Постанова № 21436092, 30.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2012 року Справа № 5005/3031/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача)

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі: Єрьоміній К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 01.07.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №30 від 29.12.12; ОСОБА_3 представник, довіреність №02 від 17.01.12;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.11 у справі №5005/3031/2011

за позовом Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, м. Дніпропетровськ

до державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання внести зміни до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.11р . (суддя Широбокова Л.П.) зобовязано державне підприємство "Дніпропетровський метрополітен" укласти п. п. 4.1., 4.2. Договору №2 від 01.04.2008р. на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування, укладеного між Державним підприємством "Дніпропетровський метрополітен" та Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном (внести зміни) в наступній редакції:

Пункт 4.1. “Вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування Дніпропетровського ВГРЗ згідно з калькуляцією, що додається до цього Договору і становить 976 800,00 грн. на рік (дев'ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) без ПДВ”.

Пункт 4.2. “Перерахування коштів проводиться щомісячно в розмірі 81 400,00 грн. (вісімдесят одна тисяча чотириста гривень 00 копійок) без ПДВ в термін до 25 числа місяця, що слідує за звітним, згідно наданим Виконавцем рахункам та актам виконаних робіт за договором”.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нового про відмову у позові. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права. В обґрунтування її доводів відповідач зокрема посилається на те, що він не згоден із збільшенням ціни договору за запропонованою позивачем додатковою угодою, у звязку з чим така угода не може бути укладена на підставі ч. 8 ст. 181 ГК України, оскільки не досягнуто згоди сторін щодо істотної умови договору, якою є його ціна.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

По справі оголошувалась перерва до 30.01.2012 р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між сторонами укладено договір на постійне і обов`язкове аварійно рятувальне обслуговування від 01.04.2008р. № 2 (надалі договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов`язався забезпечити: цілодобове оперативне чергування відділень і командного складу загону, готових до негайного виконання робіт за призначенням на об'єктах замовника; оснащення відділень устаткуванням; доставку відділень на аварійний об'єкт; надання кваліфікованої медичної допомоги потерпілим в осередку аварії, надзвичайної ситуації в догоспітальний період; комплектування особовим складом, що відповідає вимогам кваліфікаційної підготовленості і професійної придатності; обов'язкове тренування особового оперативного складу; нагляд і контроль за фактичним станом підготовленості обслуговуваних об'єктів, тощо.

Згідно з п.3.8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу, відповідно до умов договору, постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування. Вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування позивача згідно з калькуляцією, що додається до договору і становить 293 040,00 грн. без ПДВ на рік (п.4.1 договору). Перерахування коштів проводиться щомісячно в розмірі 32 560 грн. до 25 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з рахунками та актами виконаних робіт за договором (п.4.2 договору). У всіх випадках збільшення витрат на утримання загону, що пов'язані зі збільшенням заробітної плати, вартості матеріалів та інше, відповідач на підставі наданих позивачем підтверджувальних документів, проводить перерахунок та компенсацію фінансування після письмового узгодження сторонами (п.4.4 договору).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що п. п. 4.1., 4.2. договору (вартість договору та порядок розрахунків) повинні бути переглянуті сторонами впродовж 30 календарних днів з моменту фактичного введення в дію нового тарифу на перевезення пасажирів у Дніпропетровському метрополітені.

Наказом начальника ДП “Дніпропетровський метрополітен” від 09.09.2009р. за №277, який було видано на підставі Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 05.08.2009р. №Р-365/0/3-09, було збільшено тариф на перевезення пасажирів у Дніпропетровському метрополітені до 1 грн. 50 коп. за одну поїздку. Із зміною вказаної істотної обставини сторони повязали внесення змін до договору в частині вартості послуг позивача.

Листом від 08.12.2010р. №418 України позивач на підставі ч. 2 ст. 188 ГК України направив відповідачу проект додаткової угоди № 1 з кошторисом від 01.01.2011р. до договору №2 від 01.04.2008р. на постійне та обов`язкове аварійнорятувальне обслуговування, в якому позивачем запропонована нова вартість постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування в сумі 81 400,00 грн. Дана сума обчислена на підставі зростання ціни однієї поїздки в метрополітені в 2,5 рази, тобто узгоджена сторонами вартість аварійно-рятувального обслуговування на місяць 32 560,00 грн. помножена на 2,5 рази зростання вартості проїзду в метро становить 81400,00 грн щомісячно та 976800,00 грн. на рік.

Листом № НА-33/1626 від 22.12.2010р. відповідач відмовився від укладення додаткової угоди № 1 від 01.01.2011р.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 187ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Постійному та обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами зокрема підлягають споруди транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня безпеки їх експлуатації (морські та річкові порти, аеродроми та аеропорти, метрополітен тощо).

Постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями) відповідно до п. 3.3. Порядку обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затв. наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 листопада 2003 р. N 440 (надалі також Наказ №440), здійснюється на підставі договору на постійне та обов'язкове обслуговування.

Відповідно до п.п. 3.9., 3.6. цього Наказу кількість оперативних одиниць державної аварійно-рятувальної служби (формування), що обслуговує об'єкт, визначається в залежності від спеціалізації та нормативу їх виїзду на об'єкти, що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації (планами ліквідації аварій, планами локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій). При цьому враховується те, що об'єкт повинна обслуговувати щонайменше одна оперативна одиниця, а також дислокація та диспозиція виїздів на аварійно-рятувальні роботи, необхідність організації праці в режимі цілодобового функціонування, можливість поєднання сил і засобів декількох формувань державної аварійно-рятувальної служби. Вартість аварійно-рятувального обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами, в тому числі відшкодування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій, визначається Порядком визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами.

Відповідно до п. 2.1. Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затв. наказом МНС і Мінекономіки та з питань європейської інтеграції № 495/369 від 15.12.03р. із змінами і доповненнями (далі також - Порядок № 495/369), підставою для розрахунку вартості утримання аварійно-рятувальної служби (формування) є планові витрати на утримання однієї оперативної одиниці рятувальників, що визначені засновником на підставі галузевих нормативних витрат, розрахунків аварійно-рятувальної служби та кількості і професійного складу оперативних одиниць рятувальників, що необхідні для обслуговування того чи іншого об'єкта чи окремої території.

Визначення витрат на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування згідно п. п. 2.2.5 вказаного Порядку № 495/369здійснюється шляхом техніко-економічних розрахунків, проведених з використанням технічних норм та нормативів, що зафіксовані технічною документацією, статистичних даних з врахуванням економічних умов діяльності: форм і систем оплати праці, цін на матеріали і ресурси, що передбачені в році, що планується, нормативів платежів, визначених законодавством, та з урахуванням виконання планових показників попереднього періоду.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.

Зважаючи на висновок судовоекономічної експертизи № 1730/1731-11 від 23.09.2011р., згідно якого за проведеними експертом розрахунками вартість постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування Дніпропетровським ВГРЗ об'єктів ДП “Дніпропетровський метрополітен” становить станом на 01.02.11р. - 56 586,45 грн. на 1 відділення у місяць *4 відділення = 226345,80 грн. на місяць та, відповідно, 2 716 149,60 грн. на рік, а також враховуючи умови договору про перегляд спірних його пунктів 4.1., 4.2. в разі фактичного введення в дію нового тарифу на перевезення пасажирів у Дніпропетровському метрополітені та те, що запропонована позивачем вартість не перевищує відповідної вартості, визначеної експертизою, задоволення позову щодо внесення змін до договору відповідає матеріалам справи та ґрунтується на законі.

Також правомірним є посилання суду на положення ч. 3 ст. 653 ЦК України про зміну зобовязання у судовому порядку з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, та відмову у звязку з цим у позові в частині визначення позивачем строку вступу в дію змін до договору з 01 січня 2011 року.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.11 у справі №5005/3031/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:В.Ф.Мороз

Суддя:І.М.Науменко

Суддя:О.В. Голяшкін