Ухвала суду № 21424778, 18.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/9352/11

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. , Білої Л.М.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Лесько М.О.

відповідача - Голобуда К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Офісні меблі" до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року ТОВ «Офісні меблі» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112304/608 від 21.03.2011 року.

Позовні вимоги заявник мотивує правомірністю включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 1879402 гривень у тому звітному періоді в якому фактично були отримані податкові накладні, оскільки податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відтак, посилаючись на Закони України "Про податок на додану вартість", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у позові просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000112304/608 від 21.03.2011 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 13.10.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, окремо зауваживши, що своєчасне включення податкових накладних д складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обовязком платника податку, і чинним законодавством передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обовязку.

Водночас, як наголошує представник апелянта, позивачем не надано підтвердження своєчасного звернення ТОВ «Офісні меблі» до податкового органу зі скаргою на дії свої контрагентів-постачальників щодо відмови у наданні податкових декларацій.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив а надав суду письмові заперечення, у яких посилається на правомірність висновків суду першої інстанції та безпідставність тверджень податкового органу, у звязку з чим посить апеляційну скаргу ДПІ у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з висновком акту перевірки №1613\23-4\21336261 від 11.03.2011 року, на порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено залишок від"ємного значення грудня 2010 року, що включаються до складу податкового кредиту січня 2011 року (рядок 26 декларації за грудень 2010 року) на суму 1839296 гривень ( 32 стор. акту перевірки) в той же час у акті перевірки на 8 сторінці стверджено, що підприємством завищено суму податкового кредиту на загальну суму 1879402 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000112304/608 від 21.03.2011 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та констатовано, що завищено залишок від"ємного значення ПДВ на загальну суму 1792745 гривень.

Як встановлено судом першої інстанції, податковий орган у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні і у тексті акту перевірки допустив помилку, адже завищення залишку від"ємного значення ПДВ повинно становити 1839296 гривень, відповідно до письмового заперечення від 15.08.2011 року і пояснення від 13.10.2011 року та доказів, які перевірені судом.

З листа позивача до ТОВ "БК "Таур" №31-б від 17.01.2010 року, досліджено факт його звернення до контрагента з проханням надати податкові накладні по виконаних роботах за договорами №СЛ\07-3 від 05.07.2007 року та №21-16\07 від 16.07.2007 року. Факт передачі податкових накладних позивачу, стверджений Актами прийняття-передачі за номерами 1 - 7, які є в матеріалах справи.

Відтак, фактично єдиною підставою для тверджень апелянта ДПІ у м.Хмельницькому, про завищення позивачем податкового кредиту є відображення позивачем податкового кредиту у червні - грудні 2010 року за податковими накладними 2007 - 2010 років.

Проте до зазначених тверджень податкового орагну, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 р. N 2755-VI), (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

За змістом п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань (далі ПЗ) вважається або дата зарахування коштів, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, податкові зобовязання у платника податку виникають незалежно від факту видачі податкової накладної - або в момент зарахування коштів, або на дату відвантаження товару, в залежності від того, що настало раніше.

В свою чергу, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із Законом про ПДВ (п. 1.7. ст. 1).

За загальним правилом п.п. 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в залежності від того, що стало раніше.

Підпункт п.п.7.2.4 Закону № 168/97-ВР надає право на складання податкових накладних виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, встановленому ст.9 цього Закону.

При цьому , відповідно до п.п. 7.2.3, 7.2.6 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В той же час, п.п. 7.4.5 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі № 168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Як зясовано під час судового розгляду, скаржником до суду першої інстанції надавався реєстр отриманих та виданих податкових накладних, а також податкові декларації.

Разом з тим, податковим органом факт здійснення господарських операцій по вказаних податкових накладних, що внесені до декларації в послідуючих податкових періодах не заперечувався.

Отже, можливість реалізації належного покупцю права на податковий кредит (декларування) залежить від наявності у покупця ПН у звязку з чим, періоди виникнення ПК та ПЗ можуть не збігатися, що повязано з тим, що не дозволяється включення до ПК витрат зі сплати податку, не підтверджених ПН, які є підставою для формування ПК.

Правовий аналіз згаданих норм Закону в контексті спірних взаємовідносин дає підстави для наступних висновків.

Закон про ПДВ не встановлює будь-яких строків, протягом яких платник податків-покупець може отримати податкову накладну (за виключенням випадків відмови від видачі ПН, що регулюється за окремим правилами). Закон не передбачає, що платник податків, який не відобразив податковий кредит у період виникнення податкових зобовязань у продавця, втрачає право на такий кредит в майбутньому на підставі отриманої ПН (з урахуванням строків давності). Платник податків не втрачає право на податковий кредит у випадку, якщо він буде відображений на підставі податкової накладної не в періоді виникнення податкових зобовязань у продавця. На підставі п/п. 7.2.6. Закону платник податку має право включити суму ПДВ в податкову декларацію у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.07.2007 року № К-1323/07 та у листі ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 (із змінами).

В даному випадку податковий орган в порядку ч. 2 ст. 72 КАС України не спростував факту того, що суми ПДВ за вищезгаданими податковими накладними були включені до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони були отримані позивачем. Врахування цих сум ПДВ раніше дати отримання податкових накладних суперечило б вимогам п.п. 7.4.5., 7.2.6. Закону про ПДВ.

Залученими до справи реєстрами отриманих податкових накладних за вищевказані періоди підтверджується факт отримання вищевказаних податкових накладних в ті податкові періоди, коли визначені в них суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту.

При цьому, сторони не оспорюють реальність операцій позивача з ТОВ "БК "Таур", ВАТ "Укртелеком", КП ПРР по зелевпорядкуванню, "КСД - Киев ООО", ПП "Євробуд-ВВ", ПП "Теплогазбудсервіс", Хмельницьке бюро технічної інвентаризації, Український мобільний з"язок, ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (8 - 20 стор. акту перевірки), відповідність договорів та додатків до них з цими контрагентами вимогам закону, проведення оплати по цим правочинам, правильність відображення операцій по договорам у бухгалтерському обліку позивача і оформлення відповідно до вимогам закону податкових накладних виданих вищезгаданими постачальниками, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України це не потребує доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірено судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів ставиться критично до тверджень податкового органу щодо невжиття позивачем всіх необхідних заходів для отримання від контрагентів податкових накладних та звернення зі скаргою до податкового органу, оскільки ці умови можуть бути застосовані лише у випадку відмови постачальника від видачі податкової накладної, доказів чого у даному випадку матеріали справи не містять.

В силу частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу щодо завищення позивачем відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту з ПДВ у звітних періодах: червень 2010 року - грудень 2010 року на загальну суму 1839296 гривень, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сапальова Т.В.

< Список >Біла Л.М.