Рішення № 21435813, 06.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р.Справа № 25/17-4155-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”

до відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці

про стягнення 7003,63 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1480 від 13.12.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 25/255 від 15.07.10р.

В засіданні 06.02.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 25/255 від 15.07.10р.

Суть спору: про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” 7003,63 грн., де 5636,23 грн. основна заборгованість, 309,52 грн. три проценти річних, 1057,88 грн. - інфляційні втрати.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в доведення яких, зазначає, що ПАТ „Укртелеком” за договором № 468 про надання послуг електрозвязку від 01.10.2008р. та договором № 468/06 про надання телеграфних послуг від 20.11.2008р. надало Управлінню Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці послуги електрозвязку та телеграфного звязку, а останнє в свою чергу прийняло ці послуги, але свої зобовязання щодо оплати вартості послуг не виконало, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 5636, 23 грн., на яку було нараховано три проценти річних в сумі 309,52 грн., інфляційні втрати в сумі 1057,88 грн.

В судовому засіданні 05.12.2011р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням за вх. № 41764/2011 про заміну відповідача на належного. Обґрунтовуючи дане клопотання позивач посилається на те, що п. 3 наказу МВС України № 327 від 29.07.2009р. „Про реорганізацію лінійних управлінь МВС України на залізниці” Лінійне управління на Одеській залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті було реорганізовано шляхом перетворення в Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці. Зазначене клопотання судом задоволено та ухвалою від 05.12.2011р. проведено відповідну заміну.

Поясненнями від 12.12.2011р. за вх. №№ 42749/2011, 42750/02011, від 06.12.2012р. за вх. № 3718/2012 позивач навів розрахунок суми боргу, зазначив перелік номерів за якими рахується заборгованість та якими користувався підпорядкований підрозділ Управління МВС України на Одеській залізниці у м. Миколаїв, та виклав пояснення яким чином здійснюються розрахунки відповідно до „Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”.

Також, представником позивача подано до суду довідку від 13.12.2011р. за вх. № 43004/2011 відповідно до якої Начальник розрахункової дільниці ЦТП МФ ПАТ „Укртелеком” повідомив про те, що відповідачем в період з 01.12.2008р. по 10.10.2010р. вартість отриманих послуг не сплачувалась взагалі.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає, подав до суду відзив на позов від 26.12.2011р., відповідно до якого зазначає, що Управління МВС України на Одеській залізниці не є прибутковою організацією та згідно ст. 24 Закону України „Про міліцію”, фінансування міліції здійснюється за рахунок коштів республіканського та місцевого бюджету, та у звязку з відсутністю асигнувань з державного бюджету України не взмозі брати на себе зобовязання по сплаті трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Заява відповідача про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та зняття необхідних копій від 13.12.2011р. за вх. № 43145/2011 судом задоволена, про що свідчить власний підпис представника відповідача на зазначеній заяві.

Відповідач, 05.12.2011р. звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів за вх. № 41864/2011, яке судом було розглянуто, але за умови надання позивачем необхідної інформації безпосередньо в судовому засіданні, задоволено не було.

05.12.2011р. сторони подали до суду клопотання за вх. № 41735/2011 про продовження строку розгляду справи, яке судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

20.11.2008р. між ВАТ „Укртелеком” (Виконавець) та Лінійним управлінням на Одеській залізниці УМВС України на залізничному транспорті (Абонент), був укладений договір про надання послуг телеграфного звязку № 486/06, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. якого, Виконавець надає послуги телеграфного звязку згідно з переліком, а Абонент замовляє і сплачує їх вартість відповідно до Граничних тарифів на основі послуг електрозвязку: підключення до телеграфної станції комутації каналів, користування діючою телеграфною установкою, обслуговування кінцевого телеграфного обладнання.

Плата за користування послугами телеграфного звязку сплачується згідно з Граничними тарифами на основні послуги електрозвязку та додатковими послугами на них. Абонент оплачує надані послуги до 20-числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку Виконавця, виставленого до 10 числа місяця, наступного за звітним (п.п. 3.1., 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків оплати, передбачених цим Договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Як зазначено в п. 7.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами протягом одного року. Сторони зобовязані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

01.10.2008р. між ВАТ „Укртелеком” (Підприємство) та Лінійним управлінням на Одеській залізниці УМВС України на залізничному транспорті (Споживач), був укладений договір про надання послуг електрозвязку № 468, відповідно до п.п. 1. якого Підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані в додатку № 1 і безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2.

Підприємство звязку зобовязане забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг телефонного звязку. Надсилати Споживачеві у разі несплати заборгованості понад один місяць письмове попередження про призупинення надання послуг, якщо заборгованість не буде погашено протягом місяця. Попередження вручається Споживачеві під розписку (2.1., 2.1., 2.2.3. Договору).

Згідно п.п. 3.2.8. Договору Споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та іні послуги, надані по телефону.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.5. Договору послуги, які надаються Підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою системою оплати кредитною. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим...

Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє пять років (п. 7.1 Договору).

На виконання умов договорів ПАТ „Укртелеком” виконало роботи по наданню послуг електрозвязку та послуг телеграфного звязку Управлінню МВС України на Одеській залізниці за період з грудня 2008р. по жовтень 2010р., вартість яких загалом складає 5636,23 грн., а останнє прийняло надані послуги, однак не здійснило їх оплату згідно виставлених рахунків, у звязку з чим у Управління МВС України на Одеській залізниці виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5636,23 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену правову позицію сторін, суд, вважає заявлені ПАТ „Укртелеком” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за обома договорами в сумі 5636,23 грн. такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із змісту ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України вбачається, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживач зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно абз. 1 ч .1, ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення претензії вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено надання позивачем відповідачу якісного та безперебійного електрозвязку та послуг телеграфного звязку, існування заборгованості Управління МВС України на Одеській залізниці по оплаті вартості отриманих послуг електрозвязку, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості наданих послуг загалом в сумі 5636,23 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі та інфляційних втрат в розмірі 1057,88 грн., розрахованих в період з 01.12.2008р. по 10.10.2010р.

У відповідності з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглядаючи по суті вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних, індексу інфляції, суд проаналізував наступні положення законодавства.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 4 ст.13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Так, Управління МВС України на Одеській залізниці є не прибутковою бюджетною організацією, згідно ст. 24 Закону України „Про міліцію”, фінансування міліції здійснюється за рахунок коштів республіканського та місцевого бюджету. Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України затверджено принцип цільового використання бюджетних коштів, а саме, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Враховуючи зазначені обставини, суд констатує, що Управління МВС України на Одеській залізниці не може брати на себе такі зобовязання як сплата трьох процентів річних та інфляційних втрат, тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача трьох процентів річних, індексу інфляції, оскільки, відповідач не може передбачити настання таких наслідків як відсутність бюджетного фінансування.

З врахуванням того, що відповідачем вживались подальші дії щодо віднайдення коштів для погашення існуючої заборгованості, зважаючи на фінансування Управління МВС України на Одеській залізниці з бюджету, та виникнення заборгованості виключно у звязку з відсутністю бюджетного фінансування останнього, який має особливий порядок формування, що впливає на майновий стан боржника, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні даної позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені ПАТ „Укртелеком” позовні вимоги частково, у звязку з чим, стягненню з Управління МВС України на Одеській залізниці підлягає сума основної заборгованості в розмірі 5636,23 грн., в решті частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів в розмірі 309,52 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1057,88 грн. суд відмовляє.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 585,17 грн. державного мита, 233,83 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14, код ЄДРЮОФОП 08603376) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (01000, м. Київ, бульвар Шевченко, 18, код ЄДРЮОФОП 21560766) 5636 (пять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 23 коп. заборгованості, 82 (вісімдесят дві) грн. 08 коп. державного мита, 189 (сто вісімдесят девять) грн. 93 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 10.02.2012р.