Постанова № 21433037, 16.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"16" лютого 2012 р. Справа № 5023/1017/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. –головуючого,

Бондар С.В.

Грека Б.М.

за участю повноважних представників:

позивачаРожкової С.Г.

відповідача розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу

на ухвалу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"

від 11 жовтня 2011 року господарського суду Харківської області

та постановувід 1 листопада 2011 року Харківського апеляційного господарського суду

у справі№5023/1017/11

за позовомПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"

доНауково-виробничої фірми "Сінтал’Д" –Товариства з обмеженою відповідальністю

простягнення 1470471,85 грн.,

встановив:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 квітня 2011 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 5 травня 2011 року в даній справі, позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 3711301,15 грн., судові витрати. В частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 17692,23 грн. та інфляційних в сумі 33401,71 грн. в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 липня 2011 року вказане рішення місцевого господарського суду скасоване в частині відмови в задоволенні позову про стягнення трьох відсотків річних в сумі 17692,23 грн. та інфляційних в сумі 33401,71 грн. і прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 17692,23 грн. та інфляційних в сумі 33401,71 грн.

У вересні 2011 року відповідач звернулась до суду з заявою про розстрочку виконання вказаного рішення суду рівними частинами строком на чотири місяці починаючи з 27.09.2011 року до 31 грудня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2011 року (суддя Лаврова Л.С.) розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року в даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 3711301,15 грн., 3% річних в розмірі 17692,23 грн., інфляційних в сумі 33401,71 грн. строком на три місяці до 31 грудня 2011 року рівними частинами.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2011 року вказану ухвалу суду залишено без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову суду апеляційної інстанції від 1 листопада 2011 року та ухвалу місцевого господарського суду від 11 жовтня 2011 року скасувати, як прийняті з порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення про відмову відповідачеві в задоволенні його заяви про розстрочку виконання рішення.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим у строк, або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

З огляду на викладене, суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, враховуючи існування реальних обставин, які позбавляють боржника можливості на час прийняття рішення по справі про стягнення суми боргу погасити ним цю суму боргу, обгрунтовано відстрочив виконання рішення господарського суду Харківської області від 28 квітня 2011 року в даній справі строком до 31 грудня 2011 року.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій відповідають обставинам справи і вимогам закону, тому їх необхідно залишити без змін.

Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2001 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2011 року залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                       В.Дерепа

Судді                                                                                 Б.Грек

                                                                                 С.Бондар