Рішення № 21426232, 09.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

09.02.2012Справа №5002-19/5336-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта», АР Крим, м.Алушта

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м.Київ

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група», АР Крим, м.Сімферополь

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень, м.Київ

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_2 представник, дов. №299 від 06.12.2011 р.

Від відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» - ОСОБА_3- представник, дов. б/н від 09.02.2011 р.

Від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» - не зявився

Від третіх осіб - не зявились

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень, у якому просить суд визнати виконавчий напис №465 від 22.04.2009 р, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на Іпотечному договорі від 10.09.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №2764, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну виконавчу службу України в особі Відділу примусового виконання рішень.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2012 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, розгляд справи відкладено.

30.01.2012 р. до суду від Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» надійшла заява про залучення та приєднання до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні представник позивача усно підтримала вимоги позовної заяви та просила позов задовольнити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила суд у задоволенні позову відмовити. Також посилалась не безпідставність позовних вимог та вказувала на наявність рішення з того ж предмету, з тих же підстав та між тими ж сторонами, у звязку з чим просила суд у задоволенні позову відмовити.

Інші учасники явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неприбуття суд не сповістили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. по справі № 5023/4165/11.

Фіксація судового процесу технічними засобами проводилась відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Представникам сторін розяснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за відповідним клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії») (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» (Емітент) 10.09.2008 р. було укладено Договір купівлі продажу цінних паперів при первинному розміщенні № 14604Д від 10.09.2008 р., відповідно до умов вказаного договору Емітент зобовязався прийняти і оплатити пакет цінних паперів, а саме: процентні іменні облігації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» серії «Y» в кількості 70000 шт. номінальною вартістю 1000,00 грн. кожна.

10.09.2008 р. Емітент передав, а Банк прийняв вищезазначені цінні папери та сплатив за них кошти в розмірі 70972300,00 грн.

У забезпечення виконання вищевказаного договору 10.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта», Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія - груп» та Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії») укладено іпотечний договір (без виписку заставної), посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального Автухович Е.В., за реєстровим № 2764, відповідно до п.1.1 у відповідності до цього договору в забезпечення зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» (надалі Боржник), які випливають із договору купівлі продажу цінних паперів № 14605Д, укладеного між Боржником і Іпотекодержателем 10.09.2008 р., з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії (надалі Договір купівлі - продажу), і можуть виникнути в майбутньому за Договором купівлі продажу, та які перелічені у статті 2 цього договору, Іпотекодавці передають Іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в п.3.1 цього договору (надалі Предмет іпотеки) (а.с.13-20, Том 1).

Відповідно до п.2.1 Іпотечного договору у відповідності до цього договору забезпечуються іпотекою наступні зобовязання Боржника, які випливають з Договору купівлі продажу та Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група», зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 13.08.2008 р. за № 673/2/08-Т (далі - Рішення) і можуть виникнути в майбутньому за Договором купівлі продажу та Рішенням:

-зобовязання здійснити оплату Іпотекодержавтелю іменних процентних облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» серії «Y» (далі - Облігації) відповідно до наступного графіку:

1.В строк не пізніше 13.08.2010 р. здійснити оплату Іпотекодержателю 10000 штук облігацій в розмірі 10000000,00 грн.

2.В строк не пізніше 12.08.2011 р. здійснити оплату Іпотекодержателю 15000 штук облігацій в розмірі 15000000,00 грн.

3.В строк не пізніше 10.08.2012 р. здійснити оплату Іпотекодержателю 20000 штук облігацій в розмірі 20000000,00 грн.

4.В строк не пізніше 09.08.2013 р. здійснити оплату Іпотекодержателю 25000 штук облігацій в розмірі 25000000,00 грн.

-зобовязання в строк/и та в порядку, які передбачені в п.3.8 Рішення, сплатити/чувати Іпотекодержателю відсотковий дохід за Облігаціями з розрахунку 19,5% пічних, з можливістю зміни розміру процентної ставки відповідно до п.3.8.4 Рішення;

-зобовязання в строк/и та в порядку, які передбачені в п.3.7.10 Рішення, у разі зміни відсоткової ставки за облігаціями та предявлення Іпотекодержаателем Облігацій до викупу, здійснити викуп облігацій;

-зобовязання відшкодувати збитки, завдані Іпотекодердателю невиконанням або не належним виконанням зобовязань по Договору купівлі продажу;

-зобовязання сплатити Іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) за невиконання або неналежне виконання зобовязань по Договір купівлі продажу у строк/и та у розмірах, передбачених Договором купівлі продажу;

-зобовязання відшкодувати витрати Іпотекодердателя по здійсненню його вимог, забезпечених іпотекою, в тому числі витрати, які понесені ним внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки (включаючи сплачені чи такі, що підлягають сплаті, податки, збори, інші платежі) та будь які інші витрати Іпотекодержателя, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобовязань до Договору купівлі продажу.

22.04.2009 р. за заявою Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було здійснено виконавчий напис № 465 на Іпотечному договорі, згідно якого звертається стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта», розташоване по вул.Глазкрицького, 8 в м.Алушта, а саме: 80/100 будівель та споруд санаторія «Алушта». За рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації вказаного майна для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» у розмірі 10500000,00 грн., що складає частину вартості 10500 шт. загальної вартості облігації в 70000000,00 грн. від загальної кількості облігації 70000 шт. Дата виплати першого відсоткового доходу настала 14.11.2008 р. (а.с.29, Том 1).

09.10.2009 р. Постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріусу № 465 від 22.04.2009 р. (а.с.30, Том 1).

24.11.2009 р. платіжним дорученням № 277 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» сплатило заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» за перший відсотковий період у розмірі 3403400,00 грн., яка стала підставою для здійснення виконавчого напису.

11.08.2010 р. відповідно до умов Договору купівлі продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» здійснило викуп у Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» іменних відсоткових облігацій у кількості 10000 шт. на загальну суму 10000000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 141 від 11.08.2010 р.

28.07.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» перерахувало на рахунок Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» грошову суму у розмірі 15000000,00 грн., у якості викупу облігацій у кількості 15000 шт.

Вважаючи, що зобовязання перед Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» виконані, позивач звернувся до із даним позовом про визнання виконавчого напису № 465 від 22.04.2009 р, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на Іпотечному договорі від 10.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 2764, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наявне рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2010 р. у справі № 2-5/6190-2009, яким на думку банку вже досліджувалось законність виконавчого напису, який оспорюється. Посилаючись на дані обставини, відповідач просив суд провадження по справі припинити на підставі п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» (№ 898-IV від 05.06.2003 р. із змінами і доповненнями) визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» (№ 898-IV від 05.06.2003 р. із змінами і доповненнями) у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» (№ 898-IV від 05.06.2003 р. із змінами і доповненнями) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» (№ 898-IV від 05.06.2003 р. у редакції чинній на момент здійснення виконавчого напису) у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

22.04.2009 р. за заявою Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було здійснено виконавчий напис № 465 на Іпотечному договорі, згідно якого звертається стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта»,розташоване по вул.Глазкрицького, 8 в м.Алушта, а саме: 80/100 будівель та споруд санаторія «Алушта». За рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації вказаного майна для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» у розмірі 10500000,00 грн., що складає частину вартості 10500 шт. загальної вартості облігації в 70000000,00 грн. від загальної кількості облігації 70000 шт. Дата виплати першого відсоткового доходу настала 14.11.2008 р. (а.с.29, Том 1).

24.11.2009 р. платіжним дорученням № 277 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» сплатило заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» за перший відсотковий період у розмірі 3403400,00 грн., яка стала підставою для здійснення виконавчого напису.

11.08.2010 р. відповідно до умов Договору купівлі продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» здійснило викуп у Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» іменних відсоткових облігацій у кількості 10000 шт. на загальну суму 10000000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 141 від 11.08.2010 р. Про дані обставини не заперечувала й представник банку.

28.07.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» перерахувало на рахунок Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» грошову суму у розмірі 15000000,00 грн., у якості викупу облігацій у кількості 15000 шт. Про дані обставини не заперечувала й представник банку.

Згідно за статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» (№ 3426-ХІІ від 02.09.2013 р. із змінами і доповненнями) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» (№ 3426-ХІІ від 02.09.2013 р. із змінами і доповненнями) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло на більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Згідно ст.89 Закону України «Про нотаріат» (№ 3426-ХІІ від 02.09.2013 р. із змінами і доповненнями) у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Крім того, відповідно до п.287 Наказу Міністерства юстиції України (від 03.03.2004 р. № 20/5 із змінами і доповненнями) «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України «Про нотаріат» та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

В силу пунктів 282, 284 Наказу Міністерства юстиції України (від 03.03.2004 р. № 20/5 із змінами і доповненнями) «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Належними доказами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Отже, виходячи із аналізу наведених норм можна зробити висновок, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що зобовязання, на підставі яких було здійснено виконавчий напис нотаріуса, на час предявлення цього позову до суду були виконанні, однак банк продовжує виконувати дії направлені на виконання виконавчого напису, про що зокрема свідчить лист ВДВС Алуштинського МУЮ АРК вих.№ 03-14/9341 від 17.11.2011 р. про необхідність забезпечення доступу експерта до обєкту нерухомості (а.с.28, Том 1).

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до п.287 Наказу Міністерства юстиції України (від 03.03.2004 р. № 20/5 із змінами і доповненнями) «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» у виконавчому написі повинні бути вказані строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення. Однак, таких відомостей оспорюваний виконавчий напис не містить.

Суд не приймає до уваги посилання банку на наявне рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2010 р. у справі № 2-5/6190-2009, яким на думку банку вже досліджувалось законність оспорюваного виконавчого напису з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У справі № 2-5/6190-2009 за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта» до відповідачів - Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк» Росії», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична группа»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню правовими підставами для звернення до суду з позовом позивач визначив неправомірність дії Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк» Росії» з виконання оспорюваного напису, відсутність правових підстав для її здійснення та в порушення норм чинного законодавства України.

Правовими підставами для звернення до суду із даним позовом позивач визначає саме виконання зобовязання, за невиконання якого було здійснено оспорюваний виконавчий напис нотаріуса.

Таким чином, суд приходить до висновку, що так дійсно у даній справі оспорюється той самий виконавчий напис нотаріуса, що й у даній справі та спір між тим ж сторонами, однак правові підстави для звернення до суду із даним позовом та з позовом у справі № 2-5/6190-2009 є різними у даних справах, у звязку з чим суд приходить до висновку про безпідставність посилань відповідача на наявне рішення з даного предмету спору та про відсутність підстав для припинення провадження по справі.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Документально підтверджених відомостей, які б спростували висновок суду відповідачем суду не представлено.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Визнати виконавчий напис № 465 від 22.04.2009 р., здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на іпотечному договорі від 10.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Автухович Е.В. за реєстровим № 2764 таким, що не підлягає виконанню.

·Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» (вул.Володимирська, 46, м.Київ, 01034; ідентифікаційний код 25959784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Алушта» (вул.Глазкрицького, 8, м.Алушта, АР Крим, 98500; ідентифікаційний код 02651032) 470,50 грн. судового збору.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» вул.Куйбишева/Київська, 2/79, оф.902, м.Сімферополь, АР Крим, 95017; ідентифікаційний код 32177846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Алушта» (вул.Глазкрицького, 8, м.Алушта, АР Крим, 98500; ідентифікаційний код 02651032) 470,50 грн. судового збору.

·Видати накази після набрання рішення суду законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.