Постанова № 21436353, 14.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р.Справа № 5016/1468/2011(8/58)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 19 від 13.02.12 р.

від відповідача: не зявився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.2011 р.

по справі № 5016/1468/2011(8/58)

за позовом товариства з додатковою відповідальністю „Миколаївмеблі” (далі за текстом - ТДВ „Миколаївмеблі”)

до публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” (далі за текстом ПАТ „Миколаївобленерго”)

про спонукання до укладення договору

В С Т А Н О В И В:

18.05.11 р. ВАТ “Миколаївмеблі” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про спонукання ПАТ “Миколаївобленерго” до укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж №1-44/37 від 11.08.2010 р. на умовах, запропонованих у Протоколі розбіжностей від 03.09.10 р. з урахуванням додатково погоджених позицій сторін у Протоколі узгодження розбіжностей до проекту договору №1-44/37 від 11.08.2010 р. між ВАТ „ЕК “Миколаївобленерго” та ВАТ “Миколаївмеблі” від 22.11.2010 року та в Доповненнях до Протоколу узгодження розбіжностей від 22.11.2010 р. до проекту Договору №1-44/37 від 11.08.2010 р. між ВАТ „ЕК “Миколаївобленерго” та ВАТ “Миколаївмеблі” від 17.12.2010 р. (далі Договір), на умовах позивача.

Отримавши від відповідача первинні документи щодо фіксації обсягів електричної енергії, переданої через РП-106, заявою № 54 від 18.08.2011р. ТДВ „Миколаївмеблі” уточнив позовні вимоги шляхом внесення отриманих від відповідача даних до Додатку № 7 до Договору.

Ухвалою від 11.08.2011р. суд замінив позивача у справі Відкрите акціонерне товариство “Миколаївмеблі” на товариство з додатковою відповідальністю “Миколаївмеблі”.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.08.11 р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов ТДВ „Миколаївмеблі” задоволено. Як вбачається з резолютивної частини рішення судом першої інстанції вирішено вважати укладеним між сторонами договір про спільне використання технологічних електричних мереж №1-44/37 від 11.08.2010 р. на умовах зазначених у цьому договорі, та умовах запропонованих позивачем у протоколі розбіжностей від 03.09.2010 року з урахуванням погоджених позицій сторін у протоколі узгодження розбіжностей від 22.11.2010 року та в доповненнях від 17.12.10 р. до вказаного протоколу узгодження розбіжностей. Крім того, судом 1 інстанції враховано уточнення позивача, внесені в ході розгляду спору по суті, які грунтуються на додатково наданих з боку відповідача доказах щодо кількісного складу споживачів, які отримують електричну енергію через електричну мережу позивача, а також їх загального обсягу споживання електричної енергії за 2009-2010 р.р.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що договір від 11.08.10 р. на умовах, викладених позивачем у його позовній заяві з урахуванням внесених уточнень, які ґрунтуються на додатково наданих з боку відповідача доказах щодо кількісного складу споживачів, які отримують електричну енергію через електричну мережу позивача, а також їх загального обсягу споживання електричної енергії за 2009-2010 р.р., відповідає вимогам чинного законодавства України, в договорі наявні усі істотні умови.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відразу ж після отримання від позивача Протоколу розбіжностей від 03.09.10 р. відповідач ще до подачі свого позову за справою № 4/128/10 вчинив дії щодо транзиту електричної енергії через електричну мережу позивача і продовжує їх вчиняти до теперішнього часу. Це було підтверджено представником відповідача в ході судових засідань, а також виписаними відповідачем субспоживачам позивача рахунками на оплату спожитої ними електричної енергії (рахунки ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” № 44/2847/9 від 20.09.10 р., № 44/2847/10 від 20.10.10 р., № 44/2847 від 20.07.11 р. (одержувач субспоживач “Динха”), акти про використану субспоживачами електричну енергію за 2010 р. тощо. Таким чином, своїми діями ПАТ “Миколаївобленерго”, відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, підтвердило прийняття пропозиції позивача і укладення між сторонами Договору від 11.08.2010 р. на умовах, викладених позивачем у його позовній заяві.

Доводи відповідача щодо необхідності припинення провадження у даній справі у звязку із тим, що цей спір між тими ж сторнами, з тим же предметом і з тих же підстав вже було вирішено господарським судом Миколаївської області у справі №4/128/10 судом 1 інстанції не прийнято до уваги з посиланням на те, що спір між сторонами щодо укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж, який є предметом позову позивача по справі № 5016/1468/2011(8/58), вирішений не був. Суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій у своїх рішеннях по справі № 4/128/10 констатували, що “розбіжності між сторонами щодо істотних умов договору залишилися поза межами заявленого ПАТ “Миколаївобленерго” позову, а тому не могли бути врегульовані судом в судовому порядку”, як того вимагають, зокрема, положення ст. 187, ч. 7 ст. 181 ГК України. У звязку з цим позовні вимоги відповідача були визнані господарськими судами всіх інстанцій такими, що не підлягають задоволенню. Натомість позовні вимоги позивача по справі № 5016/1468/2011(8/58) включають усі істотні умови договору про спільне використання технологічних електричних мереж, які передбачені п. 5.17 ПКЕЕ. Таким чином, підстави позову у справах № 4/128/10 та 5016/1468/2011(8/58) є різними. Отже, відмова відповідачу у задоволенні його позовних вимог по справі № 4/128/10 не створює підстав для припинення провадження у справі чи для відмови у позові.

Не погоджуючись із рішенням суду 1 інстанції, ПАТ „Миколаївобленерго” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 18.08.11 р. та прийняти нове, яким відмовити у позові ТДВ „Меблі”, оскільки оскаржене рішення не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, ПАТ „Миколаїобленерго” зазначає, що позивач, звертаючись із даним позовом не надав йому проект договору для розгляду у встановлені ст. 181 ГК України строки. Висновок місцевого господарського суду про те, що редакцію договору, викладену в позовній заяві, не можна вважати новим проектом договору є помилковим, оскільки договір в редакції проекту договору ПАТ „Миколаївобленерго” №1-44/37 від 11.08.10 р. та протоколу розбіжностей від 03.09.11 р. не відповідає редакції договору, викладеній в позовній заяві. Зокрема договір в редакції позивача, наведеній в позовній заяві, доповнено пунктом 8.3.1, якого не було раніше.

Скаржник також зазначає, що місцевий господарський суд прийнявши та розглянувши позов не врахував тієї обставини, що у спірного договору в редакції позивача, викладеній в позовній заяві, відсутній додаток № 4 „Кошторіс обгрунтованих витрат”, а тому даний спірний договір не може бути укладений, оскільки поза межами цього позову залишилися ітотні умови договору, які не врегульовані сторнами і не можуть бути предметом розгляду даної справи, оскільки у позовній заяві ці умови договору, як спірні, не зазначені.

На думку скаржника позивач, звертаючись із даним позовом також не зазначив тих же неврегульованих сторонами істотних умов договору, які в своєму позові не зазначило і ПАТ „Миколаївобленрго” у справи №4/128/10, а тому обидва позови є ідентичними з одним і тим же предметом та піставою. Оскільки цей спір вже було вирішено у справі №4/128/10, то місцевий господарський суд повинен був припинити провадження у даній справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

Скаржник також вважає, що спірний договір в редакції, зазначеній в оскарженому рішенні суду 1 інстанції всупереч вимогам п.1.7 ПККЕ не відповідає типовій формі договору.

ТДВ „Меблі” у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.11 р. без змін, вважаючи його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та наявним матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладення договорів, відповідно до якого господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

За приписами ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 04-18/409 від 11.08.2010 р. ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” надіслало на адресу позивача на розгляд та підписання два примірники договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-44/37 від 11.08.2010 та додатки до нього.

Розглянувши запропонований відповідачем проект договору у 20-денний строк, ВАТ „Миколаївмеблі” листом № 95 від 03.09.2010 р. надіслало відповідачу підписаний ним Договір та додатки до нього разом з протоколом розбіжностей, керуючись положенням ч. 4 ст. 181 ГК України.

Відповідно до положень п. 1.7 ПКЕЕ основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення договору є обовязковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно із п.7 ст.181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов»язковим для сторін на підставі закону, або сторона виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарі (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжносей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як вбачається з наявних матеріалів справи 29.09.10 р. ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ „Миколаївмеблі” з вимогою про зобовязання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-44/37 від 11.08.10р. на умовах проекту, наданого ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 24.09.10р. та викладення пунктів та підпунктів договору 2.6, 2.7, 2.9, 6.6, 7.2, 7.3, 8.1.3, 8.1.4, 8.3.2, 9.1, 10.4, пункти 1, 8, 6 додатку № 1, пунктів 2.1, 2.2 додатку №3.

У задоволенні вищезазначеного позову ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” відмовлено з огляду на те, що частина істотних умов спірного договору залишилися за межами позовних вимог та не врегульовані сторонами відповідно до вимог ст.181 ГК України, а тому цей договір не може бути визнаний укладеним ні в редакції, що вимагає позивач, ні в редакції , що вимагає відповідач.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТДВ „Меблі” при подачі даного позову в позовній заяві зазначило спірними умови договору, які містяться у додатку №4 „Кошторіс обгрунтованих витрат”, при цьому сам додаток № 4 до спірного договору не додало і зміст його в позовній заяві не визначено.

Слід зазначити, що а ні позивач, а ні відповідач не складали додатку №4 „Кошторіс обгрунтованих витрат” і цього додатку до спірного договору взагалі не існує.

В той же час у вказаному додатку повинні миститься істотні умови договору, оскільки згідно із п.2.1 додатку 3 „Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж” до спірного договору вбачається, що вихідні данні для виконання розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж ТДВ „Меблі” містяться у додатку №4 „Кошторіс обгрунтованих витрат”.

Таким чином, у додатку № 4 повинні миститися істотні умови договору, оскільки як зазначалося вище від вихідних даних додатку 4 залежить розмір плати за спільне використання технологічними електричними мережами.

За таких обставин судова колегія вважає, що без визначення сторонами умов договору додатку № 4 „Кошторіс обгрунтованих витрат”, які є істотними та фактично залишилися поза межами позовних вимог та не врегульовані сторонами відповідно до вимог ст. 181 ГК України, спірний договір не може бути визнаний судом укладеним, оскільки згідно із ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо він містить всі істотні умови.

З огляду на вищенаведене апеляційна скарга ПАТ „Миколаївобленерго” підлягає задоволенню з підстав, наведених у мотивувальній частині цієї постанови, рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.11 р. скасуванню, а у позові ТДВ „Меблі” слід відмовити.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо припинення провадження у даній справі, оскільки предмет позову у даній справі не є тотожнім предмету позову у спроаві №4/128/10, так як у даній справі позивачем визначено більше спірних пунктів договору.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скарга публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” задовольнити , рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.11 р. скасувати, а у позові товариства з додатковою відповідальністю „Миколаївмеблі” відмовити.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю „Миколаївмеблі” (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 96/1, р/р 26009301555 в Оперу ОУ Ощадбанка, МФО 326461, ідентифікаційний код 00274938) на користь публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р 26005301007765 в Миколаївській філії АКБ „Форум” у м. Миколаєві, МФО 326988, ЄДРПОУ 23399393) витрати по сплаті судового збору за подачу апелчуційної скарги у сумі 536 грн. 50 коп.

3. Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 15.02.12 р.

Головуючий суддяМ.С. Петров

СуддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов