Постанова № 21423487, 21.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 р. Справа № 2а-4017/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника позивача - Арсені І.І.

представника відповідача - Грош Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи на постанову Харківського окружного адміністративного суду від20.06.2011р. по справі№2а-4017/11/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області

до Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області звернулось до суду з позовом до Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи, в якому просить стягнути з Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи на користь управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі заборгованість за період з 20.08.2008 р. по 31.12.2010 р. в сумі 346183,94 грн., в т.ч. недоїмка по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 346183,94 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з Ізюмського Державного заводу офтальмологічної лінзи (64300, Харківська область, м. Ізюм, пр-т Леніна, 66,а/с 16, р/р 26001348682001 в Харківському ГРУ "Приватбанк" МФО 351533, код ЄДРПОУ 30136368) на користь управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області заборгованість в сумі 346183,94 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ізюмський Державний завод офтальмологічної лінзи - відповідно до п.1 ч.1 ст.14, ст.15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 9 липня 2003 року N 1058-I в редакції з наступними змінами і доповненнями (далі Закон) та ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” є страхувальником, і зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області за №2882 від 16.11.1998 року.

Внаслідок порушення відповідачем вимог Закону щодо сплати страхових внесків у строки та в порядку, що визначені законодавством з питань загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у відповідача за неповну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.08.2008 року по 31.12.2010 року виникла недоїмка в сумі 346183,94 грн.

Наявність недоїмки у вказаній сумі підтверджується розрахунками суми страхових внесків по підприємству (а.с. 7-38, 69-70), картками особового рахунку Ізюмського Державного заводу офтальмологічної лінзи (а.с.39-68) та розрахунком суми боргу .

На виконання вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” відповідачу була надіслана вимога (а.с.71) про сплату боргу № Ю-1100 від 03.02.2011 року на суму 346183,94 грн., що отримана відповідачем 08.02.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до яких суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальником у строки, визначені ч.6 ст. 20 цього Закону, за якою страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються у примусовому порядку.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до п.6 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, чинного на час спірних правовідносин, недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків".

Таким чином, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.08.2008 року по 31.12.2010 року відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 346183,94 грн., що підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що частково призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.

01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; зміна умов і норм щодо загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування повинні сплачуватись у порядку та строки, визначені п.1 ст.19, ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією "Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.08.2008 року по 31.12.2010 року, однак в установлені частиною шостої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачені.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності субєкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 цього Закону кредитори - це юридичні та фізичні особи, які мають у встановленому законом порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів та зупинення заходів, спрямованих на виконання цих зобовязань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаться погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2009 року по справі № Б-39/222-09 порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій за задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог за період з 20.08.2008 року по серпень 2009 року, оскільки заборгованість відповідача за вказаний період виникла до порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням приписів ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів зазначає, що внески за вересень 2009 року повинні бути сплачені відповідачем до 20 жовтня 2009 року, а тому заборгованість за вказаний період вже є поточною.

Однак, зазначеній обставині судом першої інстанції не було надано належну правову оцінку, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті страхових внесків за період з вересня 2009 року по грудень 2010 року у розмірі 115654,36грн.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. по справі№2а-4017/11/2070 скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позов управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області до Ізюмського Державного заводу офтальмологічної лінзи про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Ізюмського Державного заводу офтальмологічної лінзи (64300, Харківська область, м. Ізюм, пр-т Леніна, 66,а/с 16, р/р 26001348682001 в Харківському ГРУ "Приватбанк" МФО 351533, код ЄДРПОУ 30136368) на користь управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області заборгованість по страховим внескам з вересня 2009 року по грудень 2010 року у сумі 115654,36грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений 26.09.2011 р.