Рішення № 21435403, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/22807.02.12 За позовомСпоживчого товариства «Діамед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Впровадження Сучасних Технологій»

про стягнення 24000,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (представник за довіреністю вих. № 25/03 від 25.03.2011р.)

від відповідача: не зявились

Обставини справи:

Споживче товариство «Діамед»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Впровадження Сучасних Технологій»(надалі відповідач) про стягнення 24000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума коштів у розмірі 24000,00 грн., перерахованих позивачем на рахунок відповідача у звязку з недосягненням згоди по всім істотним умовам договору знаходиться у відповідача без достатньої правової підстави.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 673674 станом на 17.01.2012р., яким засвідчується той факт, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою суду № 05-5-13/13025 від 02.11.2011 року суддею Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д. вказана позовна заява була повернута без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 05-5-13/13025 від 08.12.2011 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року у справі № 05-5-13/13025 скасовано, а справу направлено на розгляд Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 22.12.2011 року справу було прийнято до провадження суддею Морозов С.М. та присвоєно № 25/228, розгляд справи було призначено на 17.01.2012 року. У звязку з неявкою представників відповідача у судове засідання 17.01.2012 року та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 31.01.2012 року. У судове засідання 31.01.2012 року представники відповідача повторно не зявились, вимог ухвали суду не виконали, у звязку з цим та витребуванням додаткових доказів, розгляд справи було відкладено до 07.02.2012 року, в яке представники відповідача не зявились втретє.

В судовому засіданні 07 лютого 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1109.1104 на поставку програмного продукту (далі договір), згідно з умовами якого відповідач (виконавець за договором) забезпечує поставку програмного продукту «Онлайновая Інформаційна Система»(далі продукт), а позивач (замовник за договором) приймає продукт в експлуатацію (п. 1.1. договору). Технічні, економічні та інші вимоги до продукту, що є предметом договору, обумовлюються в Анкеті замовника (АЗ), Технічному завданні (ТЗ), Календарному плані (КП) і Брифі на створення дизайну сторінок Продукту (Бриф), які є невідємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до розділу 2 договору відповідач зобовязувався провести роботи по розробці і комплектації продукту згідно з умовами ТЗ, яке створене на базі параметрів АЗ (п. 2.1. договору), по закінченню робіт відповідач зобовязувався встановити продукт на сервері, погодженому з позивачем (п. 2.2. договору), здати продукт позивачу в порядку, у стані і строк відповідно до вимог АЗ, ТЗ і КП (п. 2.3. договору).

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів та інших результатів інтелектуальної творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 3.3. договору позивач зобовязувався оплатити роботи відповідача в розмірі, зазначеному в п. 5. 1 і в строки, встановлені п. 5.2. договору.

Відповідно до п. 5.1. та п. 5.3. договору вартість робіт за договором на момент його підписання складає 48000,00 грн.

Згідно з п. 5.2. договору розрахунок за даним договором проводиться позивачем двома частинами. В трьохденний термін після підписання договору в розмірі 24000,00 грн. в якості попередньої оплати (п. 5.2.1. договору) та залишок вартості робіт позивач сплачує в порядку, визначеному п. 5.2.2. договору.

Позивач платіжним дорученням № 669 від 01.03.2010 року перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 24000,00 грн. у якості попередньої оплати.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності з п. п. 12.5, 12.6, 12.7 договору Анкета замовника, Технічне завдання, Календарний план є невідємними частинами договору.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, позивач зазначає і в матеріалах справи відсутні Анкета замовника, Технічне завдання, що відповідно до п. п. 1.2., 12.5, 12.7 договору є невідємними частинами договору, а тому суд приходить до висновку про те, що до відносин між позивачем та відповідачем слід застосовувати норми цивільного законодавства про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Згідно із ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги вих. № 03/01 від 03.01.2012 року та вих. № 01/02 від 01.02.2012 року про повернення коштів у сумі 24000,00 грн., що підтверджується поштовим чеком № 7783 від 05.01.2012 року з описом-вкладення у цінний лист з печаткою поштового відділення про відправлення та поштовим чеком № 1571 від 02.02.2012 року з описом-вкладення у цінний лист з печаткою поштового відділення про відправлення (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач у строк, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобовязання по поверненню безпідставно набутих коштів не виконав, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 24000,00 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 24000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в розмірі 476,00 грн. (240,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Впровадження Сучасних Технологій»(ідент. код 32203949, адреса: 02094, вул. Магнітогорська, 1, к. 42, м. Київ) на користь Споживчого товариства «Діамед» (ідент. код 30176704. адреса: 03170, вул. Чаадаєва, 3, к. 137, м. Київ) 24000,00 грн. (двадцять чотири тисячі гривень 00 копійок) основного боргу, 240,00 грн. (двісті сорок гривень 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 08.02.2012р.