. по 21.02.11 р.

- листопада 2010 р. за період з 26.11.10 р. по 13.01.11 р.

- грудня 2010 р. за період з 26.12.10 р. по 16.02.11 р.

- січня 2011 р. за період з 26.01.11 р. по 22.03.11 р.

- лютого 2011 за період з 26.02.11 р. по 25.08.11 р.

- березня 2011 р. за період з 26.03.11 р. по 25.09.11 р.

- квітня 2011 р. за період з 26.04.11 р. по 30.09.11 р.,

а всього на загальну суму у розмірі 38185,81 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.11 р. (суддя Коваль С.М.) позов ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі 24 317,61 грн., інфляційні втрати - 7 190,35 грн., 3% річних - 2 266,21 грн., пеню - 2000,00 грн., 381,86 грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт споживання відповідачем теплової енергії на суму 24317,61 грн. та прострочення її оплати, а тому суд задовольнив всі вимоги позивача у повному обсязі, крім пені, яку відповідно із ст.233 ГК України зменшив до 2000 грн. з урахуванням майнового стану сторін та ступені виконання відповідачем своїх зобовязань. У звязку із чим суд 1 інстанції відмовив у задоволенні позову щодо стягнення 2411,64 грн. пені.

Не погоджуючись із рішенням суду 1 інстанції ОСББ „Машпроект” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 23.11.11 р. та прийняти нове, яким залишити позов ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” без розгляду, оскільки оскаржене рішення прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, ОСББ „Машпроект” посилається на те, що суд 1 інстанції не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання, та розглянув спір за відсутністю представника ОСББ „Машпроект”. Повідомлення про отримання поштового відправлення (т.2 а.с.26) підписано невідомою особою.

Скаржник також зазначає на те, що позивач не надіслав йому а ні позову, а ні додатків до нього, а тому суд 1 інстанції повинен був повернути позовну заяву без розгляду.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що позивачем в ході розгляду справи було надано до суду повідомлення та платіжні доручення, згідно з якими ОСББ „Машпроект” сплатило частину боргу у сумі 7400 грн., але суд 1 інстанції прийняв рішення без врахування вказаної часткової оплати боргу.

До того ж позивач не повідомив суд про те, що ОСББ „Машпроект” 21.11.11 р. сплатило в погашення боргу ще 1800 грн., а суд 1 інстанції не перевірив стан взаєморозрахунків сторін станом на дату винесення рішення по справі.

ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” відзив на апеляційну скаргу не надав, однак його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 23.11.11 р. без змін, вважаючи його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та наявним матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

10.10.00 р. між ДП “Миколаївська теплоелектроцентраль” (Енергопостачальна організація), правонаступником якого є ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” та ОСББ “Машпроект” (Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 2492 (далі за текстом - Договір).

Відповідно із умовами Договору, Енергопостачальник зобовязався постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а останній зобовязався оплачувати теплову енергію в терміни, передбачені цим договором.

Договір, згідно п.10.4 пролонгувався на кожний наступний рік, так як за місяць до закінчення строку дії Договору про його припинення не було заявлено письмово жодною із сторін.

У звязку з тим, що обєкт теплоспоживання Споживача за адресою: м. Миколаїв, вул. Чайковського, 6А, кв. 26, обладнаний приладом обліку теплової енергії, її облік здійснювався Енергопостачальною організацією відповідно до наданих Споживачем звітів, згідно з умовами п.5.3 Договору.

Відповідно до п.6.3 Договору, споживач зобовязаний сплачувати за 20 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковим періодом є календарний місяць) вартість зазначеної в Договорі кількість теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 6.4. договору встановлено, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця. Отже, датою остаточного розрахунку за теплову енергію, спожиту в поточному місяці, є 25 число поточного місяця.

За умовами пункту 5.7. договору, Споживачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом пяти календарних днів підписати зазначений акт і один примірник направити на адресу Енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом пяти днів мотивованої відмови від підписання або неповернення підписаного примірника Енергопостачальній організації, акт приймання-передачі теплової енергій у гарячій воді вважається прийнятим споживачем.

У звязку із тим, що відповідач не надавав позивачу обґрунтованої відмови від підписання актів приймання-передачі теплової енергії, акти приймання-передачі є прийнятими ним та, відповідно, обсяги спожитої теплової енергії є узгодженими.

За період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. Енергопостачальна організація виконала взяті на себе зобовязання з постачання теплової енергії, натомість Споживач порушив порядок розрахунків за Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість останнього за спожиту теплову енергію.

За період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. включно нараховано до сплати 347 608,16 грн., сплачено частково у сумі 345 183,88 грн., з яких 323290.55 грн. є оплатою теплової енергії спожитої за період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. тобто за спірний період, а 21893,33 грн. є оплатою за період, який передував спірному періоду, і ці грошові кошти були стягнуті рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.11.09 р. по справі № 15/395/09.

Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у спірний період на час подачі позову становить 24317,61 грн., що підтверджується звітами відповідача про обсяги спожитої теплової енергії, актами прийому-передачі теплової енергії, рахунками позивача на оплату спожитої теплової енергії у спірний період, платіжними дорученнями про часткову сплату спожитої теплової енергії.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у томі 2 на аркушах 30, 31 містяться 2 платіжних доручення від 16.11.11 р. та 17.11.11 р., за якими сплачено загальну суму 7400 грн. в рахунок погашення боргу за спірний період.

Однак, місцевий господарський суд не звернув уваги на вказані документи і визначив основний борг без врахування вищезазначеної суми оплати.

Крім того, місцевий господарський суд не перевірив стан взаєморозрахунків між сторонами на час прийняття оскарженого рішення, тому судова колегія відповідно із ст.101 ГПК України вважає за можливе залучити до матеріалів справи надане відповідачем платіжне доручення №113 від 21.11.11 р. на суму 1800 грн., яким також частково погашено основний борг.

Вищенаведене свідчить про те, що основний борг відповідача на час прийняття місцевим господарським судом оскарженого рішення становив 15117,61 грн. (24317,61 грн. - 9200 грн. = 15117,61 грн.)

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача підлягає стягненню 15117,61 грн. основного боргу.

Приймаючи до уваги, що після подання позивачем позову відповідач частково сплатив основний борг у сумі 9200 грн., судова колегія вважає за необхідне припинити провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення 9200 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно з розрахунком позивача складає, відповідно, 7 190,35 грн. інфляційних витрат, 2 266,21 грн. 3% річних і ці позовні вимоги правомірно задоволені судом 1 інстанції.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання на кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 Договору передбачена відповідальність Споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені. Так відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та умов Договору, сума пені, нарахована позивачем, становить 4 411,64 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені є обґрунтованими.

При цьому судова колегія вважає, що суд 1 інстанції при вирішенні даного спору правомірно застосував положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням майнового стану сторін та ступені виконання відповідачем своїх зобовязань і зменшив суму пені до 2000 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника, про те що суд 1 інстанції не переконався у фактичному повідомлені відповідача про час і місце судового засідання, оскільки на час прийняття оскарженого рішення у суду 1 інстанції не було підстав для того щоб піддавати сумніву поштове повідомлення про вручення відповідачу поштової кореспонденції, так як воно містило всі необхідні реквізити щодо відповідача, а саме підпис та прізвище керівника ОСББ „Машпроект”.

Не заслуговують на увагу й доводи скаржника щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду, оскільки відповідач на час апеляційного провадження не позбавлений можливості ознайомитися з усіма матеріалами справи та зробити копії необхідних йому документів.

В судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що позивач невірно розрахував пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, посилаючись на наявність додаткових угод про розстрочення оплати боргу. Однак, судова колегія ці доводи скаржника до уваги не прийняла, оскільки скаржником не надано іншого розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, в додаткових угодах не зазначено за які періоди виникли заборгованості по розстроченим сумам, а відповідно із цим неможливо співставити ці суми з розрахунками позивача та спростувати їх.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ОСББ „Машпроект” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.11 р. зміні.

Згідно із ст. 49 ГПК України, судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Машпроект” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.11 р. змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” задовольнити частково.

Провадження у справі щодо позовних вимог відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” про стягнення 9200 грн. основного боргу припинити.

Стягнути з обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Машпроект” (54042, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 6А, кв. 26, ідентифікаційний код 22440780) на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, ідентифікаційний код 30083966) основний борг у сумі 15117 (пятнадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 61 коп., інфляційні втрати в розмірі 7 190,35 грн. (сім тисяч сто девяносто грн. 35 коп.), 3% річних в розмірі 2 266,21 грн. (дві тисячі двісті шістдесят шість грн.. 21 коп.), пеню в розмірі 2000,00 (дві тисячі грн. 00 коп.) грн., 381,86 грн. (триста вісімдесят одна грн.. 86 коп.) державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.”

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, ідентифікаційний код 30083966) на користь обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Машпроект” (54042, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 6А, кв. 26, ідентифікаційний код 22440780) 39 грн. 99 коп. витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 15.02.12 р.

Головуючий суддяМ.С. Петров

СуддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов