Постанова № 21424408, 27.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 р. Справа № 2а-8714/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцова Н.В.

Суддів Мінаєва О. М., Макаренко Я. М..

при секретарі судового засідання - Григорєвій Д. І.

представника відповідача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Торг-Сервіс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від01.02.2011р. по справі№2а-8714/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Торг-Сервіс"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекція Сумської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал Торг-Сервіс" (надалі по тексту позивач, ТОВ "Ідеал Торг-Сервіс") звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області (далі по тексту відповідач, Конотопська МДПІ), після уточнення позовних вимог просив суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 03.09.2010 року №0000732311/1;

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 03.09.2010 року №0000742311/1 частково, а саме в розмірі 115872 грн., з яких 77248 грн. сума податку на додану вартість та 38624 грн. сума штрафних санкцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від01.02.2011 р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що висновки податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП ОСОБА_2, не відповідають обставинам справи, а господарські операції підтверджені відповідними первинними документами. Просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності його представника в судовому засіданні.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.07.2010 р. по 17.08.2010 р. Конотопською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ідеал Торг-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт №346/23-3/33683315 від 20.08.2010 р. (том.1 а. с. 6-54).

Перевіркою виявлені порушення:

- пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст. 5, пп.8.6.1 п.8.6. ст. 8 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2326 грн., а саме за 4 квартал 2007 р., та заниження податку на прибуток в сумі 124480 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2008 р. 59695 грн., за 3 квартал 2008 р. 38964 грн., за 4 квартал 2008 р. 14850 грн., за 4 квартал 2009 р. 7564 грн., за 1 квартал 2010 р. 3407 грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 78948 грн., в т.ч. за травень 2008 р. 14037 грн., за серпень 2008 р. 6219 грн., за жовтень 2008 р. 3081 грн., за листопад 2008 р. 12705 грн., за грудень 2008 р. - 4635 грн., за січень 2009 р. 955 грн., за лютий 2009 р. 3357 грн., за березень 2009 р. 2951 грн., за квітень 2009 р. 4390 грн., за травень 2009 р. 6560 грн., за листопад 2009 р. 513 грн., за грудень 2009 р. 11628 грн., за січень 2010 р. 3274 грн., за лютий 2010 р. 2958 грн., за березень 2010 р. 1685 грн.;

- вимоги ст.4, 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в листопаді 2008 р. на суму 739,51 грн.

На підставі акту перевірки Конотопською МДПІ прийняті податкові повідомлення рішення: №0000732311/0, яким ТОВ "Ідеал Торг-Сервіс" визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 186720 грн., з яких: 124480 грн. сума основного платежу та 62240 грн. штрафні (фінансові) санкції, №0000742311/0, яким ТОВ "Ідеал Торг-Сервіс" визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 118422 грн., з яких: 78948 грн. сума основного платежу та 39474 грн. - штрафні (фінансові) санкції (том.1 а.с.55-58).

13.09.2010 р. позивачем надіслано первинну скаргу на податкові повідомлення-рішення 03.09.2010 р. № 0000732311/0 та № 0000742311/0 до Конотопської МДПІ (а. с. 59-60).

11 жовтня 2010р. позивачем від відповідача отримано рішення від 06.10.2010р. №11427/10/25-10/25ск про результати розгляду первинної скарги, відповідно до якого відповідачем залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. №0000732311/0 та №0000742311/0, а первинну скаргу без задоволення (том. 1 а. с. 61-68).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки товарно-матеріальні цінності в сумі 572237 грн. позивачем придбані у приватного підприємця ОСОБА_2, яка одночасно є засновником та керівником ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс”, то договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 02.01.2008р. є нікчемним та не створює юридичних наслідків, а суми виплат за ним у вигляді витрат по придбанню ТМЦ не повинні включатися до валових витрат.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою встановлено, що позивачем укладено угоду на придбання ТМЦ від приватного підприємця ОСОБА_2, яка одночасно є директором ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс”. Відповідно до договору купівлі-продажу від 02.01.2008 р. ПП ОСОБА_2, є продавцем, в особі ОСОБА_2, діючої на підставі свідоцтва державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, з однієї сторони та ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс” покупець з іншої сторони, діючий на підставі Статуту, уклали угоду купівлю продажу матеріальних цінностей (том.3 а. с. 16). Всього отримано по зазначеному договору від ПП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 646684,50 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 114447,41 грн.). До валових витрат платником віднесені витрати по придбанню ТМЦ у ФОП ОСОБА_2 у сумі 572237 грн.

До складу податкового кредиту платником віднесена не вся сума ПДВ, так як підприємство відносило до складу податкового кредиту суми ПДВ в межах сум податкового зобовязання (віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 77215 грн.) (розділ акту “Податок на додану вартість”)

Перевіркою встановлено, що в господарській операції задіяні повязані особи ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс”, а саме:

- засновник підприємства ОСОБА_3 - частка у СФ -95%.

- засновник та керівник підприємства ОСОБА_2 - частка у СФ - 5%, є дружиною засновника.

- головний бухгалтер ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс”- ОСОБА_4 (посадова особа ТОВ “Ідеал Торг Сервіс”.

Підприємство ТОВ “Ідеал Торг-сервіс” займається оптовою торгівлею будівельними матеріалами. Торгова діяльність здійснюється в магазині "Будцентр" за адресою: АДРЕСА_1. Магазин є власністю одного із засновників - ОСОБА_3 Частка власності - 1/1. Загальна площа 1224,9 м2.

ОСОБА_2 є директором підприємства ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс”. Також зареєстрована як приватний підприємець. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця НОМЕР_1 від 29.08.1994р. основний вид діяльності - оптова торгівля будівельними матеріалами. Знаходиться на загальній системі оподаткування. ПП ОСОБА_2 для здійснення діяльності по оптовій торгівлі будівельними матеріалами орендує приміщення у ПП ОСОБА_3 площею 150 м2 в магазині "Будцентр" за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди від 01.03.2008р. Орендна плата по даному договору складає 1,00 грн. за 1 м2 з урахуванням ПДВ (том.1 а .с. 22).

ОСОБА_3 також зареєстрований як приватний підприємець. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, номер запису про включення відомостей про фізичну особу підприємця НОМЕР_2 від 02.11.1993р. Знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_3 від 25.12.2009р. Основні види діяльності - роздрібна торгівля побутовими товарами, оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі, здавання в найм власної нерухомості, надання в оренду транспортних засобів, діяльність автомобільного вантажного транспорт. Місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1, відділ в магазині "Будцентр” та АДРЕСА_2 (том.1, а.с. 22).

Головний бухгалтер ОСОБА_4 також зареєстрована як приватний підприємець. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_4 від 25.12.2009р. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1 відділ в магазині "Будцентр" (том.1, а. с. 23).

Торгівельна діяльність ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс” здійснюється в приміщенні магазину "Будцентр" за адресою: АДРЕСА_1 яке належить засновнику - ОСОБА_3 Товари знаходяться як у складському приміщенні за вищевказаною адресою, так і в складському приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (том.1, а.с. 23).

За висновкам перевіряючих, товари будівельної групи, які належать підприємству ТОВ “Ідеал Торг- Сервіс” та приватним підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться в одних і тих же приміщеннях. Фактично при реалізації від ПП ОСОБА_2 до ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс” не відбувається його транспортування та переміщення, а лише обмін документами. На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про нікчемність укладеного правочину.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. У відповідності ст. 45 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом на вибір підприємця. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець, у порядку визначеному законом (ст. 58 Господарського кодексу).

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не містить обмежень стосовно одночасного зайняття підприємницькою діяльністю в якості фізичної особи підприємця та засновника чи керівника субєкта господарювання будь - якої організаційно - правовій формі, отже, посадова особа товариства з обмеженою відповідальністю може бути зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Крім того, колегія суддів зазначає, що угода, укладена між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс” юридичною особою, які є різними субєктами господарювання в розумінні ЦК України та ГК України, тому господарські відносини між цими особами не заборонені законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про нікчемність правочину, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “Ідеал Торг-Сервіс”, через те, що ОСОБА_2 є директором ТОВ “Ідеал Торг - Сервіс”, оскільки такий правочин не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Між тим, при дослідженні вказаних угод слід виходити з особливостей правового регулювання відносин між пов'язаними особами (пов'язаними сторонами) з метою оподаткування та бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до п. 1.26 Закону України «Про оподаткування доходу підприємств»пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Пункт 7.4 Закону України «Про оподаткування доходу підприємств» передбачає оподаткування операцій з пов'язаними особами. При цьому, одна із сторін угоди повинна бути платником податку на прибуток. Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.2 Закону доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Однак матеріалами справи підтверджується, що при перевірці не встановлено порушень 7.4.1, 7.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо висновків суду про нікчемність укладеного правочину через те, що товар не був транспортований та отриманий контрагентом позивача, то колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість, оскільки відповідно до п. 5.1 Договору купівлі продажу товару від 02.04.2008 року товар передається продавцем покупцю в місті зберігання покупця. Як встановлено при перевірці, ПП ОСОБА_2 орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_1 товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал Торг-Сервіс" здійснює торгівельну діяльність в магазині «Будцентр»за адресою: АДРЕСА_1 Таким чином, відсутність доказів транспортування повязана зі знаходженням товару в одному приміщенні.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про неможливість включення до складу валових витрат позивача витрат по придбанню товарно матеріальних цінностей у ПП ОСОБА_2 в сумі 572237 грн., та наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення від 03.09.2010 року №0000732311/1.

Щодо висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 03.09.2010 року №0000742311/1 в частині донарахування 115872 грн., з яких 77248 грн. сума податку на додану вартість, 38624 грн. - застосовані штрафні санкції, колегія суддів зазначає наступне. При перевірці встановлено порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” по операціях з приватним підприємцем ОСОБА_2

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

З матеріалів справи встановлено, що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджена податковими накладними. Порушень при оформлені податкових накладних при перевірці не встановлено, податкові накладні видані особами, зареєстрованими суб'єктами підприємницької діяльності, платниками податку на додану вартість. З огляду на викладене, при розгляді справи не встановлено підстав для не включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивача за відповідні періоди.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень діяв всупереч чинному законодавству, а також необґрунтовано.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Торг-Сервіс" - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від01.02.2011р. по справі№2а-8714/10/1870 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Торг-Сервіс" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 03.09.2010 року №0000732311/0, №0000732311/1; №0000742311/0, №0000742311/1 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 77248 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 38624 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Торг-Сервіс" 3, 40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 30.09.2011 р.