Ухвала суду № 21433990, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.02.12№ 05-5- 39 / 611 Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український звукозапис"

до Приватного підприємства "Альма-Люкс"

про захист авторських прав і виплату компенсацій 75 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява б/н від 01.02.2012 р. і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

У позовній заяві (абз. 2 стор. 1) зазначено, що спірні музичні твори використовувались з комерційною метою (шляхом публічного виконання) "в приміщенні, в якому здійснює господарську діяльність Приватне підприємство "Альма-Люкс", а саме в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1", при цьому також вказано, що "документи, на підставі яких Приватним підприємством "Альма-Люкс" здійснюється господарська діяльність у зазначеному приміщенні зазначені в Акті перевірки № 88 від 24 червня 2011 року...".

В той же час, в Акті перевірки № 88 від 24 червня 2011 року. наведений наступний перелік документів, на підставі яких ПП "Альма-Люкс" та ФОП "ОСОБА_1." здійснюють господарську діяльність у вищевказаному приміщенні, а саме: Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1., свідоцтво про державну реєстрацію "Альма-Люкс", довідка з ЄДРПОУ. Втім, наведені документи підтверджують статус ПП "Альма-Люкс" та ФОП "ОСОБА_1." як суб"єктів господарської діяльності, а не стверджуваний у позовній заяві факт того, що в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 здійснює свою господарську діяльність саме (та виключно) визначений позивачем відповідач - Приватне підприємство "Альма-Люкс". Отже, фактично у позовній заяві не вказано на докази, які мають підтверджувати, що в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, здійснює господарську діяльність Приватне підприємство "Альма-Люкс" (відповідні докази на підтвердження права власності або права оренди (найму) ПП "Альма-Люкс" даного приміщення тощо).

Крім того, у позовній заяві (абз. 3 стор. 2) стверджується, що "постановою судді Шевченківского районного суду від 19 вересня 2011 року встановлений факт незаконного використання об"єктів інтелектуальної власності з комерційною метою , а саме - 18 -ти музичних творів, зафіксованих на фонограмах, що входять до CD-диску "Paris mon Amour-2"", натомість фактично не вказується, хто ж саме є суб"єктом такого незаконого використання об"єктів інтелектуальної власності.

В той же час, зі змісту вищенаведеної постанови Шевченківского районного суду від 19 вересня 2011 року вбачається, що незаконно використовувала спірні об"єкти права інтелектуальної власності з комерційною метою ОСОБА_2., адміністратор кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", а не визначений у даній позовній заяві відповідач - Приватне підприємство "Альма-Люкс". Отже, фактично у позовній заяві не вказано на докази, які б підтверджували підставність твердження позивача про те, що "правоворушенням, що скоєне Відповідачем, завдано шкоди законному правовласнику ... (позивачу)"(абз. 1 стор. 3 позовної заяви).

Крім того, при можливому повторному звернені до господарського суду слід звернути увагу, що у розрахунку стягуваної суми, який наведений на стор. 3, 4 позовної заяви, позивач наводить суму мінімальної (19 200,00 грн.) та максимальної (96 000,00 грн.) компенсації за порушення прав стосовно кожного автора (слів та музики) по одному з трьох спірних музичних творів. Проте, з невідомих підстав, без посилання на обставини та докази у даному спірному випадку, позивач приходить до висновку, що "компенсація за порушення по кожному твору має складати 25 000 ... гривень", а "компенсація щодо порушення стосовно трьох творів має складати 75 000,00 ... гривень". Таким чином, наведений у позовній заяві розрахунок стягуваної суми суд не може визнати обгрунтованим.

Згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутність обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 6 п. 3.5 п. 3 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ ).

Фактично зазначені вище позивачем відомості не містять вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені, при цьому клопотання в порядку ст. 38 ГПК України позивачем суду не подано. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутній обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 року №4282-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку (ч. 1 ст. 6 Закону).

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-04/5656-29476 від 28.10.2011 р.):

ОдержувачГУ ДКУ у м. Києві

ЄДРПОУ24262621

Банк одержувачаГУ ДКУ у м. Києві

МФО820019

Рахунок31210206700001

Код платежу22030001

Символ звітності банку206

Призначення платежуСудовий збір за подання заяви про… (зазначити найменування документа, дії) в господарський суд м. Києва

Фактично до позовної заяви у якості доказу сплати судового збору додано квитанції № А2-2547 від 05.12.2011 р. на суму 1 506,00 грн. та № А2-1125 від 01.02.2012 р. на суму 103,50 грн., загалом на 1609,50 грн.

Проте, суд звертає увагу, що в квитанції № А2-1125 від 01.02.2012 р. на суму 103,50 грн. позивачем не вірно вказаний реквізит щодо банка отримувача для зарахування судового збору (ГУ ДКСУ у м. Києві).

Таким чином, квитанція № А2-1125 від 01.02.2012 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.