Постанова № 21424351, 26.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 р. Справа № 2а-16470/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від15.04.2011р. по справі№2а-16470/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

третя особа начальник Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Прижимірський Сергій Миколайович

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Триал" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі по тесту відповідач), в якому просив суд:

скасувати рішення начальника Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Прижимірського С.М. № 0000542330 від 25 жовтня 2010 року про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового та іншого законодавства, як такого, що суперечить чинному законодавству України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від15.04.2011р. по справі№2а-16470/10/2070 в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач не погодившись із зазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а саме ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, ст.ст. 159, 161, 163 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПА у Харківській області 01.10.2010 року, на підставі направлення від 30.09.2010р. № 10458 була проведена перевірка господарської одиниці АЗС ТОВ “Триал”, розташованого за адресою: Харківська область, смт. Сахновщина, вул. Шевченко, 24.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.10.2010р. № 8262/20/40/ 23/30959814, яким зафіксовані неведення встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, а саме відсутні накладні на бензин на загальну суму 145959,60 грн., чим порушено п.12 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі акту перевірки начальником Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківській області відповідно до ст. 21 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято рішення № 0000542330 від 25.10.2010р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 291919,2грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного рішення.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Висновки відповідача про порушення позивачем п. 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” грунтуються на тому, що під час проведення перевірки за місцем реалізації та зберігання були відсутні накладні на товар (бензин).

Колегія суддів вважає необгрунтованими вказані висновки, виходячи з наступного.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

За приписами ч. 3,4,5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов"язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм Закону облік господарських операцій здійснюється у регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов"язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за N 805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Порядок обліку нафтопродуктів на АЗС визначено пунктом 16 вказаної Інструкції, яким передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності гід масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Тобто, з приписів вказаної норми випливає, що всі первинні документи передаються до бухгалтерської служби, в тому числі разом із змінним звітом АЗС.

Як вбачається з акту перевірки, на під час проведення перевірки предметом дослідження перевіряючих було лише наявність накладних, а будь-які документи обліку товару, в тому числі Журнал обліку нафтопродуктів на АЗС та змінні звіти АЗС (форма №17-НП) взагалі не перевірялися.

Відповідальність за статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" настає у разі реалізації суб"єктом підприємницької діяльності товарів не облікованих у встановленому порядку.

Між тим, відповідачем в акті перевірки не зазначено у яких документах обліку товарів встановлено порушенння порядку відображення позивачем господарських операцій та які документи обліку перевірялися.

Отже, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем досліджувалася правильність ведення документів обліку господарських операцій та виявлено не відображення в них товарів за місцем їх реалізації, а відсутність первинних документів на товар, які за приписами п. 16 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України зберігаються в бухгалтерії підприємства, а не за місцем реалізації товару, не доводить відсутність їх обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає , що відповідачем не доведено правомірність свого висновоку про порушення позивачем установленого порядку ведення обліку нафтопродуктів.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.3 ч.1 ст.198, п.п. 1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал"задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від15.04.2011р. по справі№2а-16470/10/2070- скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, третя особа начальник Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Прижимірський Сергій Миколайович про скасування рішення задовольнити.

Скасувати рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000542330 від 25 жовтня 2010 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" суми штрафних (фінансових) санкцій 291919, 2 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 30.09.2011 р.