Рішення № 21433613, 09.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.12 р. Справа № 24/354

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, код ЄДРПОУ 31301827

до відповідача Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 33760279.

про: стягнення 72948757,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довір. № 154/10 від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. № 747/01 від 20.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» Маріупольської міської ради про стягнення 72948757,16 грн., з яких основний борг за поставлений природний газ в сумі 66494813,79 грн., пеня 4 871480,24 грн., інфляційні 690958,19 грн., 3 % річних 891504,94 грн., а також судовий збір.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст.258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, 216-217, 264-265 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження таких обставин позивач надав копію договору з додатками та додатковими угодами, копії актів передачі-приймання природного газу, копію акту звіряння розрахунків, статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Мотивуючи свої заперечення посилався на те, що 25.11.2011р. за №31/17 13847 позивачем по справі на адресу підприємства відповідача було направлено повідомлення-вимогу на суму 65210209,30 грн. за договором №06/102467ТЕ (вх.№676/01 від 02.12.2011р.), а до суду ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулося з позовною заявою про стягнення зовсім іншої суми основного боргу, а саме 66494813,79грн. Таким чином при розрахунку суми заборгованості ККП «Маріупольтепломережа» за поставлений природний газ позивачем по справі не було враховано те, що підприємством відповідно до платіжного доручення №25 від 14.10.2011р. на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на виконання умов договору №06/10-2467 ТЕ-9 було сплачено суму у розмірі 1284604,49 грн. до подачі позовної заяви, тому станом на 02.12.2011р. заборгованість ККП «Маріупольтепломережа» перед позивачем становить 65210209,30 грн., а не 66494813,79 грн., як вказано у позовній заяві. Відповідач стверджує, що оскільки позивачем невірного визначено розмір основного боргу, тому невірно розраховано суму пені. Крім того відповідач посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємств, вважає ці обставини виключними та просить суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені відмовити на підставі ст.233 Господарського кодексу України та ч.1 ст.83 ГПК України.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду копію повідомлення-вимоги, карту рахунку, копію платіжного доручення№25 від14.10.2011р. на суму 1284604,49 грн., копію постанови ВДВС про арешт майна боржника, копію балансу підприємства станом на 30.09.2011р., 31.03.2011р, 30.06.2011р., контррозрахунок пені, статутні документи підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

20.12.2010р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» в особі Донецької філії (постачальник) та Комунальним комерційним підприємством (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №06/10-2467ТЕ-9 (а.с.24).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному в п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

За умовами п.3.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу 234 грн. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу 1309,20 грн.

Пунктом 2 додатку №1 до цього договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірника акту-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Згідно з п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться на пізніше 10 числа місяця поставки. Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Відповідно до п.7.3.1 Договору, за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.10.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2010р.

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач передав, а відповідач прийняв протягом січня - вересня 2011р. природний газ, на загальну суму 132122018,42грн., про що свідчать акти прийму-передачі природного газу. Відповідач виконав свої зобов»язання за договором частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 65627204,63 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за отриманий природний газ в сумі 66494,813 грн., пеня 4 871480,24 грн., інфляційні 690958,19 грн., 3 % річних 891504,94 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір №06/10-2467ТЕ-9 від 20.12.2010р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем згідно платіжного доручення №25 від 14.10.2011р. на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на виконання умов договору №06/10-2467 ТЕ-9 було сплачено суму у розмірі 1284 604,49 грн. (а.с.70), тобто до подачі позовної заяви.

Таким чином сума основного боргу відповідача з вирахуванням оплати в розмірі 1284604,49 грн. складає 65210209,30 грн. і наявність цього боргу відповідач визнає.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» Маріупольської міської ради про стягнення суми основного боргу за договором №06/10-2467ТЕ-9 про постачання природного газу, підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 65210209,30 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 690958,19 грн. за період квітень-червень 2011рр. та 3% річних за період з 21.02.2011р. по 30.09.2011р. у сумі 891504,94 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу «Законодавство”, у звязку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається, сторонами у п.7.3.1 Договору встановлено, що за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача за період з 02.06.2011р. по 02.12.2011р. пеню у сумі 4871480,24 грн.

Судом проведено перерахування розміру пені з врахуванням оплати здійсненої відповідачем до подачі позову, тому обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4847 514,67 грн.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені є обґрунтованим, відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує розмір пені на 20%. Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 3878011,73 грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, про стягнення 72948757,16 грн., задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 20 %.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» Маріупольської міської ради (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279, п/р №26033480234100 у ЗАТ «Донгорбанк, МФО 334970) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул.. Полуденка, 1, ЄДРПОУ 31301827, п/р №26008301970 в ВАТ «Ощадбанк, м. Київ, МФО 300465) 65210209,30 грн. - основний борг, 3878011,73 грн. - пеня, 690958,19 грн. - інфляційні, 891504,94 грн. - 3% річних , 55443,72 грн. - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2012р.

Суддя Величко Н.В.