Постанова № 21436107, 02.02.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2012 року Справа № 6/5005/8829/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.

Секретар судового засідання Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №66/28-06 від 11.07.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № б/н від 20.10.11р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Ігренської виправної колонії №133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.11р. у справі № 6/5005/8829/2011

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ Дніпропетровської міської ради

до Ігренської виправної колонії №133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 91 383,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011р. Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Ігренської виправної колонії №133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ про стягнення 91 383,56 грн.

Під час розгляду справи в першій інстанції, Позивач надав заяву про уточнення до позовної заяви, де просив суд стягнути з Відповідача суму заборгованості по сплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних на загальну суму 91383, 56 грн., з якої 81567, 13 грн. сума основного боргу, 7890,68 грн. сума інфляційних витрат та 1925, 75 грн. 3% річних а також витрати по сплаті державного мита у сумі 913, 84 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн. користь Позивача по справі.

Також Позивач просив суд змінити назву Позивача з міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.11.р. по справі № 6/5005/8829/2011 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволенні частково.

Змінено назву Позивача з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради.

Стягнуто з Ігренської виправної колонії № 133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (49115, м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, б.5, код ЄДРПОУ 08563027, р/р 35222005006368 УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, код ЄДРПОУ 03341305, п/р 26007301117501 в філії АБ "Південний" в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) 25 347,39грн. (двадцять п'ять тисяч триста сорок сім грн. 39 коп.) - основна заборгованість; 1 925,75грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять грн. 75 коп.) - 3 % річних; 7 890,68грн. (сім тисяч вісімсот дев'яносто грн. 68 коп.) - сума інфляційних втрат; 351,65грн. (триста п'ятдесят одна грн. 65 коп.) - державного мита; 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесені оскарженого рішення господарський суд виходив з того, що Позивачем було доведено неналежне виконання Відповідачем грошового зобов”язання за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення № 5169, але враховуючи сплив строку позовної давності, позовні вимоги задоволені частково.

Не погодившись з оскарженим рішенням, Відповідач по справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Відповідача просить суд залишити оскаржене рішення господарського суду від без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по даному спору 07.02.2003р. укладений договір про надання послуг водопостачання та водовідведення № 5169 (далі - Договір).

Згідно умов укладеного Договору, його предметом являються зобов'язання водоканалу (позивача у справі) по наданню абоненту (відповідачу у справі) послуг водопостачання та водовідведення, а також зобов'язання абонента (відповідача у справі) по сплаті наданих послуг.

Згідно пункту 5.3 укладеного між сторонами договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент (відповідач у справі) зобов'язаний оплатити надані послуги до 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Виходячи з вищевикладеного суд дійшов наступного висновку:

Позивач стверджує, що ним було надано Відповідачу послуги водопостачання та водовідведення на виконання умов укладеного Договору, однак у зв'язку з неналежним виконанням останнім договірних зобов'язань щодо оплати послуг водовідведення у період з квітня 2004 року по грудень 2004 року, станом на 01.07.2011р. утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, яка складає 81 567,13грн.

У зв”язку з чим, Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, направлено Відповідачу претензію № 2988/28/-06 від 10.05.2011р. з вимогою негайного виконання зобов'язання за договором у добровільному порядку шляхом оплати заборгованості у розмірі 81 567,13грн. (а.с.20).

Однак, вбачається, що зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою звернення Позивача до суду з позовною заявою.

Господарським судом було встановлено, що на підставі договору укладеного між сторонами заборгованість Відповідача перед Позивачем складає - 81 567,13грн. за період з квітня 2004 року по грудень 2008 року.

Згідно заяви Відповідача, поданої в господарський суд під час розгляду справи останній просить суд застосувати строк позовної давності, щодо заявлених Позивачем вимог за Договором.

За ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що строк позовної давності застосовується лише за заявою сторони. Для правильного застосування строку позовної давності, суд повинен визначити строк виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором.

Згідно положенням ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На підставі зазначеного, господарський суд, враховуючи сплив строку позовної давності, частково задовольнив заявлені Позивачем грошові вимоги до Відповідача у розмірі - 25 347,39грн., у зв”язку з обгрунтованістю та доведеністю заявлених Позивачем вимог в цій частині. .

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” споживачем питної води є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Частиною 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" покладено на споживачів питної води обов'язок своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

відповідності з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні

встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання с його невиконання або виконання з порушенням умов і в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем також нараховано 7 890,68грн. - сума інфляційних втрат та 1 925,75грн. - 3 % річних.

Скаржник, в апеляційній скарзі стверджує про відсутність з його боку заборгованості перед Позивачем за Договором, посилаючись на платіжне доручення № 156 від 23.09.08р. та платіжне доручення № 176 від 20.11.08р., де в графі “призначення платежу” зазначено “...згідно акту № 77026 від 01.08.08р. згідно договору № 5169 від 09.02.08р.”, в той час, як відповідно до п. 5.4 Договору, на вимогу однієї із сторін Договору, станом на 1 січня року, який наступає за розрахунковим, здійснюється звірка рахунків, яка оформляється актом звірки.

За п. 5.2 Договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до діючого законодавства України на підставі виставлених рахунків, згідно встановленим тарифам.

До того, ж Скаржник в зазначених вище платіжних дорученнях, доданих до апеляційної скарги (а.с. 130-131), посилається на акт №77026 від 01.08.08р., який до матеріалів справи не додав, до того ж, зазначені платіжні доручення не містять відомостей про період, за який проводились розрахунки.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить висновку про те, що позовні вимоги правомірно задоволенні частково, а обставини, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків, зазначених в рішенні.

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Відповідача - Ігренської виправної колонії №133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ судовий збір за розгляд справи № 6/5005/8829/201 в апеляційній інстанції.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ігренської виправної колонії №133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.11р. у справі № 6/5005/8829/2011 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської від 27.09.11р. у справі № 6/5005/8829/2011 - залишити без змін.

Стягнути з Ігренської виправної колонії №133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції у розмірі - 913, 84 грн.

Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяП.П.Павловський

СуддяВ.В. Швець

09.02.12