Рішення № 21433611, 08.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.12 р. Справа № 24/359

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк

про: стягнення 21723,28 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. 271-12 „Д” від 28.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2. за довір. юр/5980 від 30.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення суми боргу з вересня по листопад 2009р. згідно додаткової угоди №152-Г від 01.08.2007р. в розмірі 16 900,00 грн., 3 % річних від прострочено суми заборгованості в розмірі 1131,05 грн., суми індексу інфляції за час прострочки в розмірі 3692,33 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 312, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору №637 від 12.05.2003р. з додатковою угодою, розрахунок боргу, статутні документи підприємства.

Відповідач проти позову заперечив

Обґрунтовуючи заперечення відповідач підтвердив наявність укладеного між ним договору про поставку електроенергії №637 та додаткової угоди №152-Г про реструктуризацію боргу з визначенням порядку погашення заборгованості на суму 288047,81 грн., а також те, що станом на 01.01.2012р. борг по реструктуризації суми за липень-серпень 2009р. в розмірі 16900,00 дійсно не оплачений. Також відповідач наголосив на тому, що рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2009р. по справі №38/271 суддею Лейба М.О. вже було винесено рішення про стягнення суми боргу в розмірі 16900,00 грн. по додатковій угоді №152-Г та 3 % річних в розмірі 56,26 грн. Щодо стягнення донарахованих сум 3% річних 1131,05 грн. та інфляційних 3692,33 грн. відповідач також, посилаючись на те що є державною установою та знаходиться в скрутному матеріальному становищі. Враховуючи наведене просить суд розглянути справу по суті, а також відмовити позивачу у задоволенні вимог

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду копію рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2009р. по справі №38/271, копію балансу станом на 01.10.2011р., копію виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, копії статутних документів.

07.02.2012 р. позивач до канцелярії суду надав заяву №60юр-642/12 про уточнення позовних вимог, в якій просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу за період липень-серпень 2009р., згідно додаткової угоди №152Г від 01.08.2007р. в розмірі 16900,00гр. та 3% річних у сумі 56,26 грн. за період з 21.07.2009р. по 20.09.2009р., а також просив стягнути 3% річних в розмірі 1198,74 грн. та індекс інфляції - 3756,46 грн.

Така заява відповідає приписам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» .

Як вбачається, 12.05.2003р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 637 (а.с.12), за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції в межах 4258 кВт а споживач зобовязався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно із п.2.2.2 та п.2.2.3 договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами п.2.2.2 та п.2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі ___% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

01.08.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду №152 Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості, за умовами якого боржник визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 941167,47 грн. та яку зобов»язався погасити у період з 02.08.2007р. щомісячно протягом 34 місяців. (а.с.15)

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2009р. по справі №38/271 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення із несплати платежів за липеньсерпень 2009р. з реструктуризованої суми боргу за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди №152-Г в розмірі 16 900,00 грн. та 3 % річних в розмірі 56,26 грн.

Згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав Враховуючи наведене суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за період липень-серпень 2009р., згідно додаткової угоди №152-Г в розмірі 16900 грн. та 3 % річних у сумі 56,26 грн. за період з 21.07.2009р. по 20.09.2009р.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.09.2009р. по 31.01.2012р. в розмірі 1198,74 грн. та індекс інфляції за період вересень 2009р. березень 2010р. у сумі 3756,46 грн.

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За поясненнями відповідача заборгованість за липень-серпень 2009р. за додатковою угодою від 01.08.2007р. №152-Г про реструктуризацію боргу за договором №637 від 12.05.2003р. в розмірі 16900,00грн. станом на 01.01.2012р. не оплачений.

Позивач нарахував відповідачу на суму боргу 3% річних за період з 21.09.2009р. по 31.01.2012р. в розмірі 1198,74 грн. та індекс інфляції за період вересень 2009р. березень 2010р. у сумі 3756,46 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача лише у сумі 1197,24 грн. - 3 % річних грн. та інфляційні 3563,79 грн.

Заперечення відповідача щодо стягнення з нього сум 3% річних та інфляційних через відсутність його провини у неналежному виконанні грошових зобовязань внаслідок невчасних розрахунків за отримані послуги з теплопостачання споживачів таких послуг перед відповідачем, господарський суд до уваги не приймає, оскільки прострочення договірного грошового зобовязання, тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, не зважаючи на наявність або відсутність вини щодо цього прострочення. Крім того, умови спірного договору не ставлять порядок розрахунків в залежність від отримання відповідачем плати за надані ним послуги з вироблення теплової енергії кінцевим споживачам. Суд також враховує, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і не є штрафними санкціями.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем порядку розрахунків за договором, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, ч.1 п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за період липень-серпень 2009р., згідно додаткової угоди №152-Г в розмірі 16900 грн. та 3 % річних у сумі 56,26 грн. за період з 21.07.2009р. по 20.09.2009р.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, про стягнення 3 % річних у сумі 1131,05 грн. та інфляційні нарахування в сумі 3692,33 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131127, на поточний рахунок відокремленого підрозділу Краматорського РЕМ відокремленого підрозділу Краматорські ЕМ №26004305564739 в ПАТ «Промінвестбанк» в м. Горлівка, МФО 334464) три відсотки річних у сумі 1 197,24 грн., інфляційні 3563,79 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268, на п/р №26001307550283 у філіалі Центрально-міського відділення АК ПІБ М. Горлівка, МФО 334464) судовий збір у сумі 309,25 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2012р.

Суддя Величко Н.В.