Рішення № 21434771, 31.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/55031.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький маслозавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 197 від 21.11.2011р.);

ОСОБА_2 (довіреність № 162 від 09.08.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 2/1101 від 11.01.2012р.);

ОСОБА_4 (довіреність № 1/1101 від 11.01.2012р.).

В судовому засіданні 31 січня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький маслозавод»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд»(відповідач) заборгованості в розмірі 1770000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором № 16/11-1 від 16 листопада 2010 року, зокрема, не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.01.2012 року.

В судових засіданнях 12.01.2012р. та 26.01.2012р. оголошувались перерви, про що сторін було повідомлено під розписку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Замовник) (разом - сторони), було укладено договір № 16/11-1 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Замовникові масло (по тексту - товар), а Замовник - прийняти і оплатити цю продукцію.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 11330000,00 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму 9560000,00 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 1770000,00 грн., тобто 11330000,00 грн. 9560000,00 грн.

З викладеними позивачем в позові твердженнями відповідач не погоджувався та у відзиві на позовну заяву вказав, що Продавець не виконав усіх дій, які передбачені Договором та з моменту вчинення яких у Замовника виник би обовязок по оплаті товару в сумі 1770000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 16 листопада 2010 року між сторонами укладено договір № 16/11-1 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Замовникові масло, а Замовник - прийняти і оплатити цю продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що в період з листопада по грудень 2010 року позивач передав товар на загальну суму 13330000,00 грн., що підтверджується накладними: № 008303 від 17.11.2010, № 008305 від 18.11.2010; № 008306 від 18.11.2010; № 08307 від 18.11.2010; № 08309 від 18.11.2010; № 08310 від 21.11.2010; № 08381 від 21.11.2010; № 008622 від 01.12.2010; № 008623 від 01.12.2010; № 008624 від 01.12.2010; № 008625 від 01.12.2010; № 008626 від 01.12.2010 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується виданими Замовником довіреностями № 47 від 18.11.2010; № 50 від 22.11.2010 та № 56 від 01.12.2010 (належним чином засвідчені копії довіреностей містяться в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Замовник проводить оплату продукції на розрахунковий рахунок Постачальника, після проведення перевірки якісних показників продукції на державних підприємствах та організаціях, які належать до сфери управління Держкомрезерву, та надання документів, передбачених у п. 5.3 розділу «Поставка товарів».

Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 9560000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином засвідчені копії виписок містяться в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач не заперечує проти поставки Продавцем товару за Договором на суму 13330000,00 грн. та про обставини оплати товару з боку Покупця в розмірі 9560000,00 грн., однак вважає, що Продавець не виконав усіх дій, які передбачені Договором та з моменту вчинення яких у Замовника виник би обовязок по оплаті товару в сумі 1770000,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 26.10.2011р. направив відповідачу лист № 190 в якому вимагав в семиденний строк оплатити борг на суму 1770000,00 грн. (копія листа міститься в справі). Факт відправлення позивачем листа відповідачу підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку та поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення 31.10.2011р. (копії документів містяться в справі).

З огляду на звернення позивача до відповідача з вимогами в семиденний строк оплатити товар, зважаючи на отримання вимоги 31.10.2011р., строк оплати Замовником товару за предявленою вимогою є до 08.11.2011р. Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що на вимогу оплатити товар відповідач ніяким чином не відреагував, заборгованість за Договором не погасив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2011р. відповідача було зобовязано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 01.12.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Твердження відповідача про те, що позивач не надав під час передачі товару документи передбачені п. 5.3 Договору, що унеможливлює Замовником здійснення оплати товару, не спростовують викладених позивачем в заяві тверджень щодо поставки товару з тих підстав часткової оплати Покупцем товару, звернення Продавця з вимогами оплатити борг за Договором, а також те, що в силу ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

В той же час, будь-яких звернень відповідачем до позивача з яких би вбачалось звернення Замовника до Покупця з претензіями щодо неналежної якості поставленого за Договором товару відповідачем до суду не представлено.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на січень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 1770 00,00 грн., з розрахунку 13330000,00 грн. (вартість поставленого товару) 9560000,00 грн. (частково оплачений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати в розмірі 35400,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд»(ідентифікаційний код: 35849311, адреса: 01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2-В, р/р 26000001013482 в АБ «УКООПСПІЛКА», МФО 322625), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький маслозавод» (ідентифікаційний код: 00447675, адреса: 32400, Хмельницька обл., Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Фрунзе, буд. 2, р/р 26005301221411 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький», МФО 315278), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 1770000,00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят тисяч гривень 00 копійок) та судові витрати 35400,00 грн. (тридцять пять тисяч чотириста гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 06.02.2012р.