Рішення № 21434059, 02.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-40/403-201202.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 13 178,92 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю № 287/12/11 від 14.12.11 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 02.02.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про відшкодування збитків в порядку регресу 13 178,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.09.08 р. між відкритим акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 5-794-305/08.

В результаті ДТП транспортному засобу страхувальника було завдано шкоду на суму 20 128,92 грн, відповідно до страхового акту № 2604/09 від 10.12.09 р позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 13178,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 124 від 10.12.09.

Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (іншого учасника ДТП) на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом № ВС/5918688, тому відповідно до ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму в розмірі 13 178,92 грн в порядку регресу.

Ухвалою суду від 13.01.12 порушено провадження у справі № 5011-40/403-2012 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.02.12.

У судове засідання 02.02.12 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.02.12 не зявився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.01.12 була отримана відповідачем (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), отже останній не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва встановив:

19.09.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія», що змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» (позивач, страховик), ВАТ «Державний ощадний банк України» (вигодонабувач) та фізичною особою ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 5-794-305/08.

Відповідно до умов договору позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля ГАЗ 3303232-414, реєстраційний номер НОМЕР_1. До страхових випадків за вказаним договором, зокрема, відноситься дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Першочергове право на задоволення своїх вимог з суми страхового відшкодування, в частині зобовязань страхувальника по кредитному договору в забезпечення якого транспортний засіб переданий під заставу, має вигодонабувач.

Відповідно до п.9.2 договору страхування № 5-794-305/08 він вступає в дію з дати сплати страхувальником страхової премії, але не раніше складення акту огляду транспортного засобу, та діє протягом 60 місяців до 18.09.13.

З довідки № 298 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої ВДАІ по обслуговуванню Броварського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області вбачається, що 10.09.2009 в смт. В. Димерка по вул.. Броварській сталась ДТП за участю наступних транспортних засобів: автомобіль «ТАТА» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіль ГАЗ 3303232-414, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2., під керуванням ОСОБА_4 (за довіреністю № 2048 від 01.06.09). ДТП сталась внаслідок того, що ОСОБА_3 перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ 3303232-414, д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вина ОСОБА_3 підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.10.09 у справі 3-4958/2009.

Згідно Висновку № 2763 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 12.10.09 вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час ДТП складає 20128,92 грн.

Відповідно до страхового акту № 2604/09 від 10.12.2009р., пошкодження транспортного засобу ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 19723,92 грн., з яких 13178,92 грн. (80 %) підлягає сплаті відразу, 6950,00 грн. (20%) підлягає сплаті після надання акту виконаних робіт та замінюваних запчастин (тент).

Згідно платіжного доручення № 124 від 10.12.2009 р. позивачем було сплачено страхове відшкодування в сумі 13 178,92 грн на рахунок вигодонабувача ВАТ Державний ощадний банк України».

Як вбачається з матеріалів справи згідно Полісу серії ВС № 5918688 від 10.06.2009 р. (тип 1) між відповідачем, як страховиком, та фізичною особою ОСОБА_3. як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 11.06.2009 р. до 10.06.2010 р. включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25 500,00 грн., розмір франшизи 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль «ТАТА» д.н. НОМЕР_2.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 286/10 від 20.09.2010 р., відповідно до якої просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 13 178,92 грн протягом 14 днів. Проте відповідач відповіді на претензію не надав, страхове відшкодування в порядку регресу позивачу не виплатив.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «ТАТА» д.н. НОМЕР_2, підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2009 у справі № 3-4958/2009.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ТАТА» д.н. НОМЕР_2, була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна страхова компанія «Оранта» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/5918688).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5918688), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 5-794-305/08, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не надано.

Можливе неповідомлення страховика, яким застраховано цивільну відповідальність винної особи про настання страхового випадку також не звільняє страхову компанію від обовязку здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки положення закону надають право страховику після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: г) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п. 38.1.1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу регресну вимогу № 286/10 від 20.09.10, що була отримана відповідачем 20.09.10 вх. № 9335.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5918688) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн, франшиза 510 грн. Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи: 13 178,92 грн 510 грн = 12 668,92 грн.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 12 668,92 грн, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01601 м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, ідентифікаційний код 14229456) 12 668 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 92 коп. страхового відшкодування, 1 545 (одну тисячу пятсот сорок пять) грн 12 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 06.02.2012 р.