Рішення № 21434770, 31.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/49031.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт -Україна»

про стягнення коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт -Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 23.03.2011р.);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):

Мирона М.В. (№ 21-Ю від 10.06.2011р.).

В судовому засіданні 31 січня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс»(позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт -Україна»(відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) грошових коштів в розмірі 149455,75грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач неодноразово подавав заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог та в кінцевій редакції від 23.01.2012р. № 23-01/12 просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 19455,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобовязань за договором поставки № К-15 від 19 лютого 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач за первісним позовом відзиву на первісну позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідачів було відкладено до 19.12.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року судом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт -Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс»про стягнення боргу за неналежне виконання умов договору поставки № К-15 від 19 лютого 2010 року в розмірі - 68597,15 грн. для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд у зустрічному позові відмовити в повному обсязі.

В судових засіданнях 19.12.2011 року та 23.01.2012 року оголошувались перерви, про що сторін було повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року судом, за клопотанням позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2010 року між (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № К-15 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник поставляє та передає у власність Покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до поданих Покупцем Замовлень, а Покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Постачальник поставляє Покупцю товари, відповідно до отриманого від нього Замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 1645431,65 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму 1625975,90 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 19455,75 грн., тобто 1645431,65 грн. 1625975,90 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 19 лютого 2010 року між сторонами укладено договір поставки № К-15 згідно п. 1.1. якого Постачальник поставляє та передає у власність Покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до поданих Покупцем Замовлень, а Покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Постачальник поставляє Покупцю товари, відповідно до отриманого від нього Замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що в період з грудня 2010 по січень 2011 року позивач передав відповідачу товар, а відповідач отримав відповідний товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних, а саме №№: НБбг-14128 від 17.12.10р., НБбг-14178 від 18.12.10р., НБбг-14179 від 18.12.10р., НБбг-14199 від 20.12.10р., НБбг-14296 від 21.12.10р., НБбг-14357 від 22.12.10р., НБбг-14358 від 22.12.10р., НБбг-14411 від 23.12.10р., НБбг-14419 від 23.12.10р., НБбг-14476 від 24.12.10р., НБбг-14484 від 24.12.10р., НБбг-14520 від 25.12.10р., НБбг-14525 від 25.12.10р., НБбг-14564 від 27.12.10р., НБбг-14630 від 28.12.10р., НБбг-14686 від 29.12.10р., НБбг-14687 від 29.12.10р., НБбг-14734 від 30.12.10р., НБбг-14743 від 30.12.10р., НБбг-14800 від 31.12.10р., НБбг-14809 від 31.12.10р., НБбг-00081 від 05.01.11р., НБбг-00082 від 05.01.11р., НБбг-00104 від 06.01.11р. та НБбг-00125 від 06.01.11р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Покупець оплачує поставлений товар шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника на умовах здійснення періодичних платежів шляхом перерахування грошових коштів Постачальнику через кожні сім днів починаючи з дня першої реалізації товарів Споживачам.

Судом встановлено, що під час перебування справи на розгляді в суді відповідач частково розрахувався з позивачем за товар по неоплаченим в повному обсязі накладним №№: НБбг-14128 від 17.12.10р., НБбг-14178 від 18.12.10р., НБбг-14179 від 18.12.10р., НБбг-14199 від 20.12.10р., НБбг-14296 від 21.12.10р., НБбг-14357 від 22.12.10р., НБбг-14358 від 22.12.10р., НБбг-14411 від 23.12.10р., НБбг-14419 від 23.12.10р., НБбг-14476 від 24.12.10р., НБбг-14484 від 24.12.10р., НБбг-14520 від 25.12.10р., НБбг-14525 від 25.12.10р., НБбг-14564 від 27.12.10р., НБбг-14630 від 28.12.10р., НБбг-14686 від 29.12.10р., НБбг-14687 від 29.12.10р., НБбг-14734 від 30.12.10р., НБбг-14743 від 30.12.10р., НБбг-14800 від 31.12.10р., НБбг-14809 від 31.12.10р., НБбг-00081 від 05.01.11р., НБбг-00082 від 05.01.11р., НБбг-00104 від 06.01.11р. та НБбг-00125 від 06.01.11р. на загальну суму 130000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи), з підстав чого позивач за первісним позовом зменшував позовні вимоги. Водночас, позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що заборгованість за Договором Покупець в повному обсязі не погасив.

Згідно п. 5.3. Договору Покупець має право повернути Постачальнику товари, що були поставлені останнім в торгівельну мережу Покупця, а Постачальник зобовязаний прийняти такі товари у разі:

- якщо термін придатності/зберігання товарів до кінцевого терміну їх реалізації Покупцем сплине більш ніж на 70-100%;

- якщо даний товар був повернений Покупцю споживачем товару як неякісний протягом строку придатності/зберігання або некомплектний;

- якщо товар не користується попитом у споживачів та не реалізовується більш як 60 (шістдесят) календарних днів.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що повернення товарів здійснюється за рахунок та транспортом Постачальника протягом 7 (сім) календарних днів з моменту отримання останнім вимоги від Покупця про таке повернення товарів з відшкодуванням Постачальником їх вартості. Постачальник зобовязаний протягом 15 календарних днів з дати повернення товарів, відшкодувати Покупцю вартість оплачених ним товарів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Покупця.

Так, користуючись встановленим Договором правом на повернення товару відповідач звернувся до позивача з листами № 217 від 12.04.2011р. та № 339 від 08.07.2011р. в яких просив Постачальника забрати товар на суму 6226,34 грн. та, відповідно, відшкодувати його вартість. Факт надсилання відповідачем вимог на адресу позивача підтверджується:

- поштовими відправленнями реєстр.: № 01001 7804990 3 та № 04212 0652881 3, які відповідач отримав 21.04.2011р. та 14.07.2011р.;

- фіскальним чеком про оплату відправки поштової кореспонденції № 6931 від 18.04.2011р.

З огляду на викладене, враховуючи встановлену п. 5.4. Договору процедуру щодо відшкодування Постачальником вартості оплачених та повернених Покупцем товарів, що здійснюється за рахунок та транспортом Постачальника з відшкодуванням вартості таких товарів /згідно накладних на повернення №№: КРН4_000997 від 28.12.2010р. на суму 831,16 грн., КРН4_000783 від 13.10.2010р. на суму 4471,19 грн., КРН4_002422 від 06.04.2011р. на суму 923,99 грн. та КРН 002422 від 01.06.2011р. на суму 937,19 грн./, мало бути проведено позивачем в строк до 11.05.2011р. та до 04.08.2011р. відповідно. Відповідач зауважив, що грошові кошти пропорційно вартості поверненого товару Постачальник Покупцю не відшкодував.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в уточненій позовній заяві, а також доказів звернення Продавця до Постачальника з вимогами про відшкодування вартості товарів на суму більше ніж на 7163,53 грн., станом на січень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Постачальника про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 12292,22 грн., з розрахунку 19455,75 грн. (вартість неоплаченого товару) 7163,53 грн. (не відшкодована вартість оплаченого товару).

Щодо заявлених позовних вимог по зустрічному позову.

У відповідності до п.п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник поставляє та передає у власність Покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до поданих Покупцем Замовлень, а Покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Покупець надає Постачальнику послуги у порядку та згідно умов визначених в Договорі.

Положеннями п. 1.5. Договору встановлено, що інформаційні послуги (по тексту - послуги) інформаційні та інші послуги повязані зі збутом товарів Постачальника, які надаються Покупцем Постачальнику.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що на виконання умов Договору Покупець надавав Постачальнику послуги, що сприяли подальшому просуванню та збільшенню обсягів продажу товарів, при цьому, позивач стверджує, що Постачальник послуг не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 68597,15 грн.

З відповідними твердженнями позивача за зустрічним позовом відповідач за зустрічним позовом не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що протягом усього строку дії Договору послуги обумовлені п. 6.1. Договору взагалі не надавалися.

Окрім цього, відповідач звернув увагу суду на той факт, що жодного акту приймання-передачі наданих послуг з боку Постачальника не виставлялося, як й не було представлено доказів щодо їх передачі відповідачу.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що з метою збільшення обсягів реалізації товарів поставлених Постачальником, Покупець приймає на себе зобовязання надавати Постачальнику послуги, що сприятимуть подальшому просуванню та збільшенню обсягів продажу товарів, а Постачальник зобов'язується приймати та оплачувати надані Послуги.

По результатах кожного місяця сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг. Покупець зобовязаний до 5 ( п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, надати Постачальнику Акт приймання-передачі наданих послуг, а Постачальник зобов'язаний підписати його протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання. У разі неотримання Покупцем у встановлений строк підписаного Постачальником Акту приймання-передачі наданих послуг, чи мотивованих письмових зауважень, Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним і є обов'язковим для Постачальника.

Як свідчать матеріали справи, Акти наданих послуг №№ 541 від 11.08.2010р. на суму 1599,99 грн., 542 від 11.08.2010р. на суму 2774,56 грн. та ЦОСЧ-000631 від 01.07.2010р. на суму 758,90 грн., а всього на суму 5133,45 грн., підписані з боку та позивача та відповідача, з чого слідує про доведеність позивачем за зустрічним позовом обставин надання послуг Постачальнику та прийняття їх з боку останнього за вказаними Актами та на відповідну суму, які також є обов'язковим для Постачальника (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи).

У відповідності до п. 6.4. Договору оплата наданих послуг здійснюється Постачальником щомісячно. Постачальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів, з дати підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, перерахувати грошові кошти на поточний рахунок Покупця.

З матеріалів справи вбачається, що акти №№ 541 від 11.08.2010р. на суму 1599,99 грн., 542 від 11.08.2010р. на суму 2774,56 грн. та ЦОСЧ-000631 від 01.07.2010р. на суму 758,90 грн., а всього на суму 5133,45 грн. оплачені Постачальником, що підтверджується банківськими виписками за 01.06.2010р. та 11.08.2010р., що свідчить про належне виконання Постачальником взятих на себе зобовязань перед Покупцем за Договором відносно оплати послуг останнього.

З положень п. 6.5. Договору випливає, що у разі не оплати Постачальником наданих послуг, у встановлені терміни, Покупець має право зменшити оплату, Постачальнику за товари, на суму наданих Послуг шляхом проведення заліку зустрічних вимог. До 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, Покупець готує акт звірки взаєморозрахунків та направляє його Постачальнику разом з Угодою про зарахування зустрічних вимог, що є невід'ємною частиною Договору. Постачальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів підписати такий Акт приймання-передачі наданих послуг та надіслати Покупцю, чи заявити письмові мотивовані зауваження.

У випадку, якщо протягом встановленого строку, з моменту отримання акту та Угоди, Постачальник не передасть чи не надішле Покупцю підписані примірники, чи не заявить письмові зауваження, проведений взаємозалік буде вважатися визнаним і погодженим з боку Постачальника в повному обсязі (п. 6.6).

Судом встановлено, що 17.11.2011р. Покупець у своєму листі № 535 від 16.11.2011р. звернувся до Постачальника з вимогами зменшити плату на суму 68597,15 грн. В додаток до листа Покупцем додано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, акт звірки взаєморозрахунків, акти наданих послуг та рахунки на оплату (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи). Факт надсилання вимоги про зменшення плати за Договором на адресу Постачальника підтверджується фіскальним чеком № 9420 від 17.11.2011р. та описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля від 17.11.2011р. (копії документів містяться в справі).

В силу положень п.п. 6.5, 6.6. Договору якщо з моменту отримання акту та Угоди, Постачальник не передасть чи не надішле Покупцю підписані примірники, чи не заявить письмові зауваження, проведений взаємозалік буде вважатися визнаним і погодженим з боку Постачальника в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 29-11/11 від 29.11.2011р. Постачальник, у відповідь на лист Покупця № 535 від 16.11.2011р., повідомив останнього про відмову від підписання Актів приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2011р. за період починаючи з червня 2010 року по жовтень 2011 року на суму 68597,15 грн. та вказав про відсутність підстав для зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі Угоди від 16.11.2011р. (копія листа міститься в справі).

Таким чином, враховуючи те, що Постачальником у листі № 29-11/11 від 29.11.2011р. викладені письмові зауваження щодо підписання Актів та Угоди, позивач, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, повинен довести факт надання відповідних послуг Постачальнику за період з травня 2010 року по жовтень 2011 року.

Доказів виконання зобовязання за Договором щодо надання Покупцем Постачальнику Актів приймання-передачі наданих послуг до 5 ( п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, як то вимагає п. 6.2. Договору, в період з травня 2010 року по жовтень 2011 року, позивачем до суду не представлено.

За таких обставин, доведеними є викладені позивачем за зустрічним позовом факти щодо надання послуг за Актами №№ 541 від 11.08.2010р. на суму 1599,99 грн., 542 від 11.08.2010р. на суму 2774,56 грн. та ЦОСЧ-000631 від 01.07.2010р. на суму 758,90 грн., а всього на суму 5133,45 грн., які оплачені Постачальником в повному обсязі.

В свою, чергу, необґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості за Договором щодо оплати Актів приймання-передачі наданих послуг в період з травня 2010 року по жовтень 2011 року на суму 68597,15 грн. з підстав недоведеності надання відповідних послуг, підтвердженням чого є Акти приймання-передачі наданих послуг, що складаються по результатах кожного місяця та надаються Постачальнику.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 12292,22 грн., а зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, у звязку з чим, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог від 23.01.2012р. № 23-01/12, становить 19455,75 грн.

Таким чином, судові витрати позивача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 275,56 грн. (124,52 грн. державного мита та 151,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт -Україна» (ідентифікаційний код: 35847906, адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс» (ідентифікаційний код: 35998287, адреса: 08140, Київська обл. с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 94), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 12292,22 грн. (дванадцять тисяч двісті девяносто дві гривні 22 копійки) та судові витрати в сумі - 275,56 грн. (двісті сімдесят пять гривень 56 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В позовних вимогах за зустрічними позовом відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 07.02.2012р.