Рішення № 21435339, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/730.01.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Акціонерного страхового товариства "Вексель"

третя особа ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 24682, 00 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 30.12.2011 року;

від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Акціонерного страхового товариства "Вексель" про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 24682, 00 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.09.2008 в м. Києві по пр. Правди сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Вольво, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Хюндай, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У звязку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1 була застрахована Акціонерним страховим товариством "Вексель", до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винного у скоєнні ДТП гр. ОСОБА_1, та призначено розгляд на 30.01.2011 року. Витребувані від МТСБУ відомості щодо того, чи була застрахована станом на 25.09.2008 року цивільно-правова відповідальність будь-якої особи відносно транспортного засобу Вольво, д/н НОМЕР_1.

03. 01.2011 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли витребувані судом відомості.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2011 року подав витребувані судом докази, позов підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання 30.01.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник відповідача судове засідання 30.01.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Господарським судом міста Києва на адресу відповідача, зазначену у витягу з ЄДРПОУ № 21-10/5799-2 від 28.12.2011 року, виданому Державним комітетом статистики України, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, була направлена ухвала суду, яка повернулася до суду із зазначенням, що така організація вибула.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Тобто, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та Постанови Подільського районного суду м. Києва від 22.10.2008 року по справі № 3-34156/08 вбачається, що 25.09.2008 року о 16.35 годині гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Вольво, д/н НОМЕР_1, в м. Києві по пр. Правди не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Хюндай, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 чим завдав матеріального збитку та порушив п. 13.1 ПДР України.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 22.10.2008 року по справі № 3-34156/08 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Хюндай, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору № 156191 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 19.05.2008 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (страховик) та гр. ОСОБА_3 (страхувальник).

Із матеріалів справи вбачається, що 11.11.2008 року було проведено автотоварознавче дослідження (Звіт № 1016 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Хюндай, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 25186, 69 грн.

Як вбачається із страхового акту від 01.12.2008 року, позивачем було вирішено виплатити страхове відшкодування загальним розміром 24682, 00 грн.

На виконання умов договору № 156191 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 19.05.2008 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у загальним розміром 24682, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 27661 від 12.12.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль марки Вольво, д/н НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки Хюндай, д/н НОМЕР_2, належав ОСОБА_1

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, на 25.09.2008 року цивільно-правова відповідальність осіб відносно транспортного засобу Вольво, д/н НОМЕР_1, була застрахована Акціонерним страховим товариством "Вексель", поліс № ВС/962462 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" виникло право вимоги до Акціонерного страхового товариства "Вексель" у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у розмірі 510, 00 грн., оскільки обовязок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.

Згідно п. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

На підтвердження направлення відповідачеві відповідної заяви із доданими документами позивач надав до матеріалів справи претензію (вих. лист № 1797/29-13С від 26.06.2009 року) та повідомлення, складене арбітражним керуючим АСТ «Вексель», відповідно до якого позивачеві було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Однак, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем обґрунтованих заперечень щодо виплати позивачеві страхового відшкодування. В судове засідання представник відповідача не зявився, заперечень щодо позовних вимог суду не надав.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування - 12.12.2008 року (дата виплати позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування потерпілій особі)), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування суду не надав.

У звязку із зазначеним, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 24 172, 00 грн. (24682, 00 грн. мінус 510, 00 грн.)

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного страхового товариства "Вексель" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3; ідентифікаційний код: 20031391) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код: 24745673) 24172 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 28 коп.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання 06.02.2012 р.