Рішення № 21429806, 14.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.12 р. Справа № 38/344

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.,

При секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “ВУСО” м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, м.Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3, м.Харків,

про стягнення витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 21151,45грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов.

треті особи: не зявились

Суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “ПРОСТО-страхування” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія ”ВУСО” м.Донецьк про стягнення витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 23671,54грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування транспортних засобів №125994 серія АТК від 25.10.2007р., страховий акт від 20.10.2008р., додатковий страховий акт від 08.12.2008р., звіт №307 від 17.09.2008р., додатковий звіт №389 від 31.10.2008р., розрахунок страхового відшкодування №21447 від 20.10.2008р, розрахунок страхового відшкодування №21447Д від 08.12.2008р., платіжні доручення №23675 від 28.10.2008р. та №27962 від 18.12.2008р., Постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19.03.2009р. по справі №3-12/2009р., листи №11873/7-3-11 від 02.06.2011р, №7555/037601 від 25.10.2011р., правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2011р. до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, м.Харків та на стороні позивача, ОСОБА_3, м.Харків.

26.12.2011р. на адресу господарського суду від третьої особи, ОСОБА_4 надійшла заява, в якій остання зазначила, що частину, яка залишилася по відшкодуванню шкоди внаслідок ДТП повинна сплати страхова компанія “ВУСО”. Заява та пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

19.01.2012р. позивач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2012р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 20.02.2012р., відповідно до вимог ст.69 ГПК України.

06.02.2012р. на запит суду від Комінтернівського районного суд м.Харкова надійшла адміністративна справа №3-12/2009 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_3

14.02.2012р. відповідач надав пояснення №1066 від 13.02.2012р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

14.02.2012р. позивач, відповідно до ст.22 ГПК України, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій приймаючи до уваги обґрунтовані заперечення відповідача, просить суд зменшити розмір позовних вимог до 21 151,45грн. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення сторонами додаткових документів

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2008 року на перехресті просп. Гагаріна та вул.Кірова в м.Харкові сталося ДТП за участю автомобілів Honda CIVIC, державний номер АХ НОМЕР_1 ВС, що належить ОСОБА_4 під її ж керуванням та Honda CR-V, державний номер АХ НОМЕР_2 КХ, яким керував ОСОБА_3

Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ №6948 від 08.09.2008р., а також наявними в матеріалах справи поясненнями ОСОБА_4

Згідно висновку автотехнічної експертизи №354 від 03.02.2009р., проведеної в межах розгляду адміністративної справи №3-12/2009р. дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 пункту 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху.

Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19.03.2009 року провадження у справі №3-12/2009р. про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрито у звязку з закінченням строку накладання адміністративного стягнення. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю Honda CR-V, державний номер АХ НОМЕР_2 КХ, були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13.01.2009 року по справі №3-15377/2008 була призначена автотехнічна експертиза для визначення винуватця ДТП, яка сталася 05.09.2008р., проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім..Засл. професора М.С.Бокаріуса.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №354 від 03.02.2009р. дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п.10.1, 16.6 Правил дорожнього руху і знаходились з технічної точки зору, у причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи між Закритим акціонерним товариством “ПРОСТО-страхування” (страховик) та Чекаліним Дмитром Олександровичем (страхувальник) 25.10.2007 року укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №125994 серії АТК.

З правовстановлюючих документів позивача, вбачається, що Закрите акціонерне товариство “ПРОСТО-страхування” змінило найменування на Приватне акціонерне товариство “ПРОСТО-страхування”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником страховика за договором.

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору добровільного страхування транспортних засобів №125994 серії АТК від 25.10.2007р. на підставі заяви страхувальника, страховиком (позивачем) були складені страхові акти від 20.10.2008р., від 08.12.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Відповідно до звітів по визначенню вартості відновлювального ремонту ФОП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 24 181,86грн.

ЗАТ “ПРОСТО-страхування” на підставі вищезазначених документів платіжними дорученнями №23675 від 28.10.2008р., №27962 від 18.12.2008р. була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 24181,54грн.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія автомобілю Honda CIVIC, державний номер АХ НОМЕР_1 ВС власник ОСОБА_4) застрахована у ЗАТ „Страхова компанія „ВУСО” (Поліс ВВ/НОМЕР_3 від 10.10.2007р.) Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Як вбачається з правовстановлюючих документів відповідача, Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ВУСО” змінило найменування на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ВУСО”.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №04-4351 від 20.09.2011р. в якій просив відповідача, сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24181,54грн.

Відповідач вказану претензію залишив без виконання.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України, Законів України „Про страхування” та “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21151,45грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” м.Київ до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “ВУСО” м.Донецьк про стягнення витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 21151,45грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “ВУСО” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,60, 7 поверх, ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” м.Київ (04050, м.Київ, вул.Герцена,10, ЄДРПОУ 24745673) суму витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 21 151,45грн., судовий збір у розмірі 1261,23грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.02.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2012р.

Лейба М.О.