Ухвала суду № 21432921, 10.02.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

10.02.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого Панька В.Ф.

Суддів Готра Т.Ю., Джуга С.Д.,

При секретарі Балаж Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Свалявського районного суду від 27 грудня 2011 року по справі за позовом ТзОВ « Туристичний комплекс «Поляна Квасова» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, КУП «Свалявське РБТІ», Полянської сільської ради, міськрайонного управління Держкомзему у м. Свалява і Свалявському районі Закарпатської області про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна,-

в с т а н о в и л а :

ТзОВ « Туристичний комплекс «Поляна Квасова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, КУП «Свалявське РБТІ», Полянської сільської ради, міськрайонного управління Держкомзему у м. Свалява і Свалявському районі Закарпатської області про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна.

Представник позивача ОСОБА_7. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, а саме передачі нерухомого майна на відповідне зберігання ОСОБА_5.

Ухвалою Свалявського районного суду від 27 грудня 2011 року заяву ОСОБА_7. про забезпечення позову задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зупинити виконання та скасувати ухвалу Свалявського районного суду від 27 грудня 2011 року про забезпечення позову як незаконну та необґрунтовану.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що всупереч ст..151 ЦПК України Позивачем не зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності вжиття забезпечення позову.

Судом першої інстанції не взято до уваги розяснення викладені у постанові Пленуму ВС України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції». Зокрема, у п.16 Постанови зазначено, що заява про забезпечення позову за змістом повинна відповідати вимогам частина другої ст..151 ЦПК України. Вживаючи заходи забезпечення позову, необхідно враховувати розяснення, дані в постанові Пленуму ВС України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Крім того, судом не враховано розяснення, викладені в п. 4 Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого субєкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що вона до задоволенню підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Свалявського районного суду від 17.08.2011 року по справі №2-702/11 судом в забезпечення позову було вже накладено арешт на спірне нерухоме майно, а тому підстав для повторного забезпечення позову не має взагалі.

На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції не обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову з вищенаведених обставин.

Справа розглянута в межах апеляційної скарги.

Керуючись статтями 307, 312, 315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Свалявського районного суду від 27 грудня 2011 року скасувати.

Ухвала остаточна до оскарженню не підялгає.

СУДДІ: