Рішення № 21435810, 09.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р.Справа № 25/134-10-4227 За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Опекс»

про звернення стягнення на заставлене майно, за кредитною заборгованістю в сумі 22064,54 дол. США, що еквівалентно 179868,97 грн., шляхом продажу з укладанням від імені ТОВ «Опекс»договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вантажного сідлового тягача та напівпричіпу рефрижератора з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк” повноважень, необхідних для здійснення продажу; про зобовязання ТОВ «Опекс»передати вантажний сідловий тягач та напівпричіп рефрижератор на відповідальне зберігання ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк”

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1169-0 від 15.03.2010 р.

Від відповідача: Опоченський О.М., директор, ОСОБА_2, довіреність №1 від 06.12.2010р.

В судовому засіданні 09.02.2012 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1169-0 від 15.03.2010 р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: вантажний сідловий тягач марки Mersedes-Benz, 2001року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ та напівпричіп рефрижератор марки ВURG, 1986р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ, що належить на праві власності ТОВ «Опекс», за кредитною заборгованістю в сумі 12823,55 дол. США, що еквівалентно 99599,81 грн., відсоткам в сумі 5374,16 дол. США, що еквівалентно 48100,97 грн., пені в сумі 4066,83 дол. США, що еквівалентно 32168,19 грн., шляхом продажу з укладанням від імені ТОВ «Опекс»договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вантажного сідлового тягача марки Mersedes-Benz, 2001року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ та напівпричіпу рефрижератора марки ВURG, 1986 р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк” повноважень, необхідних для здійснення продажу; про зобовязання ТОВ «Опекс»передати вантажний сідловий тягач марки Mersedes-Benz, 2001року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ та напівпричіп рефрижератор марки ВURG, 1986 р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ, на відповідальне зберігання ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк”.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення до позову від 01.11.2010 р. вх. №29120, уточнення до позовної заяви від 01.11.2010 р. вх. №29133, пояснення щодо позовних вимог від 19.11.2010 р. вх. №30954, заяву про уточнення позовних вимог від 09.02.2012 р., де навів додаткове обґрунтування позовних вимог та виклав їх у остаточній редакції, пояснення щодо нарахування пені від 13.12.2010 р. за вх.№33588

Так, позивач зазначає, що 20.10.2006 р. між сторонами було укладено кредитний договір №372МБА, в забезпечення виконання зобовязань за яким 20.10.2006 р. укладено договір застави МБАZA. Позивач на виконання зобовязань за кредитним договором надав відповідачу кредит в сумі 36000 дол. США, однак, відповідач в порушення умов кредитного договору своєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам не здійснив та ухиляється від виконання п.17.10 договору застави щодо передачі предмету застави в заклад заставодержателю за наявності порушень умов кредитного договору з боку заставодавця, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Клопотання позивача від 09.11.2010 р. вх. №29999 про відкладення розгляду справи задоволено ухвалою суду від 10.11.2010 р.

Відповідач заявлений позивачем позов не визнає, надав суду відзив від 07.12.2010 р. вх.№32898, доповнення до відзиву від 09.02.2012 р. вх.№4209/2012, в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на майно, застосувати позовну давність, встановлену ч.2 ст.258 ЦК України щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 4066,83 дол. США та відмовити з цієї підстави у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, відповідач вказує на те, що не заперечує проти наявності боргу за кредитним договором №372МБА від 20.10.2006 р., вважає, що позовні вимоги можуть бути задоволені шляхом стягнення грошових коштів, а не шляхом звернення стягнення на майно, оскільки ч.ч.2, 5 ст.50 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено іншу черговість задоволення вимог кредитора, згідно якої під час примусового виконання рішення суду у першу чергу стягуються грошові кошти. Відповідач також вважає, що позивач в порушення ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” до подання позову письмово не звертався із заявою про повідомлення всіх обтяжувачів про початок судового провадження про звернення стягнення на предмет застави та в позовній заяві позивач не визначив початкову ціну предмета забезпечувального обтяження, тобто, визначив позовні вимоги з порушенням встановленого законом способу захисту порушеного права.

Крім того, ТОВ „Опекс” зазначив, що заперечує проти нарахування йому пені в розмірі 4066,83 дол. США, оскільки вважає, що її нараховано за ставкою, більшою ніж, передбачена умовами договору та чинним законодавством, та за період, що перевищує строк позовної давності, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК України. Також, відповідач посилаючись на положення ст.233 ГК України п.п.1, 3 ст.83 ГПК України, просить суд зменшити розмір стягуваної пені до 500 дол. США, в гривневому еквіваленті. Відзив відповідача містить клопотання у відповідності до ст.121 ГПК України про відстрочення виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, обґрунтоване тим, що звернення стягнення на майно, яке є предметом застави, призведе до зупинення діяльності підприємства, основним видом діяльності якого є перевезення вантажів.

Ухвалою суду від 19.11.2010 р. задоволено клопотання відповідача від 18.11.2010 р. вх.№30864 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.12.2010 р. було задоволено клопотання відповідача від 13.12.2010 р. за вх.№33417 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 30.01.2012 р. провадження у справі було поновлено.

Клопотання відповідача від 06.12.2010 р. за вх.№32690 про ознайомлення з матеріалами справи та зняття необхідних копій було судом задоволено, про що свідчить відмітка представника відповідача на зазначеній заяві.

Згідно статті 77 ГПК України за умови присутності у судових засіданнях представників сторін, суд оголошував перерви у судових засіданнях з 06.12.2010 р. по 07.12.2010 р., з 07.12.2010 р. по 13.12.2010 р. о 14год.30хв., з 13.12.2010 р. по 17.12.2010р. о 09год45хв., з 09.02.2012 р. по 09.02.2012 р. о 15год.30хв.

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України строк розгляду справи продовжувався судом.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

20.10.2006 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»в особі філії «ЮГРУ»ЗАТ КБ «ПриватБанк»(банк) та ТОВ «Опекс»(позичальник) укладено кредитний договір №372 МБА, за умовами п.п.1.1., 1.2. якого передбачено, що за наявності вільних грошових коштів, банк зобовязується надати позичальнику кредит в сумі 36000 дол. США на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобовязується повернути отриманий кредит та сплатити проценти у встановлені цим договором строки, а також виконати свої зобовязання згідно цього договору у повному обсязі.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору строки повернення кредиту та процентів зазначені в графіку погашення кредиту та процентів (додаток №1 до цього договору).

Кредит надається на придбання вантажного сідлового тягача Mersedes-Benz, № шасі WDB9540321К316519, напівпричіпу рефрижератора ВURG, № шасі 420686 (п.1.4. кредитного договору).

За умовами п.2.1.1. кредитного договору банк зобовязується відкрити для надання кредиту позичковий рахунок №20630054400882, особовий рахунок по процентах №20681054402002 та рахунок для сплати винагороди №61106913248311.

Банк зобовязався надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника в межах суми, обумовленої п.1.2. кредитного договору (п.2.1.2. кредитного договору).

В свою чергу, згідно умов п.п.2.2.2. та 2.2.3. позичальник зобовязався сплатити проценти за користування кредитом у відповідності до п.п.4.1.-4.4., 4.11., 4.13. цього договору, а також у відповідності до графіку погашення кредиту та процентів; здійснювати погашення кредиту в дату сплати згідно графіку погашення кредиту та процентів з врахуванням п.4.13. цього договору.

Згідно умов п.3.1. кредитного договору виконання позичальником зобовязань за цим договором забезпечується договором застави автотранспорту №372МБАZA від 20.10.2006 р., договорами поруки від 20.10.2006 р. №№МБАР, МБАР1, МБАР2.

За користування кредитом в період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п.1.3., 2.2.3., 2.4.1., 4.13. цього договору, а також графіку погашення кредиту та процентів позичальник сплачує проценти в розмірі 16 % річних (п.4.1. кредитного договору).

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.1. договору, здійснюється в дату сплати процентів (кожного поточного місяця), згідно графіку погашення кредиту та процентів. При несплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими (п.4.2. кредитного договору).

При порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.3., 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.13. кредитного договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.4.3. кредитного договору).

Відповідно до п.4.4. кредитного договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.3. кредитного договору, здійснюється 01 числа кожного поточного місяця починаючи з дати підписання цього договору.

За п.4.8. кредитного договору погашення кредиту, сплата процентів по цьому договору здійснюється в валюті кредиту. Сплата неустойки здійснюється в гривні.

Пунктом 4.10. кредитного договору сторони передбачили, що при непогашенні кредиту в строк, встановлений графіком погашення кредиту та процентів, а також п.п.2.3.3., 4.12, 4.13. цього договору, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок процентів здійснюється відповідно до п.4.3 цього договору з дня виникнення простроченої заборгованості.

У п.6.1. кредитного договору сторони погодили, що при порушенні позичальником будь-якого із обовязків по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених Графіком погашення, а також п.п.2.2.2., 2.3.1., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3. цього договору, строків повернення кредиту, передбачених Графіком погашення, а також п.п.1.3., 2.2.3, 2.3.3. цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань, передбачений п.п.6.1., 6.2. здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідний обовязок повинен бути виконаний (п.6.4. кредитного договору).

Пунктом 6.7. кредитного договору сторони погодили, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів по цьому договору встановлюються тривалістю 5 років.

Договір діє в обємі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобовязань по ньому.

24.10.2006 р. сторонами підписано додаток №1 до кредитного договору №372 МБА від 20.10.2006 р., в якому узгоджено графік погашення кредиту та процентів.

20.10.2010 р. між ТОВ «Опекс»(заставодавець) та ЗАТ КБ ПриватБанк»був укладений договір застави автотранспорту №372МБАZA, відповідно до умов п.п.1, 6, 15.1. якого його предметом є надання заставодавцем в заставу автотранспорту - вантажного сідлового тягача марки Mersedes-Benz, 2001 року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ; напівпричіпу рефрижератора марки ВURG, 1986р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ - в забезпечення виконання зобовязань заставодавця перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має право в разі невиконання заставодавцем зобовязань, забезпечених заставою, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця. Предмет застави знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського,31-33а.

Зокрема, за договором застави забезпечується зобовязання по кредитному договору №372МБА від 20.10.2006 р. щодо повернення кредиту у сумі 36000 дол. США, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 16% річних, сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 32%, сплати неустойки (п.2. договору застави).

Відповідно до п.4 договору застави, заставою за ним також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування витрат, повязаних з предявленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави.

Згідно п.7 договору застави на строк дії цього договору предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця.

У п.9 договору застави сторони визначили, що вартість предмета застави складає 40000 дол. США (202000 грн. курс НБУ на 20.10.2006 р.).

Положеннями п.п.15.8.1., 15.8.3. договору застави передбачено, що заставодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані; звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань за кредитним договором у випадку порушення позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених умовами кредитного договору.

Пунктом 17.10. договору застави погоджено, що у випадку порушення позичальником зобовязань за кредитним договором, заставодавець зобовязується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторнами.

Згідно п.21 договору застави звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п.15.8.1., 15.8.3. цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору. Положеннями п.22. договору застави сторони погодили, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема, передбачено безпосередній продаж конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Зі статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк”, зареєстрованого 14.10.2009 р. державним реєстратором Виконкому Дніпропетровської міської ради, вбачається, що у звязку зі зміною типу банку, змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк”, останній є правонаступником всіх прав та зобовязань Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”. Таким чином, права та обовязки ЗАТ КБ „ПриватБанк” за вищезазначеними договорами кредиту та застави перейшли до ПАТ КБ „ПриватБанк”.

На виконання умов кредитного договору №372 МБА від 20.10.2006 р. позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 36 000 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 24.20.2006 р.

24.10.2010 р. в державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження вказаного вище заставного автотранспорту.

На виконання вимог ч.3 ст.24, ч.1 ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” позивач надав суду засвідчену копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №29601795 від 10.12.2010 р., з якого вбачається, що ПАТ „КБ „ПриватБанк” перед поданням позову про звернення стягнення, 22.09.2010 р. в зазначеному реєстрі зареєстрував відомості про звернення стягнення, а також вбачається, що ПАТ „КБ „ПриватБанк” є єдиним заставодержателем автотранспорту ТОВ „Опекс”, на який у цій справі заявлені позовні вимоги про звернення стягнення.

Відповідач свої зобовязання за кредитною угодою не виконав належним чином не сплачував поточну кредитну заборгованість, відсотки за користування кредитом, як то передбачено умовами договору, а лише частково оплатив їх, що підтверджується наданими банком до матеріалів справи виписками про рух грошових коштів на рахунках відповідача, у звязку з чим в період з 23.12.2008 р. по 14.10.2010р. у нього утворилася заборгованість перед банком по кредиту в сумі 12623 дол. США, що еквівалентно 99599,84 грн. за курсом НБУ на 13.10.2010 р., заборгованість по відсотках (32% річних відповідно до п.4.3. кредитного договору) в сумі 5374,16 дол. США, що еквівалентно 48100,97 грн. за курсом НБУ на 13.10.2010 р., нарахованих на заборгованість за тілом кредиту та заборгованість з простроченого тіла кредиту.

Неналежне виконання ТОВ «Опекс»зобовязань щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом за кредитним договором №372 МБА від 20.10.2006 р. і стало підставою для ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі філії «ЮГРУ»ПАТ КБ «ПриватБанк»звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Позивач повідомив суд, що ним були висунуті до відповідача вимоги про передачу предмета застави в заклад банку, але відповідач ухиляється від покладеного на нього п.17.10 договору застави зобовязання, однак, доказів такої відмови суду не надано.

Як вбачається із акту перевірки предмету застави від 26.04.2010 р., підписаного заставодавцем та заставодержателем, огляд вантажного сідлового тягача марки Mersedes-Benz, 2001 р.в., не проводився, у звязку з тим, що авто в рейсі, у напівпричіпу рефрижератора марки ВURG, 1986 р.в., на 80% не працює рефрижератор.

Крім того, за результатами розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №5005/996/2011 за позовом ТОВ „Опекс” до ПАТ „КБ „Приватбанк” про визнання недійсним пункту 4.8. кредитного договору №372 МБА від 20.10.2006 р., розірвання кредитного договору №372 МБА від 20.10.2006 р., про визнання припиненим договору застави автотранспорту №372МБАZA від 20.10.2010 р., прийнято рішення яким у задоволенні позову відмовлено, зазначене рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 р.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 ЦК України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Звідси, з огляду на норми закону, умови договору, наявні у справі докази видачі позивачем відповідачу кредиту, часткового його повернення останнім та часткової оплати відсотків за користування кредитом, суд вважає доведеними вимоги позивача про наявність заборгованості відповідача по кредиту в сумі 12623,55 дол. США, що еквівалентно 99599,81 грн., заборгованість по відсотках в сумі 5374,16 дол. США, що еквівалентно 48100,97 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, в розмірі 4066,83 дол. США, що за курсом НБУ станом на 13.10.2010 р. еквівалентно 32 168,19 грн., розраховану за період з 23.03.2009р. по 29.09.2010 р.

У відповідності з приписами ст. 546 ЦК України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1. ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочки.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Однак, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

З врахуванням положень п.6.4. кредитного договору і положень ч.1 ст.259 ЦК України спростовуються посилання відповідача на те, що позивачем при нарахуванні пені порушено строк позовної давності, встановлений п.2 ч.1 ст.258 ЦК України.

Звідси, є також обґрунтованою та доведеною позиція позивача щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати кредиту та відсотків за користування кредитом в сумі 4066,83 дол. США, що еквівалентно 32 168,19 грн., розрахованої за період з 23.03.2009р. по 29.09.2010 р., у відповідності до вимог чинного законодавства та умов п.6.1. кредитного договору №372МБА від 20.10.2006р.

Таким чином, заперечення відповідача про те, що пеня розрахована за ставкою, більшою, ніж передбачена договором та чинним законодавством, судом не приймаються, оскільки як вбачається із розрахунків від 06.12.2010 р. вх. №32682, 14.10.2010 р. та пояснення щодо нарахування пені від 13.12.2010 р. вх. №33588, наданого позивачем, пеню нараховано за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у відповідні періоди прострочення.

За таких обставин, розглянувши позовну вимогу банку щодо стягнення з відповідача встановленої судом заборгованості відповідача за кредитом в сумі 12623,55 дол. США, що еквівалентно 99599,81 грн., заборгованість по відсотках в сумі 5374,16 дол. США, що еквівалентно 48100,97 грн., пені в сумі 4066,83 дол. США, що еквівалентно 32 168,19грн., в порядку звернення стягнення на заставлене відповідачем майно, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Згідно до ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 ЦК України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернуто стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Положення статтей 572, 589, 590 ЦК України кореспондуються зі статтями 1, 20, 21 Закону України „Про заставу”.

Згідно зі ст.24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до положень п.п.1, 2, 4 ч.2 ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

За приписами п.2 ч.1 ст. 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, чинне законодавство України передбачає такий порядок стягнення з боржника за кредитним договором заборгованості, відсотків, комісії та нарахованої пені, як звернення стягнення на заставлене цим боржником майно в спосіб, передбачений ст.ст.25, 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у звязку з чим, так як судом було встановлено наявність заборгованості ТОВ „Опекс” перед ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк” по кредиту в сумі 12623,55 дол. США, що еквівалентно 99599,81 грн., за період з 23.12.2008 р. по 14.10.2010 р., заборгованість по відсотках в сумі 5374,16 дол. США, що еквівалентно 48100,97 грн., за період з 23.12.2008 р. по 12.08.2010 р., пеню в сумі 4066,83 дол. США, що еквівалентно 32 168,19грн., за період з 23.03.2009 р. по 29.09.2010 р., є обґрунтованими, правомірними та задовольняються судом заявлені позивачем позовні вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно вантажний сідловий тягач марки Mersedes-Benz, 2001року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ та напівпричіп рефрижератор марки ВURG, 1986 р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ, що належить на праві власності ТОВ «Опекс», шляхом продажу з укладанням від імені ТОВ «Опекс»договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям зазначеного транспортного засобу, з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк” повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Також, як наслідок задоволення судом заявлених позивачем позовних вимог щодо звернення стягнення на заставлене майно, та знаходження згідно договору застави №372МБАZA від 20.10.2006р., вищевказаного майна у відповідача, задовольняється вимога позивача про зобовязання ТОВ «Опекс»передати зазначені транспортні засоби на відповідальне зберігання ПАТ КБ "Приватбанк" в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк”.

Суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваної пені до 500 дол. США, в гривневому еквіваленті, не підлягає задоволенню, оскільки сторони домовились про певні умови та порядок виконання зобовязань та у звязку з простроченям відповідачем на 2 роки погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитними грошовими коштами, позивач був позбавлений того, на що розраховував за умови належного виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Є недоречним клопотання відповідача щодо розстрочки судового рішення в разі задоволення судом позову позивач, оскільки позовні вимоги заявлено про звернення стягнення на майно на суму позову та його подальшу реалізацію позивачем з метою погашення заборгованості.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Отже, суд в повній мірі задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1798,68 грн. державного мита, 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Повернути позивачу надмірно сплачені судові витрати в сумі 2,57 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Звернути стягнення на заставлене майно, а саме: вантажний сідловий тягач марки Mersedes-Benz, 2001року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ та напівпричіп рефрижератор марки ВURG, 1986 р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Опекс»(65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 48, кв. 10, код ЄДРПОУ 31185382) за кредитною заборгованістю 12823 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять три) дол. США 55 центів, що еквівалентно 99599 (девяносто девять тисяч пятсот девяносто девять) грн. 81 коп., заборгованість по відсоткам в сумі 5374 (пять тисяч триста сімдесят чотири) дол. США 16 центів, що еквівалентно 48100 (сорок вісім тисяч сто) грн. 97 коп., пені в сумі 4066 (чотири тисячі шістдесят шість) дол. США 83 центи, що еквівалентно 32168 (тридцять дві тисячі сто шістдесят вісім) грн. 19 коп., шляхом продажу з укладанням від імені ТОВ «Опекс»договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вантажного сідлового тягача марки Mersedes-Benz, 2001року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ та напівпричіпу рефрижератора марки ВURG, 1986 р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ, з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі філії „ЮГРУ” ПАТ КБ „ПриватБанк” (65014, м. Одеса, вул. Успенська,22 А, код ЄДРПОУ 23212839) повноважень, необхідних для здійснення продажу.

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Опекс»(65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 48, кв. 10, код ЄДРПОУ 31185382) передати на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” (65014, м. Одеса, вул. Успенська,22 А, код ЄДРПОУ 23212839) вантажний сідловий тягач марки Mersedes-Benz, 2001року випуску, колір білий, номер кузова WDB9540321К316519, р.н. ВН8243АХ та напівпричіп рефрижератор марки ВURG, 1986 р.в., колір зелений, номер кузова 420686, р.н. ВН2622ХТ, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Опекс».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опекс»(65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 48, кв. 10, код ЄДРПОУ 31185382) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” (65014, м. Одеса, вул. Успенська,22 А, код ЄДРПОУ 23212839) 1798 (одну тисячу сімсот девяносто вісім) грн. 68коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Винести ухвалу про повернення Публічному акціонерному товариству Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” (65014, м. Одеса, вул. Успенська,22 А, код ЄДРПОУ 23212839) з державного бюджету надмірно сплачені судові витрати в сумі 2грн.57коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст складено 13.02.2012 р.