Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2012 р. Справа № 5023/7689/11
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіПершикова Є.В.,
суддівОсетинського А.Й.,
Ходаківської І.П. (доповідач)
розглянувши
касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову від 24.11.2011 Харківського апеляційного господарського суду
у справі №5023/7689/11 господарського суду Харківської області
за позовом Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області
до
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачафізичної особи-підприємця ОСОБА_4
1. Головне управління Держкомзему в Харківській області,
2. Петропавлівська сільська рада пророзірвання договору За участю представників сторін: Від позивача- Кошелєва ОСОБА_5 (дов. від 08.11.11)
Від відповідача- Грецьких С.В.
Від 3-х осіб 2)Козирєва О.М. (голова)
Відповідно до Розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 06.02.12 справа розглядається колегією суддів у складі: Першиков Є.В., Осетинський А.Й., Ходаківська І.П.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року (суддя Бринцев О.В.)в задоволенні позову відмовлено.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 у складі: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки від 31 березня 2005 року, укладений між Куп'янською районною державною адміністрацією та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 площею 43,4929 га, в тому числі сільськогосподарської землі (пасовища) 26,2963 га, інші - 2,2717 га, під гідротехнічні споруди - 0,4880 га, під водою 14,3460 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області.
ФОП ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням Харківським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Апеляційним господарським судом встановлено, що розпорядженням від 18.03.2005 Купянської районної державної адміністрації Харківської області №85 затверджено проект землеустрою та надано в оренду ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку з прибережною захисною смугою загальною площею 43,4020 га, в тому числі під водою 14,3460 га; сільськогосподарських земель, в т.ч 26,2963 га пасовища; інші (порушені землі) 2,2717 га; під гідротехнічними спорудами 04.880 га.
31.03.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в державному реєстрі земель 15.04.2005 за №10.
З умовами пункту 25 договору оренди відповідач серед іншого прийняв на себе зобовязання по дотриманню екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил; по безперешкодному допуску тварин до водопою у відведених місцях; по облаштуванню місць загального водокористування для безкоштовного задоволення потреб громадян (облаштування пляжу, облаштування місця купання первинними рятувальними засобами); по організації один раз на рік обстеження дна акваторії відведеного для купання людей водолазами і очищення його від сторонніх предметів.
02.06.2011 Купянська робоча група з питань раціонального та ефективного використання земель та запобігання порушення земельного законодавства провела перевірку фактичного стану земельної ділянки, яка знаходиться в оренді ФОП ОСОБА_4 за результатами якої, в акті вказала, що на земельній ділянці відсутній підїзд для забору води пожежної машини; вирита канава, що є небезпечним місцем для прогону стада ВРХ до водопою та пасовища.
18.08.2011 Купянська робоча група провела повторну перевірку спірної земельної ділянки, і у акті зазначила про відсутність підїзду для забору води пожежної машини; не проведення рекультивації виритої канави, що є небезпечним місцем для прогону стада ВРХ до водопою та пасовища; не виділення місця для водопою ВРХ громадської череди.
В звязку з невиконанням відповідачем своїх зобов?язань за договором, Куп'янська районна державна адміністрація Харківської області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Абзацом 1 частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено право орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Пунктом 29 договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 №10 встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.
Наказом № 154 від 28.10.1998 року Державного комітету рибного господарства України затверджена "Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання"(чинний на момент укладення спірного договору).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції, ця інструкція визначає порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання у рибогосподарських водних об'єктах або їх ділянках загальнодержавного значення підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами України - користувачами.
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі потрібно подати до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (надалі - Головрибвод) погоджені державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт документи, передбачені пунктами 2.1.1 2.3.7 Інструкції.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції Головрибвод у місячний термін після отримання розглядає подані документи і затверджує Режим відповідного водного об'єкта або його ділянки. Користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів у цьому водному об'єкті або його ділянці.
Аналогічні за своїм змістом положення містяться і в "Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах", затвердженої наказом № 4 від 15.01.2008 року Державного комітету рибного господарства України, яким визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 28.10.98 № 154 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання".
Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до листа Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області Державного комітету рибного господарства України № 1870-01-07 від 03.10.2011 року, відповідач за дозвільними документами, які надають право здійснювати вилов водних живих ресурсів та їх вселення станом на 01.10.2011 року до управління не звертався.
З урахуванням наведеного, апеляційною інстанцією встановлено, що матеріалами справи не підтверджено вселення відповідачем у встановленому законом порядку водних живих ресурсів до спірного обєкту водного фонду, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач використовує земельну ділянку не для цілей риборозведення, тобто всупереч умовам пунктів 11 та 12 спірного договору оренди.
Пунктом 25 спірного договору оренди земельної ділянки передбачено зобов?язання відповідача щодо організації один раз на рік обстеження дна акваторії, відведеної для купання людей, водолазами і очищення його від сторонній предметів.
Апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази проведення водолазного обстеження в проміжок часу з моменту укладення спірного договору до 15.08.2011 року (13.08.2011 між відповідачем та Комунальним підприємством рятувальна-водолазна станція Купянської міської ради укладено договір №18 щодо водолазного обстеження дна акваторії пляжу та 15.08.2011 складено акт №12 водолазного обстеження дна акваторії пляжу ставка "Сибирянський"), а тому обґрунтовано зроблено висновок, що відповідач на протязі більш ніж пяти років не виконував, обумовлений пунктом 25 договору свій обовязок щодо організації один раз на рік обстеження дна акваторії відведеного для купання людей водолазами і очищення його від сторонній предметів. Вказані обставини також підтверджуються листом Комунального підприємства Комунальним підприємством рятувальна-водолазна станція Купянської міської ради №8/1 від 01.08.2011 року, відповідно до якого відповідач з 2005 року до 01.08.2011 року не користувалась послугами комунального підприємства.
Що стосується виконання відповідачем умов пункту 25 спірного договору щодо безперешкодного допуску тварин для водопою у відведених місцях, апеляційним господарським судом було встановлено наступне.
Відповідно до листа Міськрайонного управління Держкомзему у місті Купянськ і Купянському районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного комітету України із земельних ресурсів 18.08.2011 року головним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель міста Купянськ і Купянського району Харківської області була проведена позапланова дотримання вимог земельного законодавства СПД ОСОБА_4 Перевіркою було встановлено, що земельна ділянка використовується з порушенням земельного законодавства (статті 168 Земельного кодексу України), а саме в зоні прибережної захисної смуги здійснено зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки на площі 0,0896 га без спеціального дозволу.
Відповідно до акту від 05.10.2011 року обстеження спірної земельної ділянки робочою групою у складі заступника голови Купянської райдержадміністрації, завідувача сектору з контролю та використанням та охороною земель Міськрайонного управління Держкомзему у місті Купянськ і Купянському районі Харківської області на земельній ділянці прибережної захисної смуги вздовж орендованого ставка вирита канава довжиною біля 1280 метрів, шириною біля 0.7 метрів, глибиною від 0.5 до 1 метра на відстані від 44 до 65 метрів від води, яка з одного краю входить в ставок і розмивається стічними водами.
Як вбачається з колективного звернення мешканців села Петропавлівка, акту Петропавлівського сільського голови від 05.06.2011 року про падіння корови в канаву, довідки Купянської центральної міської лікарні від 30.09.2011 року № 1656, канава перешкоджає вільному та безпечному доступу тварин до води.
В обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач вказувала, що вона на виконання вимог статті 44 Водного кодексу України, з метою укріплення прибережної смуги підготувала місце для посадки дерев вздовж одного з берегів водного обєкту. Вказані дії були погоджені з керівництвом Петропавлівської сільської ради. Підготовлене місце для посадки дерев займає площу 0,0896 га.
Апеляційний господарський суд з цього приводу правильно вказав, що виконання дій на забезпечення дотримання обов'язків водокористувача, встановлених статтею 44 Водного кодексу України, не позбавляє відповідача обовязку виконувати умови пункту 25 спірного договору оренди землі щодо безперешкодного допуску тварин для водопою у відведених місцях.
Крім того, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. В матеріалах справи така письмова згода орендаря відсутня.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 04.01.2005 року затверджено Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок.
Згідно з пунктами 1.1, 1.3, 3.1, 4.1, 4.5 Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, цей Порядок визначає процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту. Власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник (далі - заявник) звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему (далі - інспекційного органу Держкомзему). За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови у видачі дозволу інспекційний орган Держкомзему письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови.
Апеляційною інстанцією встановлено, що відповідачем зазначений дозвіл не отримано, а тому зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки відповідачем здійснено з порушенням вимог статей 168 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України "Про оренду землі".
З урахуванням викладеного, а також положень Закону України "Про оренду землі", колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція обгрунтовано дійшла висновку про розірвання спірного договору.
Щодо посилання касатора на ст.651 Цивільного кодексу України, апеляційний суд правильно зазначив, що вказана норма є загальною відносно положень спеціальних статей 13, 32 Закону України "Про оренду землі" і застосуванню до спірних відносин правовідносин підлягають саме положення Закону України "Про оренду землі".
Що стосується посилання касатора на незадоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що це є правом, а не обов?язком господарського суду з урахуванням конкретних обстави, викладених у клопотанні.
Згідно статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням наведеного, постанова апеляційної інстанції має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову від 24.11.2011 Харківського апеляційного господарського суду у справі №5023/7689/11 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді А.Осетинський
І.Ходаківська
Судове рішення № 21428776, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 09.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/7689/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: