Ухвала суду № 21424791, 19.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6299/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В., Совгири Д.І. <Довідник >

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Заблоцького О.В.

відповідача 1 (апелянта): Дмитрієвої А.Л.

відповідача 2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Зафт" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Зафт" звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 002122301/938 від 12.04.2011 року та № 0000672307 від 19.04.2011 року, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування та зобовязання його надати, а також стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року зазначений позов задоволено частково. Зокрема: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 12.04.2011 року № 002122301/938 та від 19.04.2011 року № 0000672307; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Транс-Зафт" 128927 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за вересень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача 1 підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник ТОВ "Транс-Зафт" заперечило проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи, у звязку з чим просило залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Головне управління ДКУ у Хмельницькій області в наданих суду письмових поясненнях просило задовольнити вимоги апеляційної скарги ДПІ у м. Хмельницькому та скасувати постанову суду першої інстанції. Крім того, заявлено клопотання розглядати справу за відсутності представника ГУ ДКУ.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції відповідачем проведено перевірки ТОВ "Транс-Зафт" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунках у банку за вересень, листопад, грудень 2010 р. та січень 2011 року, про що складено акти від 27.12.2010 року № 13282/23-7/22774009, 21.02.2011 року № 1132/23-7/22774009, 06.04.2011 року № 2393/23-5/22774009.

В ході проведених перевірок підтверджено правильність декларування бюджетного відшкодування за вересень, листопад, грудень 2010 р. та січень 2011 року в сумі 128927,00 грн., однак зроблено висновок про неможливість підтвердження визначеної суму, в зв'язку з відсутністю матеріалів перевірок щодо підтвердження відомостей отриманих від контрагентів, з якими позивач перебував у господарських стосунках, а саме: ТОВ "Норд Вест", ТОВ "Континент Нафто Трейд", ТОВ "ТіДіСі-Дальнобой", ТОВ "Інтер - Карс - Україна" ТОВ "Вік Транс", ТОВ "Зевс - Транс - Сервіс".

Так, на підставі акту перевірки від 06.04.2011 року ДПІ у м. Хмельницькому винесене податкове повідомлення-рішення від 12.04.2011р. № 002122301/938 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 20387 грн.

На підставі іншого акту перевірки від 15.04.2011 року відповідачем 1 винесене наступне податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0000672307 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року на 27831 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення базуються на висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу "а"п.200.4 ст.200 і ст.180 Податкового кодексу України (надалі ПК України) і п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника податку в банку за січень 2011 року

Фактичною підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування слугувала відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по ланцюгам постачання товарно-матеріальних цінностей на ТОВ "Транс-Зафт" від вищевказаних субєктів господарювання та відсутності повної інформації щодо завершення комплексу заходів по дослідженню господарських операції по ланцюгам постачання.

Скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено в процесі розгляду справи в 2010 році позивачем було здійснено ряд господарських операцій з придбання товару у ТОВ "Норд Вест", ТОВ "Континент Нафто Трейд", ТОВ "ТіДіСі-Дальнобой", ТОВ "Інтер - Карс - Україна" ТОВ "Вік Транс", ТОВ "Зевс - Транс - Сервіс", тощо. Виконання вказаних господарських операцій в повній мірі підтверджується дослідженими первинними бухгалтерськими та податковими документами. Більш того, дані операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку без будь-яких порушень вимог законодавства, а їх реальність податковим органом не заперечувалась та не оспорювалась.

На час здійснення зазначених господарських операцій усі контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість, значились в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

За змістом підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при її від'ємному значенні. При цьому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Рішення платника податку про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування відображається платником податку у податковій декларації та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, які подаються податковому органу і в копії органу Державного казначейства України.

Аналогічні норми закладені і у п.200.1 п.200.4 і п.200.7 ст.200 ПК України.

Прийнявши рішення про повернення суми відшкодування ПДВ, з дотриманням вимог пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону 168/97-ВР та ст. ст.200 ПК України позивачем були подані податковому органу податкові декларації за вересень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року та заяви про повернення сум такої повної суми бюджетного відшкодування на загальну суму 128927 грн. на рахунок платника в банку.

Відповідно до положень п. 1.8 ст. 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.14.1.18 ст.14, абзацу "а"п.200.4 ст.200, ст.180 ПК України у звязку з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету виробником (імпортером) та факту сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам, а також взаємодія контрагентів позивача з ризиковими контрагентами.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та й Податковий кодекс не ставить право платника податку на одержання бюджетного відшкодування в залежність від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобовязань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Вимога п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Також слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки позивач виконав всі вимоги Закону N 168/97-ВР та ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ, тому прийняті податкові повідомлення-рішення № 002122301/938 від 12.04.2011 року та № 0000672307 від 19.04.2011 року є протиправними та підлягають скасуванню, а бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 128927 грн. - стягненню на користь позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи вищевикладене постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року скасуванню не підлягає, як така, що прийнята за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 січня 2012 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар