Постанова № 21424753, 19.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/439/11

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта): Коротинської А.П., Дмитрієвої А.Л.

відповідача: Кубар Н.А.

третьої особи (ТОВ Поділля Агрогруп): Мельника О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у місті Хмельницькому до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккомерцбуд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "Поділля Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккомерцбуд" (далі - відповідач) про стягнення в дохід держави коштів у сумі 24 028 011 грн., як таких, що отримані без встановлених законом підстав за нікчемними правочинами.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року в задоволені даного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою суду від 01.09.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТОВ "Поділля Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія".

У судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених в письмових запереченнях так і усних пояснень, у звязку з чим просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому задовольнити, а постанову суду від 02.03.2011р. скасувати виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у м. Хмельницькому було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2008 року по 31 грудня 2009 року. Висновки перевірки оформлені актом від 12 квітня 2010 року №3536/23-5/35435537, яким встановлено, що ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" в жовтні 2008 року здійснило операції з фінансово-грошовими потоками за участю ТОВ "Поділля Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія", які відображені в виписках банків, де зазначені реквізити договорів, реальність товарного характеру яких наявними документами перевіркою не підтверджено.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції мотивував своє рішення відсутністю умислу позивача на укладення угод з метою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства.

Проте, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у цій справі має місце помилкове застосування окружним адміністративним судом положень статті 159 КАС України, в яких встановлено вимоги до законності та обґрунтованості судового рішення.

Так, у частинах 2 та 3 цієї статті зазначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Хмельницькомерцбуд" коштів за нікчемними правочинами, укладеними з ТОВ "Поділля Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія", оскільки в порушення частин 4 та 5 статті 11, частини 2 статті 69 КАС України судом не досліджувались існуючі між вказаними особами господарські стосунки та реальність здійснення господарських операцій. У матеріалах справи відсутні як зазначені в акті перевірки договори, так і докази вжиття судом заходів, спрямованих на їх витребовування.

В процесі перегляду справи в апеляційному порядку неодноразові вимоги суду щодо надання відповідних доказів відповідачем та третіми особами залишились без виконання, що не може ставити під сумнів існування таких правочинів.

Так, з матеріалів справи, зокрема з акта перевірки, вбачається, що 07.10.2008р. між СТОВ "Поділля-Агрогруп" (Замовник) та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" (Генпідрядник) укладено договір на виконання будівельних робіт № М40/10 зі встановлення та функціонування приміщень сільськогосподарського призначення в с. Хропотова, Чемеровецького району Хмельницької області. Згідно п. 3.1-3.2 цього договору вартість виконаних робіт становить 9 611 211 грн. з ПДВ, оплата за які проводиться на умовах 100% попередньої оплати.

Того ж дня - 07.10.2008р. між СТОВ "Поділля-Агрогруп" та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" укладено договір комісії за таким же самим номером що і попередній - № М40/10, за умовами якого ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" (комісіонер) бере на себе зобовязання від свого імені та за рахунок СТОВ "Поділля-Агрогруп" (комітента) виступити Замовником по розробці проектно-кошторисної документації, дозвільної та іншої необхідної документації для встановлення та функціонування приміщень сільськогосподарського призначення, а також здійсненні будівельних робіт, які необхідні для встановлення та функціонування приміщень сільськогосподарського призначення та ввести їх в експлуатацію згідно з діючими в Україні нормами.

Пунктом 2.1.2 договору комісії комітент задля виконання комісіонером взятих обовязків зобовязується перерахувати на розрахунковий рахунок комісіонера грошові кошти у вигляді 100% попередньої оплати в сумі 9 611 211 грн.

Матеріали справи підтверджують, що кошти на виконання вказаних договорів в сумі 9 611 211 грн., згідно виписок банку, надійшли від СТОВ "Поділля-Агрогруп" на рахунок ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" однією датою - 22.10.2008р., одним платіжним дорученням № 1972 та в один час - 19.19 год.

У цю ж мить отримані ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" кошти в сумі 9 611 211 грн. перераховані останнім, згідно платіжного доручення № 1972 від 22.10.2008р., на рахунок ТОВ "Станіславська торгова компанія" згідно договору купівлі-продажу № 32/21 від 21.10.2008р. та договору комісії № 32/21 від 21.10.2008р.

В подальшому зобовязання за договором на виконання будівельних робіт від 07.10.2008р. № М40/10, згідно укладеною 20.11.2008р. між СТОВ "Поділля-Агрогруп" та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" угодою про заміну первісного зобовязання новим (новація), були замінені на зобовязання по договору комісії № М40/10 від 07.10.2008р. У звязку з цим змінено і призначення платежу в платіжному дорученні про перерахування 22.10.2008р. коштів на рахунок відповідача.

01.06.2009р. згідно наступної угоди до договору № М40/10 від 07.10.2008р., укладеної між СТОВ "Поділля-Агрогруп" та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд", змінено зобовязання ТОВ "Хмельницьккомерцбуд", що випливає з договору на виконання будівельних робіт, новим зобовязанням про виконання тих самих будівельних робіт тими ж самими сторонами, однак викладеного у формі договору генпідряду № М01/06-09-1 від 01.06.2009р.

01.07.2009р. у згаданому договорі генпідряду № М01/06-09-1 від 01.06.2009р. знову ж таки змінюються сторони зобовязання. А саме, взяті ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" зобовязання по будівництву тваринницького приміщення були передані ТОВ "Моноліттрансбуд".

В аналогічному порядку відбувались взаємовідносини ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" з наступним контрагентом - СТОВ "Козацька мрія".

Зокрема, 15.10.2008р. між СТОВ "Козацька мрія" та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" укладено два договори за одним номером та однією вартістю - 14 416 800 грн., а саме: договір на виконання будівельних робіт № М39/10 від 15.10.2010р., предметом якого є будівництво приміщень сільськогосподарського призначення в с. Козачки Летичівського району Хмельницької області на загальну суму 14 416 800 грн. з ПДВ та договір комісії № М 39/10 від 15.10.2008р. щодо виконання функцій замовника - СТОВ "Козацька мрія" при розробці технічної документації та здійсненні будівельних робіт в загальній сумі 14 416 800 грн.

На виконання вказаних договорів СТОВ "Козацька мрія" платіжним дорученням № 1976 від 22.10.2008р. перерахувала на рахунок ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" 14 416 800 грн. Згідно банківських виписок вказана операція проведена 22.10.2008р. о 19.22 год.

У цей же проміжок часу (22.10.2008р. о 19.22 год.) отримані кошти ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" платіжним дорученням № 1975 від 22.10.2008р. перерахувало на рахунок ТОВ "Станіславська торгова компанія" згідно договору купівлі-продажу № 32/21 від 21.10.2008р. та договору комісії № 32/21 від 21.10.2008р.

20.11.2008р. між СТОВ "Козацька мрія"та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" укладено угоду про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням (новація), згідно якої відбулась заміна зобовязань по договору підряду на зобовязання по договору комісії від 15.10.2008р. № М 39/10.

В подальшому, 01.06.2009р. сторонами укладено наступну угоду до договору комісії № М 39/10 від 15.10.2008р. про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням по договору генпідряду від 01.06.2009р. № 01/06-09, за умовами якого Генпідрядник (ТОВ "Хмельницьккомерцбуд") взяв на себе зобовязання виконати роботи з будівництва тваринницького приміщення в передбачений договором строк, загальною вартістю 14 416 800 грн. на умовах 100% оплати.

Також матеріали справи підтверджують наявність інших договорів субпідряду, актів виконаних підготовчих та земляних робіт, тощо.

Судом встановлено, що в обох випадках по фактах взаємовідносин ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" зі СТОВ "Поділля-Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія" отримані грошові кошти, в сумі 9 611 211 грн. та 14 416 800 грн. відповідно, були спрямовані на рахунок ТОВ "Станіславська торгова компанія" на виконання інших договорів купівлі продажу та комісії від 21.10.2008р.

Так, 21.10.2008р. між ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" та ТОВ "Станіславська торгова компанія" за однаковим номером були укладені договори купівлі-продажу та комісії № 32/21 із однаковою загальною вартістю договору: 9 611 211 грн. та 14 416 800 грн., первісні зобовязання по яких у цей же день згідно укладеної угоди від 21.10.2008р. були новим зобовязанням по договорах комісії № 32/21 від 21.10.2008р.

Колегія суддів вважає зазначені вище правочини між ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" та СТОВ "Поділля-Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія" такими, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, з огляду на наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України основою недійсної правочину є недотримання у момент здійснення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 і 6 статей 203 Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не потрібно.

Відповідно до частин 1, 5 статей 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, які пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою зацікавленою особою.

Згідно із статтею 228 ЦК, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, ушкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Слід відмітити, що Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між яким полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст.236 ЦК України.

Господарський кодекс України зазначеного поділу не передбачає, а фактично розглядає як оспорювані (ч.1 ст.207 ГКУ) всі ті зобовязання, які виникають з правочинів, які за приписами Цивільного кодексу України є нікчемними.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма повязує недійсність господарського зобовязання з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності).

Згідно зі ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Тлумачення такої категорії як "суперечність інтересам держави і суспільства" міститься у Розясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними", зі змінами, згідно з яким до угод, що підпадають під ознаки угоди, яка суперечить інтересам держави і суспільства, належать, зокрема угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Конституції України, розділ ІІ Закону України "Про власність"), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу субєкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Отже, аналіз наведених приписів дає підстави для висновку про те, що для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, та як наслідок - застосування зазначених конфіскаційних санкцій до учасників такого правочину, Закон передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність цього правочину публічно-правовим актам держави, що одночасно становить правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

В процесі розгляду справи апеляційним судом встановлено, що взаємовідносини ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" зі СТОВ "Поділля-Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія" згідно нібито укладених правочинів не мали реального характеру та виключно слугували підставою перенаправлення фінансових потоків (відмивання коштів) на ТОВ "Станіславська торгова компанія".

Сумнівність цих господарських операцій вбачається не тільки у відсутності доказів їх укладення та реального виконання, а й з інших доказів в їх сукупності.

Хронологія перерахованих вище угод, синхронність їх укладення, одномоментність перерахування грошових коштів, заміна первинних зобовязань наступними, наслідком чого стало їх припинення без виконання наводять суд на висновок про відсутність у сторін правочинів намірів на настання правових наслідків, що обумовлені ними, окрім як створення ланцюга руху фінансово-грошових потоків безтоварних операцій.

На обґрунтування завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети господарських зобовязань між відповідачем та третіми особами колегія суддів звертає увагу на існуючі в матеріалах справи письмові пояснення колишнього директора ТОВ "Хмельницькмоноліт" та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 151-152), де зазначається, що вказане підприємство за час перебування його на посаді директора (з 12.11.2007р. по 10.12.2008р.) будь-якої фінансово-господарської діяльності повязаної з будівництвом не проводило. Дійсно, восени 2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" надійшли грошові кошти в сумі 25 мільйонів гривень, які в той же день були зняті з рахунку без відома директора та головного бухгалтера товариства, оскільки їхній компютер зєднаний з центральним сервером в м. Києві.

В інших поясненнях директор СТОВ "Козацька мрія" ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 153) повідомив про існування наміру в підприємства будівництва корівника, для чого за сприянням засновників СТОВ в банку "Фінансова ініціатива" (який згідно пояснень ОСОБА_6 входить в одну структуру що і "Всеукраїнська компанія "Моноліт", яка є засновником ТОВ "Хмельницькмоноліт" та ТОВ "Хмельницьккомерцбуд") були отримані кредитні кошти в сумі 36 мільйонів гривень, частина яких була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Хмельницькоммерцбуд". Договір із зазначеним підприємством на будівництво ангара для тварин був наданий йому для підпису, проте жодних зустрічей з посадовими особами ТОВ "Хмельницькоммерцбуд" не відбувалось, отриманими в банку грошовими коштами він не розпоряджався, окрім як підписання платіжних доручень про їх перерахування на вказані підприємства. З моменту укладення договору ТОВ "Хмельницькоммерцбуд" жодних дій, передбачених підписаним договором, вчинено не було.

Таким чином в момент укладання вищевказаних правочинів, ТОВ "Хмельницькоммерцбуд" не мало на меті настання тих правових наслідків, що обумовлені ними. Позивачем доведено, що єдиною метою нібито укладених угод є виведення коштів в готівковий обіг під приводом виконання зобовязань за нікчемними угодами.

Надані ж відповідачем в процесі розгляду справи технічні документи на будівництво сільськогосподарських приміщень, акти виконаних робіт, тощо розцінюється судом не інакше як спосіб приховання реальної мети укладених угод - отримання податкової вигоди без намірів їх реального виконання та переведення безготівкових коштів в готівку, що свідчить про наявність умислу укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За статтею 208 ГК України правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Із наведених підстав судова колегія апеляційного суду погоджується з доводами податкового органу про протиправний характер спірних правочинів, які по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави (внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання і податкового кредиту по ПДВ), суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

Як уже зазначалось вище за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та у разі його виконання хоча б однією стороною ст. 208 ГК України передбачає застосування судом конфіскаційних санкцій.

Враховуючи, що умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства наявний як в ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" так і у СТОВ "Поділля-Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія", а тому згідно положень ст. 208 ГК України, сума перерахованих СТОВ "Поділля-Агрогруп" на користь ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" коштів згідно укладених 07.10.2008р. за № М40/10 договорів на виконання будівельних робіт та комісії - 9 611 211 грн., а також сума перерахованих СТОВ "Козацька мрія" на користь ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" коштів згідно укладених 15.10.2008р. за № М39/10 договорів на виконання будівельних робіт та комісії в розмірі 14 416 800 грн., а всього: 24 028 011 грн. підлягають стягненню з ТОВ "Хмельницьккомерцбуд" в дохід держави.

Судом першої інстанції всупереч вимогам частин 4 та 5 статті 11 КАС України, в яких установлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає не дослідив реальної мети укладених правочинів, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 198, ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Оскільки при вирішенні справи Хмельницький окружний адміністративний суд недослідив усіх обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права, то його постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у місті Хмельницькому до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккомерцбуд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "Поділля Агрогруп" та СТОВ "Козацька мрія" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккомерцбуд" в дохід держави кошти в сумі 24 028 011 (двадцять чотири мільйони двадцять вісім тисяч одинадцять) гривень як такі, що отримані за нікчемними правочинами.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "24" січня 2012 р.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар