Ухвала суду № 21432862, 02.02.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

02.02.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Фазикош Г.В.,

суддів Власова С.О., Дроботі В.В.,

при секретарі Ердик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду від 17 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Деркомзему у Воловецькому районі Закарпатської області, Воловецького заводу ВО «Електрон», Воловецької селищної ради Закарпатської області, державного підприємства «Закарпатський геодезичний центр» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, внесення змін у електронну базу даних та встановлення меж земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Воловецького районного суду від 17 жовтня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Деркомзему у Воловецькому районі Закарпатської області, Воловецького заводу ВО «Електрон», Воловецької селищної ради Закарпатської області, державного підприємства «Закарпатський геодезичний центр» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, внесення змін у електронну базу даних та встановлення меж земельної ділянки ( а.с.107-108).

На це рішення апеляційну скаргу подав позивач ОСОБА_1, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю. Свою позицію апелянт мотивує тим, що, на його думку, місцевий суд неповністю встановив фактичні обставини справи, зробив висновки, які цим обставинам не відповідають, допустив порушення норм матеріального та процесуального права ( а.с. 117-123).

Зокрема, позивач стверджує, що на підставі розпорядження Воловецької райдержадміністрації №309 від 31.08.2004 року він отримав дозвіл на забудову земельної ділянки площею 700 кв.м за адресою АДРЕСА_1. На підставі цього дозволу у вересні 2004 року було оформлено будівельний паспорт на забудову вказаної земельної ділянки, який було затверджено відділом містобудування та архітектури Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області. Отримавши будівельний паспорт, позивач розпочав будівництво житлового будинку. Рішенням 18 сесії 4 скликання Воловецької селищної ради від 17 липня 2005 року позивачу було надано у власність земельну ділянку площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівеь та споруд, а також земельну ділянку площею 0,9 га у цьому ж урочищі для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення позивач одержав Акт на право власності на земельну ділянку Серії ЗК №017266 від 19.01.2007 року та Акт на право власності на земельну ділянку Серії ЗК №017265 від 19.01.2007 року, які належним чином зареєстровані.

Позивач стверджував, що, оскільки межі земельних ділянок в натурі встановлювалися землевпорядною організацією в процесі виготовлення вказаних актів на право власності на землю, у нього не виникало сумнівів стосовно правильності встановлення цих меж. З початку проведення будівельних робіт і до недавнього часу жодних перешкод сусідами, з якими межують його земельні ділянки, йому не чинилися. Весною 2010 року він припинив роботи по завершенню будівництва, оскільки у нього виникли проблеми земельною ділянкою площею 0,7 га, яка межує із земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні заводу «Електрон». В подальшому позивач зясував, що на даний час ця земельна ділянка належить громадянину ОСОБА_3, однак знайти точні відомості щодо цієї особи позивач не зміг. В той же час позивач зясував, що на генеральному плані смт. Воловець та ситуаційному плані відповідної місцевості межі його земельної ділянки зміщені, причому частина земельної ділянки, на якій розташовано належний йому недобудований житловий будинок, знаходиться на земельній ділянці, яка на даний час рахується за громадянином ОСОБА_3 Фактичні межі всіх суміжних земельних ділянок та його ділянки не відповідають тим межам, які занесені до електронної бази ДЗК.

Позивач вважає, що ця обставина створює йому суттєві перешкоди у користуванні належних йому земельних ділянок та просить зобовязати Воловецьку селищну раду та Завод «Електрон» усунути ці перешкоди, звільнити проїзд до його будинку, а також зобовязати відділ держкомзему у Воловецькому районі Закарпатської області внести зміни у електронну базу даних ДЗК та відновити межі земельних ділянок, які існували на момент оформлення права власності на землю з врахуванням схеми забудови земельної ділянки ( а.с. 121-123).

В судовому засіданні в апеляційній інстанції апелянт скаргу підтримав та просив задовольнити із наведених у ній підстав. При цьому він пояснив, що достатньої інформації щодо осіб, якім на даний час належать земельні ділянки, суміжні із його земельними ділянками він не має. В державному акті на право власності на землю Серії ЗК №017266 від 19.01.2007 року суміжним користувачем зазначено завод «Електрон», саме тому позовні вимоги було адресовано цьому відповідачу. В подальшому він дізнався, що ця ділянка належить іншій особі громадянину ОСОБА_3, але що це за особа та де вона проживає, апелянту не відомо. Також є відомості про те, що завод «Електрон» ліквідовано.

Представник відділу держкомзему у Воловецькому районі Закарпатської області в судовому засіданні в апеляційній інстанції скаргу не визнав та просив відхилити у тій частині, що стосується відділу держкомзему. При цьому він пояснив, що відділ держкомзему не наділений повноваженнями вносити зміни до електронної бази ДЗК, а тому не може виконати ті дії, які просить позивач. Інших вимог до цього відділу позивач не заявляв.

Представник державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яка проводила судово-землевпорядну експертизу по справі ( а.с. 89), в судовому засіданні в апеляційній інстації пояснила, що за результатами здійсненої топографо-геодезичної зйомки встановлено, що площа фактичного користування земельними ділянками гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 становить на на земельній ділянці №1 0,0691 га, на земельній ділянці №2 0,0909 га. При цьому конфігурації земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні гр. ОСОБА_4, відрізняються від їх конфігурацій згідно Державних актів, фактичне розміщення будинку гр. ОСОБА_4 суперечить його розташуванню, зображеному в обмінному файлі. Обмінний файл є електронною формою даних про земельну ділянку і становить структурну одиницю автоматизованої системи державного земельного кадастру. Данні, відображені в обмінному файлі, повинні відповідати дійсності. В той же час, наявність такої невідповідності не свідчить про порушення сусідніми землевласниками меж земельної ділянки позивача гр. ОСОБА_1, а є наслідком помилки землевпорядної організації, допущеної при винесення меж земельної ділянки в натурі. Ця проблема може бути вирішена, однак не у той спосіб, який просить застосувати позивач.

Інші учасники процесу в судове засідання не зявилися, справу було розглянуто без їх участі відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, колегія перевірила законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які строни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно зясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих суду самими учасниками процесу.

В даній справі суд першої інстанції встановив, що гр. ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок, розташованих в АДРЕСА_1. Відповідно до актів на право власності на земельну ділянку Серії ЗК №017266 від 19.01.2007 та Серії ЗК №017265 від 19.01.2007 року, розмір цих земельних ділянок складає 0,07 га та 0,09 га відповідно. Суд також встановив, що вказані земельні ділянки було перенесено в натуру, їх межі було визначено межовими знаками, які було передано на зберігання ОСОБА_1 Доказів порушення цих меж сусідніми землекористувачами суд не здобув.

Оцінивши висновок судово-землевпорядної експертизи від 26.08.2011 року№709, призначеної судом за клопотанням позивача, суд першої інстанції врахував, що цією експертизою факту порушення меж земельних ділянок позивача сусідніми змелекористувачами також не встановлено ( а.с. 107).

Колегія погоджується із цими висновками суду першої інстанції та вважає, що доводами апеляційної скарги вони не спростовані. За цих обставин підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

При цьому колегія звертає увагу на те, що відповідно до висновку судово-землевпорядної експертизи від 26.08.2011 року№709 конфігурації земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні гр. ОСОБА_4 відрізняються від їх конфігурацій згідно Державних актів, фактичне розміщення будинку гр. ОСОБА_4 суперечить його розташуванню, зображеному в обмінному файлі, що суперечить п.6 ( абз.3) Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну дялянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Однак ця невідповідність не може бути усунута в спосіб, який просить застосувати позивач ОСОБА_1 у позовній заяві. Крім того, відповідні вимоги заявлено ним до неналежних відповідачів.

Крім того, колегія констатує, що одним із відповідачів у позові зазначено Завод «Електрон», що розташований у м. Львів по вул. Стороженка, 32. Між тим, відповідно до даних, отриманих із офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створенного згідно із наказом Міністерства юстиції України №2009/5 від 19.08.2011 року, державна реєстрація дослідного заводу по виробництву нової техніки «Електрон» ДП ВАТ «Концерн-Електрон», ідентифікаційний код 20847690, юридична адреса 79000, вул. Стороженка,Б.32, м.Львів, - припинена в результаті ліквідації за рішенням засновників ( а.с.160-161).

В судовому засіданні в апеляційній інстанції позивач підтвердив, що саме це підприємтсво було вказано ним в якості відповідача, пояснивши це тим, що таке було зазначено в акті про право власності на його земельну ділянку як суміжний землекористувач.

Враховуючи цю обставину та виходячи із вимог ч.1 ст.310 та п.7 ч.1 ст.205 ЦПК України, рішення місцевого суду в частині вимог, заявлених до Воловецького заводу ВО «Електрон», слід скасувати, а провадження у справі у цій частині закрити. В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 308, ч.1 ст.310 та п.7 ст.205 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Воловецького районного суду від 17 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Деркомзему у Воловецькому районі Закарпатської області, Воловецького заводу ВО «Електрон», Воловецької селищної ради Закарпатської області, державного підприємства «Закарпатський геодезичний центр» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, внесення змін у електронну базу даних та встановлення меж земельної ділянки скасувати в частині вимог, заявлених до Воловецького заводу ВО «Електрон», у цій частині провадження у справі закрити.

В решті залишити рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:Судді: