Ухвала суду № 21427977, 15.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2011 року м. КиївК/9991/34951/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.,

Степашка О.І.

Усенко Є.А., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Весна»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 09.07.2010р. № 0001972330/0, № 0002002330/0.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Спірні податкові повідомлення рішення від 09.07.2010р. № 0001972330/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 7.045,0 грн. (основний платіж - 6.250,0 грн.; штраф - 795,0 грн.) та від 09.07.2010р. №0002002330/0 про визначення податкового зобов'язання з земельного податку в загальному розмірі 3.331,34 грн. (основний платіж - 2.220,89грн.; штраф - 1.110,45грн.) винесені відповідачем, ДПІ у Ленінському районі міста Харкова з посиланням на акт від 11.06.2010р. №1897/23-304/25456920, складеним за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог ПП «Весна»(ідентифікаційний код - 25456920) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 08.06.2010 року.

За висновком зазначеного акту ПП «Весна»допущено порушення п.п 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: занижено валові доходи на загальну суму 25.000,0 грн. у 2 кварталі 2010 року внаслідок не включення до складу валових доходів кредиторської заборгованості перед засновником за внесений статутний фонд, яка рахується станом на 08.06.2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з якого вбачається, що законодавцем не встановлено виключного переліку доходів, що підлягають віднесенню до загального валового доходу платника податку на прибуток.

Згідно пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 вказаного Закону, не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку. Відповідно до п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4 цього ж Закону, не включається до складу валового доходу кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента, або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).

Як встановлено судами попередніх інстанцій у ПП «Весна»відсутня кредиторська заборгованість, що підтверджується копіями фінансових звітів, звітів про фінансові результати позивача.

Таким чином, за господарською операцією з інвестиції вартість отриманих платником податку на прибуток у власність активів повністю компенсується вартістю корпоративних прав, які передаються у власність особи, яка здійснила внесок до статутного фонду господарського товариства, що унеможливлює виникнення доходу за цією господарською операцією саме у платника податку на прибуток.

Щодо донарахування плати за землю, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За змістом ст.13 названого Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, який перевірявся відповідачем, позивач не мав у власності або у користуванні будівель або споруд, оскільки нежитлові приміщення 1-го поверху №32-35, 2-го поверху № 36,37,37а в літ.А-8 загальною площею 205,8кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 60,0кв.м за адресою м.Харків, вул.Червоноармійська буд.8/10 були відчужені приватним підприємством «Весна»згідно з договором дарування нежитлових приміщень від 27.09.2005р. та зареєстровані за іншим набувачем згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 8469894 від 27.09.2005 року.

Таким чином, позивач з 27.09.2005р. фактично не був ані власником або користувачем земельної ділянки, ані власником або користувачем приміщень за вказаною адресою.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на будівлю або споруду, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщені ці об'єкти. Вимоги чинного законодавства України не покладають на Приватне підприємство «Весна», як попереднього власника нежитлових приміщень, обов'язку щодо внесення змін про землекористувачів до Державного земельного кадастру у разі переходу права власності на будівлю або споруду до іншого набувача.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що сам лише факт наявності відповідного запису в Державному земельному кадастрі згідно зі ст.2 Закону України «Про плату за землю»не може спричиняти виникнення обов'язку по оплаті земельного податку, бо безумовно не свідчить про користування цією земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович