Ухвала суду № 21424796, 24.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/9338/11

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А. , суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький маслозавод" до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року товариство з додатковою відповідальністю «Дунаєвецький маслозавод» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення №0002431540 від 30.06.2011 року, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання на товариство з додатковою відповідальністю «Дунаєвецький маслозавод» накладено штраф на загальну суму 40376,00 грн.

Позов мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу в сумі 40376,00 грн., прийняте на підставі виявлених під час невиїзної документальної перевірки ТДВ "Дунаєвецький маслозавод" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами порушень вимог пункту 1 статті 57 Податкового кодексу України, які полягали у невчасній сплаті ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами за квітень 2011 року, суперечить вимогам пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким передбачено, що в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року штрафні санкції застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року вищевказаний адміністративний позов задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення №0002431540 від 309.06.2011 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції оскарживши його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, апелянт посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на те, що висновки викладені в акті документальної перевірки № 697/1540/00447675 від 20.06.2011 року про порушення позивачем граничного терміну сплати податкового зобовязання, за яке штрафна санкція передбачена пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України відповідають чинному законодавству, податкове повідомлення - рішення № 0002431540 від 30.06.2011 року, яким нараховано суму податкового зобовязання (за штрафними санкціями) по податку на додану вартість в сумі 40376 грн. є правомірним. Натомість, апелянт акцентує на тому, що вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не розповсюджуються на порушення граничних термінів сплати податкового зобовязання, оскільки за це передбачено Податковим кодексом окрему відповідальність.

Позивач листом №1 від 04.01.2012 року (вх. № 2771/12 від 10.01.2012 року) просив залишити апеляційну скаргу по справі №2270/9338/11 без задоволення, а судове рішення від 22.09.2011 року - без змін. Одночасно заявлено про розгляд скарги за наявними у справі матеріалами без участі представника товариства.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції свого уповноваженого представника не направив.

Враховуючи положення частини 4 статті 196 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції: невиїзною документальною перевіркою своєчасності сплати податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами до бюджету, акт №697/1540/00447675 від 20.06.2011 року, встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 статті 57 Податкового кодексу України, що виявилось у невчасній сплаті ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами за квітень 2011 року.

На підставі акта перевірки №697/1540/00447675 від 20.06.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0002431540 від 30.06.2011 року, яким визначено штрафні санкції на загальну суму 40376,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно застосовано штраф за виявлене порушення в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, оскільки за умовами пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в силу якого, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовується у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на таке.

На правовідносини, що виникли між сторонами поширюються положення Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

В силу пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідно до граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом

Виходячи із системного аналізу пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, яким регламентовано порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом вбачається, що граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року - 20 травня 2011 року.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, визначається, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тоді як, пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України закріплено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Положеннями підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дано визначення, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Наведені норми Податкового кодексу України дають підстави для висновку, що відповідальність за порушення норм цього кодексу одночасно є відповідальністю за порушення податкового законодавства.

За вказаних обставин, а також зважаючи на те, що Податковим кодексом України не передбачено будь-яких винятків щодо застосування положень закріплених пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за вчинення позивачем порушення податкового законодавства у вигляді несвоєчасної сплати узгодженого зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу не більше 1 гривні, оскільки порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на один день за яке передбачається застосування штрафної санкції мало місце у період з 01 січня по 30 червня 2011 року.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган, не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 201 - 204 КАС України.

Згідно зі статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар